Частиною 4 статті 22 Закону «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено, що тендерна документація не повинна містити, зокрема, вимоги щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Згідно з частиною 5 статті 17 Закону замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Незважаючи на наведені норми Закону, замовники доволі часто встановлюють вимогу в тендерній документації щодо надання інформації, яка є публічною або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, або оприлюднена у формі відкритих даних, і, звичайно, вчиняють неправомірно.
Якщо потенційний учасник, вивчаючи умови тендерної документації, бачить вимогу надати документ та / або відомості, які замовник може самостійно перевірити, то з легкістю може їх оскаржувати. Розглянемо щодо цього питання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства...