Особливості в деталях: Постанова № 1178 з порадами й роз’ясненнями (частина перша)

19.10.2022 набула чинності постанова Уряду № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова № 1178).

У закупівельної громади виникає чимало запитань щодо «нових правил закупівель», які передбачені особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою № 1178 (далі — Особливості), тож ми вирішили підготувати роз’яснення, поради, корисні посилання та підказки ледь не до кожної тези цього нормативно-правового акта. Не гаймо часу, нумо до роботи!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 жовтня 2022 р. № 1178

Київ

Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування

Відповідно до пункту 3⁷ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет Міністрів України постановляє:

1.Затвердити особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що додаються.

Коментар: пунктом3⁷ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Нагадаємо, що 15.11.2022 постанова Уряду «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» № 169 від 28.02.2022 (далі — Постанова № 169) втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» № 1275 від 11.11.2022 (далі — Постанова № 1275 від 11.11.2022).

2. Установити, що:

замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб — резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичних осіб — підприємців) — резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт і послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;

звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 169 від 28.02.2022 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою;

Коментар: у таблиці розглянемо відмінності у звітуванні без використання електронної системи закупівель згідно з Постановою № 169 до та після 19.10.2022.

Отже, такі зміни означають для замовників, що з 19 жовтня, якщо не встигли прозвітувати по закупівлях за Постановою № 169, потрібно буде звітувати, а саме розміщувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні.

З 19 жовтня під час воєнного стану зазначену інформацію та документи за Постановою 169 краще не розміщувати, а необхідно чекати припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні і потім протягом 90 днів розмістити необхідну інформацію.

закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.

3. Внести до актів Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

4. Міністерству економіки забезпечити надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування положень цієї постанови.

Особливості. Загальні положення

1. Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі — закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Коментар: 19.10.2022 набула чинності Постанова № 1178, таким чином, з 19.10.2022на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники враховують норми Особливостей. Зверніть увагу, що використовуємо Особливості також протягом 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану. Якщо замовник при здійснені закупівель не врахує Особливості, то такі дії можуть бути розцінені як порушення (наприклад, моніторинг за процедурами UA-2022-11-03-013243-a; UA-2022-10-27-008673-a), тож, варто пам’ятати про підстави притягнення до адміністративної відповідальності. За нагоди використовуйте «Шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність».

 2. У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).

3. Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Положення частин п’ятої, шостої, восьмої і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.

Коментар: замовник не застосовує Особливості у випадках, коли ми не застосовуємо Закон, і про це прямо вказано в Законі. Абзацом 2 пункту 3 Особливостей встановлено, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої, дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. При цьому:

• частина 5 статті 3 Закону встановлює 23 підстави, за яких замовники не застосовують Закон, а тому й Особливості. Наприклад, на трудові договори (пункт 8 частини 5 статті 3 Закону) не розповсюджуються вимоги Закону про закупівлі, тому Особливості також не застосовуємо;
• частина 6 статті 3 Закону встановлює 13 предметів закупівель, у разі закупівлі яких замовники в окремих сферах господарювання не застосовують Закон, тому Особливості також не застосовуємо;
• частина 8 статті 3 Закону встановлює, що особливості здійснення процедур закупівель, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг: 1) послуги з підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна освіта) за державним замовленням; 2) товари і послуги, закупівля яких здійснюється відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону; 3) послуги енергосервісу. Тому Особливості у цих випадках не використовуємо;
• частина 9 статті 3 Закону встановлює, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та / або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.

Тож, Особливості не розповсюджуються, якщо здійснюються закупівлі у вищезазначених випадках. Йдемо далі.

Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники враховують положення пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Коментар: пункт 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, зокрема, встановлює, що з 2022 року строком на 10 років встановлюються особливості здійснення закупівель, коли вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує у 2022 році 10 відсотків; у 2023 році — 15 відсотків.

Ступінь локалізації виробництва — показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.

Таким чином, при проведенні закупівель за Особливостями необхідно застосовувати вимоги щодо локалізації.

Читайте докладно у статті «Мінекономіки про те, чи застосовуються вимоги щодо локалізації в разі закупівель за постановами Уряду». Окрім цього, на порталі RADNUK.COM.UA є окремий розділ «Локалізація», у якому зібрані статті, матеріали та інтерв’ю щодо цього питання.

4. Під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до Закону інформація, передбачена пунктом 13 частини першої статті 42 Закону, замовником не зазначається.

Коментар: пунктом 13 частини першої статті 42 Закону передбачено, що звіт про виконання договору про закупівлю повинен, зокрема, містити інформацію про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі — у разі закупівлі товару. Таким чином, при здійсненні закупівель згідно з Особливостями замовник не зазначає інформації про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі — у разі закупівлі товару.

За нагоди ознайомтеся з матеріалом «Щодо надання інформації про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції у закупівлях до 19.10.2022».

5. Забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Коментар: замовникам заборонено придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), за винятком випадків, визначених у пунктах 9 та 13 Особливостей, оскільки за констатацію такого порушення контролюючими органами посадова / уповноважена / службова особа замовника може отримати адміністративне стягнення в розмірі від 25 500 до 51 000 грн згідно зі статтею 164-14 КУпАП. При цьому за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель, визначених законом, керівник замовника може отримати стягнення в розмірі 34 000 – 85 000 грн. Ознайомтеся з матеріалом «Огляд підстав для закупівлі без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу з 19.10.2022».

6. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

7. Централізовані закупівельні організації, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги (далі — відкриті торги) відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу».

Коментар: Постанова № 822 затверджує Порядок формування та використання електронного каталогу, іншими словами, врегульовує функціонування Prozorro Market.

Нагадаємо, що ДП «Прозорро» затвердило новий Наказ № 25 від 20.10.2022 «Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП „ПРОЗОРРО“ від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами)» (далі — наказ ДП «Прозорро» № 25). Детальніше — у статті «Огляд змін, які відбулися у зв’язку з ухваленням наказу ДП „Прозорро“ від 20.10.2022 № 25».

8. Замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів і послуг шляхом укладення рамкових угод відповідно до умов, визначених Законом.

Коментар: рамкова угода — правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди (пункт 26 частини 1 статті 1 Закону).

9. Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Публічні закупівлі для здійснення заходів щодо пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та репатріації і повернення зниклих безвісти (військових, цивільних), що проводяться Мінреінтеграції, а саме непромокальних фартухів, одноразових комбінезонів, захисних окулярів, рукавичок, резинових чобіт, мішків для тіл (останків) загиблих, нош, простирадл, пластикових пакетів, які застібаються на блискавку, з поверхнею, на якій можна писати, картонних коробок для скелетованих останків, наборів для забору зразків ДНК (на основі паперових фільтрів FTA/Whatman), брезентів/пластикових плівок, мотузок, кабельних стяжок розміром обхвату кісточок гомілки, бірок для тіл (останків) загиблих та рефрижераторів, здійснюються без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення виконання завдань, покладених на Державне управління справами, в умовах правового режиму воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів здійснюються без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для ліквідації наслідків бойових дій в умовах воєнного стану відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначені цілі здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними відповідними розпорядженнями Кабінету Міністрів України, без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Під час здійснення публічних закупівель, передбачених цим пунктом, без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, та за результатами їх здійснення за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3⁸ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Коментар: вважаємо за доцільне повторно зауважити, що останнім абзацом пункту 9 Особливостей встановлено, що під час здійснення публічних закупівель, передбачених цим пунктом, без використання електронної системи закупівель, замовники повинні:

1. відповідно до Закону дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням. Доцільно зберегти для подальшого читання «Лайфхаки дотримання принципів здійснення публічних (воєнних) закупівель»;
2. за умови, якщо вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

За нагоди читайте «Випадки, коли не застосовуємо Особливості: враховуємо опублікування 18.10.2022 відповідної постанови».

10. Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених особливостями.

Читайте про відкриті торги за Особливостями у статті «Алгоритм відкритих торгів з 19.10.2022 за новими особливостями».

11. Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3⁸ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Коментар: пунктом 3⁸ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Узагальнюючи норми Постанови № 1178 та Закону: для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Читайте на порталі більше про це в статті «Чому до 100 тис. грн, 200 тис. грн та 1,5 млн грн краще публікувати звіт без ЕЗС».          

Таким чином, у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 11 Особливостей, замовник:

• дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом;
• вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану;
• оприлюднює не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Замовник може не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Рекомендуємо ознайомитися з матеріалами «Алгоритм здійснення закупівель без використання електронної системи до 100 тис. грн, до 200 тис. грн та до 1,5 млн грн», «Чому до 100 тис. грн, 200 тис. грн та 1,5 млн грн краще публікувати звіт без ЕЗС» та «Як бути із закупівлями до 50 тис. грн з 19.10.2022 з урахуванням Особливостей?».

12. У разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822.

У разі коли закупівля із застосуванням електронного каталогу не відбулася або профіль товару містить тільки одну пропозицію постачальника, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, або шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням цих особливостей.

Коментар: наразі Особливостями визначено дві альтернативи для здійснення закупівель товарів вартістю понад 100 тис. гривень — це відкриті торги з особливостями та запит ціни пропозиції. Замовник має право застосувати будь-яку з них без додаткових обґрунтувань.  

Однак є певні відмінності у правах, які отримують замовники у разі невдалого завершення закупівлі. У разі відміни відкритих торгів через відсутність учасників, що виявили б бажання взяти в них участь, замовник має право укласти договір без використання електронної системи закупівель. Невдале завершення запиту ціни пропозицій такого права станом на початок грудня 2022 замовнику не дає.

Водночас постанова не регламентує, що саме має робити замовник після неуспішного завершення запиту ціни пропозицій. Тому, якщо мета замовника — повторно скористатись конкурентним способом закупівлі, він може або ще раз оголосити запит ціни пропозицій, або провести відкриті торги з особливостями. Детальніше про застосування електронного каталогу читайте у статті «Алгоритм здійснення закупівель із використанням електронного каталогу за Особливостями».

13. Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:

1) інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку;

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169.

У разі застосування цієї підстави замовникам варто звернути увагу на такі поняття:

• інформація з обмеженим доступом — відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про інформацію»;
• грифи секретності чи «ДСК» — Закон України «Про доступ до публічної інформації» та Закон України «Про державну таємницю».

Докладно — у статті «Частина 2. Прямий договір за закупівлями від 50 тис. грн з 29.06.2022: унікальні підстави, передбачені лише Постановою № 169!».

2) замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169. Визначення районів проведення воєнних (бойових) дій здійснюється за аналогією відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, у редакції станом на дату прийняття рішення про здійснення закупівлі або її безпосереднього здійснення. Ми кажемо «за аналогією», бо названий Перелік Мінреінтеграції в цілому має іншу мету — він призначений для здійснення державної фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Слідкувати за останніми змінами в наказі Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75 допоможе інструмент на порталі Радника – «Воєнний стан».

3) публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для:

проведення заходів із мобілізації та цивільного захисту;

будівництва, реконструкції, капітального ремонту та облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб;

будівництва, реконструкції, капітального або поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів;

підготовки до проведення опалювального сезону (крім закупівлі енергоносіїв);

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169, проте доповнено також закупівлею поточного ремонту захисних споруд цивільного захисту, у тому числі подвійного призначення, найпростіших споруд, укриттів, та додано виключення у вигляді закупівлі енергоносіїв.

Зазначені зміни дещо урегульовують проблемні питання, які виникали у замовників під час здійснення таких закупівель. Докладно — у статтях:

«Огляд основних змін до Постанови № 169, що набрали чинності з 10.08.2022»;

«Огляд листа Мінекономіки від 15.08.2022 у зв’язку з останніми змінами, внесеними до Постанови № 169».

4) існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169. Зверніть увагу на необхідність документально підтвердити наявність такої підстави.

Докладно — у статтях:

«Деякі поради замовникам під час здійснення закупівель за „виключеннями“ за постановою Кабміну від 28.02.2022 № 169»;

«Частина 1. Прямий договір за закупівлями від 50 тис. грн з 29.06.2022: винятки, що дублюють положення Закону про закупівлі!».

5) роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків:

предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

укладення договору про закупівлю з постачальником «останньої надії» або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу;

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169.

Зверніть увагу на необхідність документально підтвердити наявність підстави «відсутність конкуренції з технічних причин» — перелік корисних посилань щодо здійснення закупівлі за відсутності конкуренції з технічних причин.

Докладно — у статтях:

«Деякі поради замовникам під час здійснення закупівель за „виключеннями“ за постановою Кабміну від 28.02.2022 № 169»;

«Частина 1. Прямий договір за закупівлями від 50 тис. грн з 29.06.2022: винятки, що дублюють положення Закону про закупівлі!».

6) відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі);

Коментар: звертаємо вашу увагу, що згідно з пунктом 36 Особливостей замовник розглядає тендерну пропозицію, навіть якщо вона була подана лише одна. А відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі неподання жодної тендерної пропозиції (пункт 48 Особливостей).

Отже, саме в разі відміни торгів через неподання жодної тендерної пропозиції замовник може скористатись даним «виключенням» та укласти договір без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу. При цьому:

• сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі;
• предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, вимоги до учасника процедури закупівлі

не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

У такому випадку радимо замовникам звертатись письмово до потенційних постачальників (підрядників / виконавців) із пропозицією щодо укладення договору про закупівлю, зазначивши при цьому:

• очікувану вартість предмета закупівлі (яка не може бути перевищена);
• предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, вимоги до учасника процедури закупівлі (згідно з вимогами, що були визначені замовником у тендерній документації);
• вимогу щодо надання вищезазначених документів (для підтвердження відповідності вимогам, що були визначені замовником у тендерній документації) не пізніше дати укладення договору про закупівлю.

Незважаючи на те, що така підстава-«виключення» дає замовникам змогу значно швидше провести закупівлю, потрібно дуже уважно та ретельно виконати всі супутні умови даного пункту, щоб уникнути можливих порушень, і, як наслідок, притягнення до відповідальності.

Див. «Шпаргалка уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність».

7) після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару тим самим постачальником, якщо в разі зміни постачальника замовник буде вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призведе до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням, або у разі, коли така закупівля зумовлена змінами до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169, проте доповнено також закупівлями, які зумовлені змінами до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Зазначені зміни дещо урегульовують проблемні питання, які виникали в замовників сфери охорони здоров’я, тож радимо саме таким замовникам звернути увагу на цю підставу-«виключення».

8) у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі;

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169, проте в редакції Особливостей уже відсутня умова, що можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру / спрощеної закупівлі.

9) здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності, нотаріальних послуг;

10) здійснюється закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;

11) здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення спортивних заходів, спортивних змагань, заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;

Коментар: зазначена підстава-«виключення» була внесена урядом задля ефективної реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту. Дещо подібна підстава відображена в частині 7 статті 3 Закону про публічні закупівлі як виключення із застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом.

Радимо замовникам (особливо зі сфери фізичної культури та спорту / охорони здоров’я) звернути увагу на можливість здійснення таких закупівель без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу, проте за умови включення таких заходів до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України (це документ, що визначає організаційні та фінансові питання щодо забезпечення проведення відповідних заходів на відповідний рік та затверджується наказом Мінмолодьспорту в установленому ним порядку; більше інформації можна отримати на сайті https://mms.gov.ua або за зверненням до Міністерства молоді та спорту України).

12) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Коментар: аналогічна підстава була встановлена в Постанові № 169. У разі застосування цієї підстави замовникам варто звернути увагу на таке:

• відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» об’єкти критичної інфраструктури — об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;
• віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109.

Докладно — у статтях:

«Частина 2. Прямий договір за закупівлями від 50 тис. грн з 29.06.2022: унікальні підстави, передбачені лише Постановою № 169!»;

«Об’єкти критичної інфраструктури: як визначити?».

13) здійснюється закупівля товарів, робіт, послуг для будівництва об’єктів енергетики, призначених для виробництва енергії, за основними технічними показниками, погодженими Міненерго.

Коментар. Можна припустити, що дане виключення зумовлене тим, що в умовах війни деякі рішення потрібно приймати швидко, особливо коли це стосується об’єктів енергетики. Ба більше, такі закупівлі здійснюватимуться за основними технічними показниками, погодженими Міненерго.

Придбання замовниками товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень та є меншою ніж 200 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засновані громадською організацією осіб з інвалідністю та отримали дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства.

За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3⁸ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Коментар: у разі здійснення закупівель за виключеннями пункту 13 Особливостей замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Читайте «Алгоритм здійснення закупівель за виключеннями пункту 13 Особливостей, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178».

Окремим, проте «неповним» виключенням є придбання замовниками товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень та є меншою ніж 200 тис. гривень, що може здійснюватися без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу для закупівлі товару в разі, коли закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засновані громадською організацією осіб з інвалідністю та отримали дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Аналогічна підстава також відображена в частині 7 статті 3 Закону про публічні закупівлі як виключення із застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, тому для багатьох замовників вона не є новою чи несподіваною. Але варто сконцентрувати увагу на такому:

• таке виключення, на відміну від вищезазначених, має верхню межу (до 200 тис. грн);
• стосується товарів та послуг (не стосується робіт);
• постачальник / виконавець повинен відповідати ознакам підприємств або організацій, що засновані громадською організацією осіб з інвалідністю;
• постачальник / виконавець повинен мати дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства.

14. Закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Коментар: стаття 4 Закону регулює планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель. Таким чином, усі закупівлі за Особливостями включаються до річного плану.

15. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

Коментар: відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Так, на виконання вищенаведеної норми Уповноваженим органом Наказом № 708 від 15.04.2020 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок визначення), який встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Також окремо до Порядку визначення Уповноваженим органом Наказом № 1082 від 11.06.2020 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі — Порядок розміщення).Цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.

Зверніть увагу, що в пункті 14 Порядку розміщення зазначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим — четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

• назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
• коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

На допомогу — статті «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина перша» та«Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина друга».

За рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.

Коментар: тобто закупівлі відокремленого підрозділу (філії чи представництва) для цілей визначення виду закупівлі (відкриті торги з особливостями, електронний каталог чи прямий договір без використання ЕСЗ) з потребами інших відокремлених підрозділів чи замовника в цілому не «сумуються».

Форма відповідного рішення замовника про самостійне здійснення відокремленим підрозділом закупівель для потреб такого підрозділу визначається статутними документами, а також локальними актами самого замовника. Як правило, йдеться про наказ чи розпорядження. 

Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

Коментар: чи «сумувати» закупівлю за Особливостями з раніше здійсненими закупівлями за Законом та / або згідно з іншими актами Уряду з питань публічних закупівель? В Особливостях не міститься чіткої відповіді на поставлене питання. Позиції спеціалістів щодо тлумачення названої норми розділилися на дві партії: консерваторів і лібералів.

Консерватори, остерігаючись радикальних підходів державних аудиторів, схильні без розбору «сумувати» закупівлі за Особливостями з раніше здійсненими закупівлями, що включалися до річного плану.

Такий підхід, безумовно, застрахує від найменшого ризику звинувачень у поділі предмета закупівлі чи придбанні товарів / робіт / послуг з порушенням пункту Особливостей. Однак в окремих випадках цей підхід обернеться неможливістю здійснити відкриті торги з особливостями для забезпечення наявної потреби, що у подальшому стане підставою для укладення прямого договору.

Натомість прихильники ліберального підходу погоджуються, що з моменту запровадження воєнного стану вся країна живе в режимі невизначеності, а всі плани закупівель мають умовний характер. Чи будуть потрібні ті чи інші товари / роботи / послуги завтра, чи будуть кошти на їх оплату, який нормативно-правовий акт діятиме? Ці питання поставали кожен день, і ніхто не мав чіткої та правильної відповіді. Тому прихильники ліберального підходу всі закупівлі, вчинені до набрання чинності Особливостями, оголошують такими, що були заплановані та здійснені з урахуванням наявних на той час ресурсів та розумних горизонтів планування, що зрештою і є визначальним критерієм обґрунтованості обсягу запланованої закупівлі.

Отже, для уникнення плутанини та безпідставного звинувачення замовників у поділі предмета закупівлі під час застосування Особливостей очікувана вартість тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена протягом поточного року, прихильниками ліберального підходу не береться до уваги під час здійснення закупівель за Особливостями.

Який підхід вибрати — вирішувати замовнику. Більше про планування за Особливостями читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Сім практичних питань про планування закупівель за Особливостями».

16. Адміністратор електронної системи закупівель забезпечує захищеність інформації в електронній системі закупівель відповідно до частини четвертої статті 12 Закону та пункту 9¹ Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166.

Коментар: частина 4 статті 12 Закону передбачає, що електронна система закупівель забезпечує збереження та належний захист усієї інформації щодо закупівель відповідно до вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», можливість взаємодії з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, та можливість доступу до цієї інформації замовникам, учасникам, органам, уповноваженим здійснювати контроль у сфері закупівель, органу оскарження, Уповноваженому органу та іншим особам відповідно до цього Закону.

17. Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої – п’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Коментар: стаття 41 Закону регулює основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього. Виходячи з приписів пункту 17 Особливостей, застосовуються такі норми Закону в розрізі особливостей:

1. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:

1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;

2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації.

У разі якщо переможцем процедури закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.

6. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

9. У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.

Коментар: з аналізу норм Особливостей випливає, що за наслідком проведення закупівлі згідно з пунктом 11 Особливостей замовник укладає договір відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням істотних умов, які є необхідними для договорів того чи іншого виду.

Зміни до такого договору вносяться у порядку та на умовах, що передбачені таким договором. При цьому замовник може прийняти рішення про невключення до умов договору істотних умов, що передбачені в частині 5 статті 41 Закону чи тих, які передбачені Особливостями. Більше — в статті «Договір про закупівлю: що змінилося після прийняття Особливостей».

Договір про закупівлю, укладений за результатами відкритих торгів /використання електронного каталогу, у порядку, визначеному частиною 10 Особливостей чи застосування виключень, передбачених у пункті 13 Особливостей,буде вважатися договором про закупівлю в розумінні Закону з урахуванням цих Особливостей. Отже, у таких договорах про закупівлю не забуваємо про істотні умови, що передбачені Особливостями, та необхідність опублікування повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю (якщо таке мало місце).

До теми ознайомтесь із статтею «Зверніть увагу на істотні умови договору, що укладено без використання ЕСЗ за винятками пункту 13 Особливостей».

18. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків:

визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;

перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;

перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

19. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Коментар: у частині 6 статті 41 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

20. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів/закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель;

3) дата укладення та номер договору про закупівлю;

4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю;

5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю;

6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефона;

7) дата внесення змін до договору про закупівлю;

8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цього пункту;

9) опис змін, що внесені до істотних умов договору.

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю може містити іншу інформацію.

Коментар: частина 8 статті 41 Закону переформульована у пункті 20 Особливостей та містить ідентичну інформацію в розрізі відкритих торгів / закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу за Особливостями.

21. Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей;

Коментар: у пункті 5 Особливостей йдеться про заборону придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

2) укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей;

Коментар: у пункті 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків:

• визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
• перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;
• перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

3) укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей;

Коментар: стаття 18 Закону регулює порядок оскарження процедур закупівель.

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 46 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей;

Коментар: абзацом 3 та 4 пункту 46 Особливостей передбачено, що з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

5) коли найменування предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Коментар: зміст статті 43 Закону в частині встановлення підстав для визнання договору про закупівлю нікчемним приведений у відповідність до вимог Особливостей, що відображено в пункті 21 Особливостей.

22. Державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.

23. Моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей.

Коментар: згідно з частиною 4 статті 8 Закону строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. А в Таблиці наведемо детальний огляд кожного етапу моніторингу та поради замовникам.

Таблиця