Висновок, складений за результатами моніторингу процедури закупівлі (далі — висновок), є не тільки підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а й можливістю для уповноваженої особи замовника уникнути такої відповідальності.
Так, згідно з частиною 9 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Однак розповсюдженими є випадки, коли висновок не містить чітких вимог та способів усунення виявлених порушень, що фактично позбавляє уповноважену особу замовника права на усунення порушень, зазначених у висновку. В цій статті надамо поради посадовим особам замовників щодо порядку оскарження висновків, у яких не конкретизовано способу усунення замовником порушень, а також розглянемо судову практику щодо таких висновків.
Згідно з частиною 6 статті 8 Закону «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок.
Поширеною практикою в Україні є складення посадовими особами Державної аудиторської служби України (далі — ДАСУ) висновків з зобов’язанням щодо усунення порушень: «ДАСУ зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення...
google 
