«Що нам за це буде?» — питання, відповідь на яке нерідко стає визначальним критерієм для прийняття рішень. Особливо в умовах нестабільності нормативного регулювання. Особливо в умовах, коли мало хто знає, як правильно, і часу на роздуми небагато. У попередніх статтях ми вже неодноразово зверталися до теми відповідальності за закупівлі в умовах воєнного часу. Однак перелік питань типу «що буде, якщо…» не закінчується. Тож, у цій статті відверто розповідаємо, чим загрожують замовнику три найбільш поширені ляпи в оборонних закупівлях.
Питання 1. Які наслідки того, що в державного замовника відсутній документ про призначення уповноваженої особи / іншої особи державного замовника та / або колегіального органу для здійснення оборонних закупівель?
Відповідь: Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Це означає, що відсутність уповноваженої особи / іншої особи, призначеної відповідальною за здійснення оборонних закупівель, жодним чином не вплине на юридичну силу укладених договорів про закупівлю: ані сам замовник, ані постачальник, ані треті особи (у т. ч. засновник чи вищестояща відносно замовника організація, Держаудитслужба чи правоохоронці) не зможуть оспорити відповідний договір про закупівлю з тих мотивів, що він укладений не уповноваженою особою чи з порушенням порядку прийняття рішення.
...
google 