Згідно з ДСТУ і не тільки: стандартизація в публічних закупівлях

Анастасія Матвійчук
988
24 Лютого 2020
Згідно з ДСТУ і не тільки: стандартизація в публічних закупівлях
988
24 Лютого 2020

У цій статті ми продовжимо тему належної якості й розповімо про стандарти, кодекси усталеної практики й технічні умови. Що воно таке й навіщо потрібне? Які вони бувають і де їх можна знайти? Яка різниця між ГОСТом, ДСТУ й ТУ і що дає згадка про них на етикетці придбаного товару?

 Що таке нормативні документи

Згідно з пунктом 13 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги визначається їх відповідністю не лише технічним регламентам та умовам договору, але й нормативним документам. Відповідно до статті 6 Закону України «Про стандартизацію» нормативні документи поділяються на:

  1. національні стандарти (та прирівняні до них аналогічні документи — див табл.) та кодекси усталеної практики, прийняті національним органом стандартизації, сьогодні це — ДП «УкрНДНЦ»;
  2. стандарти, кодекси усталеної практики й технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють стандартизацію.

В Україні також існує ще низка нормативних документів,застосування яких регулюють окремі закони. Наприклад, технологічні регламенти виготовлення лікарського засобу та фармакопейні статті — документи, що застосовують відповідно до Закону України «Про лікарські засоби»; державні будівельні норми (ДБН) застосовують згідно із Законом України «Про будівельні норми»; міжнародні стандарти з фітосанітарних заходів застосовують згідно із Законом України «Про карантин рослин» і т. д. Ці та деякі інші нормативні документи застосовують у сферах, що не підпадають під регулювання Закону України «Про стандартизацію», а тому в рамках цієї статті про них не йтиметься.

Види нормативних документів в Україні та засади їх застосування

Різновид нормативного документа згідно із ЗУ «Про стандартизацію» Видавник Як застосовують (добровільно чи обов’язково) Чим врегульовано засади застосування
1 Національні стандарти України (ДСТУ) Національний орган стандартизації (ДП «УкрНДНЦ») Добровільно, якщо інше не передбачено законодавством, договором чи декларацією виробника (постачальника) Частина 2 статті 15 ГК України, частина 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію»
2 Міжнародні стандарти (наприклад, ISO чи ASTM) Міжнародні організації Добровільно, якщо інше не передбачено законодавством, договором чи декларацією виробника (постачальника) Частина 2 статті 15 ГК України
3 Міждержавні стандарти (ГОСТ[1]), що діяли до набрання чинності Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року, та республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ УРСР) Органи СРСР та УРСР відповідно Як національні стандарти до їх заміни на національні стандарти чи скасування в Україні Пункт 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про стандартизацію»
4 ГОСТ, прийнятий з 13.03.1992 Міждержавна рада зі стандартизації, метрології і сертифікації Як національні стандарти  Частина 2 статті 21 Закону України «Про стандартизацію»
5 Галузеві нормативні документи СРСР (ОСТ та прирівняні до них нормативні документи), галузеві стандарти України (ГСТУ), інші нормативні документи, прийняті в Україні центральними органами виконавчої влади до 03.01.2015 Органи та організації колишнього СРСР, ЦОВВ України Застосовують до їх заміни на технічні регламенти, національні стандарти, кодекси усталеної практики чи скасування в Україні, але не довше як до 02.01.2030 Пункт 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про стандартизацію»
6 Кодекс усталеної практики Національний орган стандартизації (ДП «УкрНДНЦ») Добровільно, якщо інше не передбачено законодавством, договором чи декларацією виробника (постачальника) Частина 2 статті 15 ГК України, стаття 6 та частина 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію»
7 Стандарти, кодекси усталеної практики й технічні умови суб’єктів господарювання Підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію Добровільно, якщо інше не передбачено договором чи декларацією виробника (постачальника) Частина 2 статті 15 ГК України, стаття 6 та частина 2 статті 16 Закону України «Про стандартизацію»

Добровільний чи обов’язковий?

Як бачимо з табл. на стор. __, переважно стандарти та інші нормативні документи застосовують добровільно та на розсуд виробників. Це пов’язано з тим, що стандарт не є актом законодавства. Однак є із цього правила винятки. Відповідно до частини 2 статті 15 Господарського кодексу України (далі — ГК України) застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов’язковим для:

  • суб’єктів господарювання, якщо обов’язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами. До таких актів належать, насамперед, технічні регламенти, про які ми розповідали у статті «Належна якість: оцінка відповідності в публічних закупівлях».
  • учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики. При цьому номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначають у договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано в загальнодоступних виданнях (публікують у загальнодоступних виданнях лише ті нормативні документи, що, згідно із законодавчими приписами, обов’язкові для застосування), то її копії постачальник повинен додавати до примірника договору покупця на його вимогу (частина 2 статті 268 ГК України).
  • виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні. Тобто позначка на етикетці чи упаковці «згідно з ДСТУ….» робить обов’язковим для застосування відповідний стандарт, навіть якщо, згідно із законодавством, його застосовують добровільно.   

Замовник має право вимагати від учасників докази виконання певних нормативних документів. Зокрема, у таких випадках:

  1. замовник придбаває продукцію, щодо якої технічними регламентами чи іншими нормативно-правовими актами встановлено обов’язковість застосування конкретних нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ і т. д.).
  2. замовник придбаває нехарчову продукцію і бажає отримати докази її безпечності, якими є відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Переліки таких стандартів щороку затверджує Мінекономіки (частина 3 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», вони розміщені у вільному доступі на вебсторінці цього міністерства в рубриці «Переліки національних стандартів під технічні регламенти» розділу «Технічне регулювання» за посиланням.
  3. замовник придбаває харчову продукцію і бажає отримати докази впровадження оператором ринку (постачальником) постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (стаття 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
  4. замовник бажає придбати продукцію, виготовлено згідно з конкретними нормативними документами. Наприклад, замовник хоче придбати пломбір, виготовлення якого регулює ДСТУ 4733:2007, і не бажає отримати морозиво з можливим додаванням рослинних жирів, що допускає ДСТУ 4734:2007 та ДСТУ 4735:2007.

Як підтверджується відповідність стандарту чи іншим нормативним документам

Відповідність нормативним документам підтверджується так само, як і відповідність технічним регламентам — документами про відповідність, які видає або сам виробник, або третя сторона. Здебільшого йдеться про декларацію чи сертифікат відповідності. Документ про відповідність може мати будь-яку назву, головне, щоб він містив підтвердження (запевнення) виконання вимог конкретних нормативних документів стосовно конкретного об’єкта. Інакше кажучи: зміст важливіший за назву.

Детальніше про документи з оцінки відповідності читайте у статті «Належна якість: оцінка відповідності в публічних закупівлях».

Де знайти нормативні документи

При складенні тендерної документації часто виникає потреба ознайомитися зі змістом якогось стандарту чи технічних умов. Наприклад, щоб зрозуміти, чи потрібне взагалі замовникові оте «згідно з ДСТУ» як вимога до предмета закупівлі.

Той, хто хоч раз намагався знайти в Інтернеті необхідні йому ДСТУ чи ТУ, знає: не всі вони є в безкоштовному доступі. Адже кожен нормативний документ — це продукт чиєїсь творчої (інтелектуальної) праці. При  цьому стаття 57 Конституції України гарантує кожному право знати свої права та обов’язки. А тому будь-який акт, у тому числі нормативні документи, який є обов’язковим для застосування згідно з приписом законодавця (наприклад, через вказівку в технічному регламенті), можна знайти у вільному (безкоштовному) доступі, причому законодавство завжди містить вказівку, хто саме такий доступ повинен забезпечити і в який спосіб. Наприклад, у випадкові з національними стандартами й кодексами усталеної практики — це ДП «УкрНДНЦ», що на підставі розпорядження Уряду від 26.11.2014 № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» виконує функції Національного органу стандартизації. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» Національний орган стандартизації забезпечує розміщення на офіційному вебсайті текстів національних стандартів і кодексів усталеної практики, обов’язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня офіційного опублікування таких актів з безоплатним доступом до зазначених національних стандартів та кодексів усталеної практики.

Якщо стандарт чи кодекс усталеної практики є обов’язковим для застосування згідно з приписом законодавства, то його текст завжди буде доступний безкоштовно та онлайн щонайменше на вебсайті Національного органу стандартизації (ДП «УкрНДНЦ»).

Якщо ж нормативний документ (стандарт, кодекс усталеної практики, технічні умови і т. д.) застосовують не згідно з прямою вказівкою в законодавстві, а добровільно, на розсуд суб’єкта господарювання, то такий документ у розумінні законодавства про інтелектуальну власність є звичайним твором (скажімо, як художній роман, пісня чи фільм), власник якого (у тому числі держава) сам вирішує, як він буде цей твір поширювати (безкоштовно чи за плату). До речі, саме до цієї категорії належать широко відомі стандарти ISO та ASTM міжнародних організацій International Organization for Standardization та American Society for Testing and Materials. Тож охочим ознайомитися з їхнім змістом доведеться купити власний примірник, причому умови продажу здебільшого забороняють передачу документа третім особам з комерційною метою без дозволу видавця. Замовникам слід зважати на цей нюанс при складанні тендерної документації: учасник процедури закупівлі, що придбав примірник нормативного документа, не має права завантажувати його у вільний доступ у мережу Інтернет без згоди автора (іншого володільця авторських майнових прав — стаття 21 Закону «Про авторське право та суміжні права»).

Доступ до стандартів та кодексів усталеної практики, що не є обов’язковими для застосування згідно із законодавчим приписом, можна отримати на договірних засадах через Національний фонд нормативних документів, який веде ДП «УкрНДНЦ» (каталог фонду — за посиланням).

Доступ до технічних умов можна отримати на договірних засадах або безпосередньо від їх власника (тобто від підприємства, яке описало власні виробничі процеси у таких технічних умовах), або з бази даних «Технічні умови України», яку веде ДП «Укрметртестстандарт», за посиланням.

Хочу більше за стандарт!

Для багатьох замовників позначка на кшталт «згідно з ДСТУ» — уже вершина очікувань. А чи має право замовник висувати до предмета закупівлі вимоги вищі, аніж передбачено національними стандартами чи навіть технічними регламентами? Як відповідь на дане питання наводимо витяг з рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2019 у справі № 914/894/19.

Витяг  з рішення Господарського суду Львівської  області  від 05.09.2019 у справі № 914/894/19 

Надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз»… до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» про стягнення 363 700,44 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору здійснив поставку товару, яка не відповідає Технічним вимогам і якісним характеристикам щодо якості продукції, які були погоджені сторонами при укладенні договору. В якості доказів, що підтверджують постачання товару неналежної якості, до позовної заяви долучено протокол випробувань продукції від 20.08.2018 р. № 221-Л/18, в якому встановлено невідповідність продукції технічним вимогам і якісним характеристикам в частині окремих деталей взуття, які виготовлені з синтетичного матеріалу замість натуральної шкіри та відсутність ударостійкого підноска.
Відповідач… просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки взуття, яке було поставлене ТзОВ «Валтекс» за видатковою накладною № 9-1324 від 11.07.2018 року, відповідає технічним вимогам Тендерної документації та відповідає нормативній документації, чинній на території України, а саме ГОСТ 12.4.103-83 та ДСТУ EN ISO 20345:2009. …Сертифікат експертизи, виданий ДП «Кривбасстандартметрологією» на підставі проведеної експертизи, ідентифікації та випробувань, засвідчив, що взуття відповідає вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ № 761 від 27.08.2008 р.) стандартам з офіційно опублікованого Переліку національних стандартів, ДСТУ ЕК 180 20345:2016 «Засоби індивідуального захисту: Взуття безпечне», ДСТУ ЕN 180 20347:2015 «Засоби індивідуального захисту. Взуття робоче», ДСТУ 3835-98 «Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від механічного діяння. Технічні умови».
…Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач порушив встановлені договором зобов`язання — у передбачений договором та специфікацією строк товар відповідачем не був поставлений (замінений на якісний), що дає підстави для застосування санкцій…

Як бачимо, у наведеному прикладі замовник уклав договір на поставку шкіряного взуття, а отримав взуття з елементами, виконаними із синтетичних матеріалів, що було припустимо згідно зі згаданими вище нормативними документами, однак суперечило умовам договору. Суд погодився із замовником, що товар, який відповідає ДСТУ, однак не дотягує до умов договору, не є якісним.

Отже, ДСТУ та інші нормативні документи встановлюють, так би мовити, мінімальні вимоги, однак не обмежують замовника у праві придбати продукцію вищої якості.

Висновки

  1. Національні стандарти, кодекси усталеної практики та інші нормативні документи застосовують добровільно, якщо інше не передбачено законодавством або договором; нормативні документи також є обов’язковими для виробника / постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.
  2. Національні стандарти та інші нормативні документи встановлюють мінімальні вимоги щодо безпечності, якості й т. д., тож замовник має право висувати й жорсткіші вимоги до предмета закупівлі, аніж ті, що передбачені ДСТУ, ТУ й т. д.
  3. Замовник має право вимагати докази виконання стандарту незалежно від того, є той обов’язковим згідно з приписами законодавства чи його застосовують добровільно.
  4. Виконання стандартів та інших нормативних документів підтверджують так само, як і виконання технічних регламентів — за процедурами оцінки відповідності.
  5. Нормативні документи, обов’язкові для застосування, є у вільному доступі, як і акти законодавства; нормативні документи, що застосовують добровільно, потрібно купувати як звичайну книгу.    

[1] Сьогодні абревіатуру «ГОСТ» застосовують і до стандартів, що були прийняті в колишньому СРСР, і до стандартів, прийнятих після набрання чинності Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року. Про це домовилися сторони зазначеної Угоди, про що безпосередньо зазначено в абзаці 4 статті 1 цієї Угоди. Інакше кажучи, ГОСТ — це міждержавний стандарт, що діє на території СНД.

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

Приєднуйся до авторів
load
Реєстрація
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
В особистий кабінет
load
Відновлення паролю
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
Вітаємо!
Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель