Кажуть, що не можна насильно змусити когось змінитися, навіть якщо він сам про це просить. А чи можна змінити позицію уповноважених чи відповідальних осіб щодо організації та здійснення публічних закупівель у період воєнного стану з огляду на «новий» лист Мінекономіки від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06? Давайте перед тим, як ви дасте відповідь на це запитання, розберемо цей лист по крупинках.
Щодо застосування закупівельного законодавства
Витяг з листа Мінекономіки
| Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При цьому відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Водночас, виходячи зі статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. При цьому правовою основою введення воєнного стану відповідно до частини першої статті 2 цього Закону є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України. Правові режими надзвичайного та воєнного станів в Україні запроваджені Указами Президента України «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України» від 23.02.2022 № 63/2022 та від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) відповідно. У свою чергу, статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. З урахуванням вищезазначеного, Кабінетом Міністрів України прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють питання здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану. При цьому Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, є чинним. З огляду на зазначене, замовник має використовувати відповідні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті в умовах воєнного стану, для цілей забезпечення необмеженого кола потреб, які при цьому об’єктивно пов’язані з виконанням повноважень та/або вжиттям необхідних заходів під час дії особливого правового режиму. Натомість закупівлі, здійснення яких не потребує використання особливих механізмів закупівель, нерозривно пов’язаних із введенням воєнного стану, мають проводитись з дотриманням вимог Закону. |
Коментар. У зв’язку з тривалою агресію росії проти України війна триває вже чотири місяці, і ніхто не в силах наразі сказати точно, коли цей тяжкий період завершиться. Суспільство намагається пристосуватись до роботи в «нових умовах». Так, з плином часу змінюється й риторика Уповноваженого органу, наприклад:
- у листі № 3304-04/9225-06 від 04.03.2022 констатовано, зокрема, що: «…в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”»;
- у листі № 3304-04/9472-06 від 09.03.2022 констатовано, зокрема, що: «…на період воєнного стану в Україні замовники та державні замовники у сфері оборони при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, мають керуватися порядком, установленим постановою № 169. Процедури закупівель та спрощені закупівлі, визначені Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”, не застосовуються.».
Вищезазначені тези з боку Мінекономіки можна продовжити й іншими його листами та / або відповідями на питання, що розміщені на його офіційному вебсайті. Утім, сенсу немає, вам необхідно перед здійсненням кожної закупівлі чітко розуміти потребу, яку ви наразі задовольняєте, та згідно з яким нормативно-правовим актом. Універсального рішення немає! І, зважаючи, що замовники в Україні різні і їхні потреби різні, а подекуди й специфічні, універсального рішення щодо порушеного вище питання бути й не може. Під час прийняття рішення щодо способу проведення закупівлі спробуйте спрогнозувати всі можливі ризики в майбутньому у зв’язку з прийнятим рішенням.
Однак спільна думка в закупівельної спільноти все ж таки є:
- Чи законно в період воєнного стану закуповувати, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі — Постанова № 169), хоча ми маємо чинний Закон України «Про публічні закупівлі»? — Так, законно, бо цю постанову видав легітимний Уряд на виконання повноважень, наданих статтею 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
- Чи законно в період воєнного стану керуватися Законом України «Про публічні закупівлі»»? — Так, законно, бо цей Закон прийняв український парламент у встановленому порядку, причому його дію не зупинено. Хоча 19.07.2022 прийнято за основу із скороченим строком підготовки проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Утім, це лише проєкт. Подивимось, що буде далі. Про запропоновані зміни читайте в матеріалі «Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”».
Щодо планування закупівель за предметом по сумах та відображення їх у річному плані
Витяг з листа Мінекономіки
| Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови № 169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішення замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. При цьому вартість закупівлі визначається на момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. Особливістю закупівель в умовах воєнного стану, у тому числі тих, що здійснюються шляхом використання електронної системи закупівель, із застосуванням електронного каталогу та/або із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель, є те, що інформація про такі закупівлі не включається в річний план. Механізм планування закупівель, встановлений статтею 4 Закону, не застосовується до закупівель, що здійснюються у відповідності до постанови № 169. Тому, у разі використання постанови № 169 замовник має скласти перелік та відобразити необхідний обсяг закупівель, затвердити їх відповідним рішенням (наприклад, наказом) та здійснювати закупівлі у один із способів, який передбачає постанова № 169. Таким чином, всі закупівлі, які здійснюються згідно з постановою № 169, мають бути відображені у переліку. При цьому складання річного плану закупівель або внесення відповідних змін до нього не стосується закупівель, які проводяться згідно з постановою № 169. |
Коментар. Якщо ж механізм планування закупівель, встановлений статтею 4 Закону, не застосовується до спрощених закупівель чи закупівель за електронним каталогом, то чому б так і не написати в Постанові № 169? Вважаємо, кожен із замовників повинен поставити собі запитання: що мені буде за те, що я не оприлюдню річний план? А якщо оприлюдню, то чи є моя відповідальність / штраф? Підказуємо, що за розміщення річного плану, навіть якщо його не потрібно було розміщувати, немає подальшої відповідальності, що передбачена Кодексом України про адміністративні порушення.
Детальніше про це — у статті «Чи потрібен план по спрощених закупівлях і каталогах у зв’язку зі змінами до Постанови № 169». Корисно також завантажити собі шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність.
Зважаючи на ту саму відповідальність у сфері закупівель по «сумуванню» закупівель, вважаємо за доцільне висловитись, що:
- замовник самостійно приймає рішення щодо того, чи «сумувати» закупівлі за Законом та Постановою № 169;
- закупівлі за Законом «сумуються» у звичному для замовників порядку (за річною потребою з урахуванням, зокрема, очікуваної вартості предметів закупівель за Єдиним закупівельним словником);
- щодо закупівель за Постановою № 169 замовник може: 1) вважати кожну наявну потребу, що внесена до переліку, як нову та не «сумувати» з уже здійсненими / наступними аналогічними закупівлями; 2) якщо замовник вважає за необхідне, може прийняти рішення «сумувати» предмет закупівлі з уже здійсненими / наступними аналогічними закупівлями (наприклад, замовник закупив на 40 тис. грн палива, після чого з’явилася потреба знову закупити аналогічний предмет вартістю 30 тис. грн, то в такому разі він уже проводить спрощену закупівлю на 30 тис. грн). Адже ніщо не забороняє замовникам застосовувати електронну систему закупівель як альтернативу укладенню прямих договорів.
Стосовно тези Мінекономіки, що «всі закупівлі, які здійснюються згідно з постановою № 169, мають бути відображені у переліку», обома руками «за».
Нюанс, на який замовники інколи не звертають уваги: якщо умовами вашого договору передбачено пролонгацію, наприклад у зв’язку з продовженням воєнного стану, або до укладеного договору бажаєте внести зміни в частині виконання зобов’язань (наприклад, збільшити об’єм і, відповідно, ціну), то таку інформацію (об’єм) слід відобразити в затвердженому замовником переліку з обсягами товарів, робіт та послуг. Наприклад, шляхом видання наказу про внесення змін до переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг.
Щодо способів здійснення закупівель згідно з Постановою № 169
Витяг з листа Мінекономіки
| Порядок формування та використання електронного каталогу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу». Отже, закупівлі через електронний каталог є у наведеному випадку альтернативою порядку проведення спрощених закупівель і можуть використовуватись для придбання товарів. При цьому у разі необхідності здійснення закупівель в умовах воєнного стану, керуючись постановою № 169, замовник самостійно визначає спосіб придбання у залежності від наявних обставин та можливостей у конкретному випадку. У разі, якщо товар представлений у електронному каталозі, замовник може здійснити придбання без використання порядку проведення спрощених закупівель. Натомість у разі коли у профілі товару електронного каталогу розміщено дві або більше пропозиції щодо товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників, якщо вартість товару становить або перевищує 200 тис. гривень. Водночас у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу, то таке придбання здійснюється замовником шляхом укладення договору згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 1 постанови № 169. |
Коментар. Нещодавно в Prozorro Market було додано окрім товарів ще й послуги, наприклад:
Утім, зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», в частині можливості закупівель не лише товарів, але й послуг станом на липень 2022 не було внесено.
Зважаючи на зазначене та вислів Мінекономіки, що «закупівлі через електронний каталог можуть використовуватись для придбання товарів», замовникам слід обачно поставитись до закупівель послуг у Prozorro Market.
Щодо граничних обмежень
Витяг з листа Мінекономіки
| Виходячи з абзацу третього підпункту 1 пункту 1 постанови № 169 із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель замовники здійснюють публічні закупівлі вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. гривень. При цьому постанова № 169 не містить обмежень за граничною вартістю закупівлі, за якої може використовуватися спрощена закупівля або електронний каталог. Якщо вартість закупівлі є меншою ніж 50 тис. гривень, то замовник може (за бажанням) здійснити публічну закупівлю з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів, або без використання електронної системи закупівель. Водночас така закупівля згідно постанови № 169 не потребує оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. |
Коментар. Дійсно, на відміну від Закону про закупівлі, застосування винятків за Постановою № 169 не має верхнього цінового порогу. Тобто проведення спрощеної закупівлі та / або застосування електронного каталогу відповідно до Постанови № 169 стартує від 50 тис. і до безкінечності.
Зважайте на часові рамки вашого договору! Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що по договорах до 50 тис., які укладені до 14.04.2022, оприлюднюють (!) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Щоб ще раз це закріпити, завантажте собі статтю «Будьте уважні: різні алгоритми закупівель до 50 тис. грн до 14.04.2022 та після».
Щодо договору, його умов, їх зміни та строку дії
Витяг з листа Мінекономіки
| Підпунктом 1-1 пункту 1 постанови № 169 встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦКУ, ГКУ). Згідно зі статтею 180 ГКУ господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. З огляду на це, обмеження, визначені статтею 41 Закону, не застосовуються до договорів про закупівлі, які укладаються відповідно до постанови № 169. Тому умови договору про закупівлю визначаються замовником самостійно та погоджуються сторонами з дотриманням вимог ЦКУ та ГКУ. При цьому у разі необхідності внесення змін до договору, такі зміни вносяться сторонами, керуючись ЦКУ та ГКУ. Так, статтею 651 ЦКУ встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено у статті 188 ГКУ. Разом з тим згідно статті 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Водночас замовникам при укладенні договорів відповідно до постанови № 169 слід враховувати, що у зв’язку із триваючою збройною агресією проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року) у відповідності до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». При цьому замовники можуть передбачати (за потреби) можливість продовження строку дії договору у разі продовження строку дії воєнного стану та зазначати, що договір є обов’язковим до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. |
Коментар. Дійсно, варто знати та пам’ятати відмінності у застосуванні терміна «договір про закупівлю», які ми досліджували у статті «З 29.06.2022 діють оновлені правила здійснення закупівель в умовах воєнного стану: хто, що і за яким договором закуповує?»:
- За змістом Закону про закупівлі договором про закупівлю є лише той правочин, що був укладений за результатами проведеної процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі. На такі договори поширюється дія статей 41 та 43 Закону про закупівлі щодо укладення такого договору, внесення змін до нього та підстав його нікчемності.
- За змістом Постанови № 169 договором про закупівлю називається будь-який договір про придбання товарів, робіт чи послуг за правилами, визначеними цією постановою. При цьому в усіх редакціях Постанови № 169 такий договір укладався відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України без урахування особливостей, визначених статтями 41 та 43 Закону про закупівлі, тобто як прямий договір.
Зауважу, що ми навели приклади умов договору в частині строку його дії та виконання зобов’язань у статті «Варіанти того, як прописати умови про строк виконання зобов’язань та термін дії договору, укладеного за Постановою № 169». Користуйтесь!
Щодо звітування
Витяг з листа Мінекономіки
| Згідно з підпунктом 3 пункту 1 постанови № 169 під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 цього пункту, без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» дотримуватися таких принципів здійснення публічних закупівель, як максимальна економія, ефективність; запобігання корупційним діям і зловживанням. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Так, рішення про те, у який строк оприлюднювати таку інформацію, приймається замовником самостійно, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. При цьому зазначаємо, що постановою № 169 не встановлено вимог щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю. |
Коментар. Знову нагадаємо про те, що за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що за договорами, вартість яких складає понад 50 тис. грн та які укладені до 29.06.2022, замовник повинен оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Порада: якщо ви наразі прийняли рішення звітувати про договори за Постановою № 169 виключно після припинення / скасування воєнного стану, щоб не заплутатись у звітуванні за різними строками в Постанові № 169, що діяла на момент укладення того чи іншого договору, візьміть за правило оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, всі додатки до нього та зміни не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Щодо переліку виключень
Наступний розділ листа Мінекономіки від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 присвячений переліку виключень, що передбачений Постановою № 169. Не будемо на цьому зупинятись, оскільки детально по кожному виключенню ми пройшлись у статтях:
- Частина 1. Прямий договір за закупівлями від 50 тис. грн з 29.06.2022: винятки, що дублюють положення Закону про закупівлі!
- Частина 2. Прямий договір за закупівлями від 50 тис. грн з 29.06.2022: унікальні підстави, передбачені лише Постановою № 169!
Також Мінекономіки зауважило, що підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та / або електронного каталогу, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною / службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо).
Щодо підтвердження! Рекомендуємо саме в переліку з обсягами вказати підстави для застосування виключення зі спрощених за Постановою № 169, щоб зайвий раз не покладати додаткову відповідальність на іншу відповідальну особу чи уповноважену особу, оскільки саме такий документ затверджує керівник установи.
Також на порталі RADNUK.COM.UA в розділі «Зразки документів» ви можете завантажити зразок наказу про визначення переліку та обсягів закупівель (із особливостями здійснення закупівлі).
І детально про такі рекомендації читайте в статті «Деякі поради замовникам під час здійснення закупівель за „виключеннями“ за постановою Кабміну від 28.02.2022 № 169».
Щодо замовників, які здійснюють закупівлі без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель
Витяг з листа Мінекономіки
| Постанова 169 в редакції постанови № 723 конкретизує способи здійснення відповідних закупівель в умовах воєнного стану у залежності від різновиду замовників. Так, без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі» закупівлі здійснюються: 1. Замовниками публічних/оборонних закупівель, які визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та державними замовниками у сфері оборони. До таких замовників належать, зокрема, Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України та інші військові формування та/або частини. 2. Замовниками, що здійснюють публічні закупівлі для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 року № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану». До таких замовників належать: Акціонерне товариство «Українська залізниця», військові адміністрації та центральні органи виконавчої влади. При цьому звертаємо увагу, що визначення приналежності до таких замовників здійснюється суб’єктами самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які такі суб’єкти володіють. Водночас замовники, здійснюючи такі закупівлі без використання електронної системи закупівель, мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема: максимальної економії, ефективності та запобігання корупційним діям і зловживанням. Державні замовники у сфері оборони повинні відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативні |
Коментар. У цьому розділі Мінекономіки конкретизувало увагу на тих замовниках, які взагалі здійснюють закупівлі без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель у період воєнного стану. При цьому згідно з чинною редакцією Постанови № 169 усі інші замовники зобов’язані проводити спрощені закупівлі / користуватись е-каталогом або застосовувати виключення, що передбачені в підпункті 1 пункту 1 Постанови № 169.
Щодо відповідальних за закупівлю
Витяг з листа Мінекономіки
| Звертаємо увагу замовників, що згідно з підпунктом 4-1 пункту 1 постанови № 169 в редакції постанови № 723, відповідальною за організацію та проведення закупівель, визначених у підпункті 1 цього пункту, може бути уповноважена особа або інша особа, визначена замовником. Таким чином, замовник самостійно визначає особу, що організовує та проводить закупівлі. Такою особою може бути як уповноважена особа, що є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно Закону, так і інший працівник замовника. При цьому якщо замовником відповідальною визначена інша особа замовника, у такому разі на неї не розповсюджуються вимоги Закону щодо тестування та інші вимоги, які визначені для уповноважених осіб. |
Коментар. Розуміємо, що відповідальною за організацію та проведення закупівель може бути штатна одиниця замовника. Для зручності призначення такої особи чи внесення змін до існуючих документів замовника в цій частині на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Зразки документів» створено підрозділ «Уповноваженій/відповідальній особі». Тут ви знайдете усі необхідні приклади документів:
Щодо здійснення оплат
Витяг з листа Мінекономіки
| Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який визначено частиною другою статті 7 Закону, розповсюджується на договори про закупівлю, що укладені за результатом проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з дотриманням вимог Закону. Водночас такі повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не передбачені для договорів, які укладені замовниками відповідно до постанови № 169. |
Коментар. Мінекономіки, зокрема, говорить про те, що за договором, який укладений за Постановою № 169, органами казначейського обслуговування не має перевірятись наявність річного плану, звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі.
Враховуйте перелік черговості оплат! У період воєнного стану замовники, які залежать від Державного бюджету України, мають враховувати в роботі Перелік почергових платежів, які здійснюють Казначейство та органи Казначейства за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку відповідно до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590.
Редакція цього порталу зробила інтегрований Перелік черговості оплат:
- Переходьте в «Правову базу»;
- Вибирайте Перелік черговості оплат Казначейством;
- Тисніть на клавіатурі Ctrl+F і шукайте потрібний вам предмет закупівлі.
Щодо інформування про здійснення публічних закупівель
Витяг з листа Мінекономіки
| Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель з метою інформування про зміни та механізми здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану проведено низку заходів для замовників. Так, за посиланнями розміщено вебінари, які відбулись 4 та 7 липня 2022 року, на тему: «Публічні закупівлі у воєнний час: загальний огляд» та «Особливості застосування спрощених закупівель та використання електронного каталогу», з якими рекомендуємо ознайомитись замовникам для однозначного застосування закупівельного законодавства: https://www.youtube.com/watch?v=EOuQBB7B-5c&t=4s https://www.youtube.com/watch?v=InvnuRqbsTk Разом з тим, 13 липня 2022 року відбулась онлайн зустріч Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки Свириденко Ю.А. за участі Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та Державної податкової служби України з представниками органів місцевого самоврядування, Асоціації міст України, з питань щодо здійснення оборонних, публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану та порядку здійснення відповідних розрахунків. Оскільки під час вказаної зустрічі представниками органів місцевого самоврядування було надано перелік питань щодо застосування закупівельного законодавства, відповіді в межах компетенції Уповноваженого органу наведені у додатку. Крім того, звертаємо увагу замовників, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономіки є єдиним Уповноваженим органом, основними функціями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, організація нарад і семінарів з питань закупівель та інформування громадськості про політику та правила здійснення публічних закупівель. З огляду на це та на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель під час проведення вищевказаних заходів, Мінекономіки як Уповноважений орган направляє узагальнений лист до відома та для врахування в роботі замовникам, органам, визначеним у статті 7 Закону, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та правоохоронним органам. |
Коментар. Постановою Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 визначено, зокрема, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз’яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що вказано і в самому листі Мінекономіки.
Утім, уже 05.07.2021 у справі № 826/11063/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу на роз’яснення Мінекономіки щодо зміни істотних умов договору про закупівлю. Деталі обставини справи — у статті «Чи може Мінекономіки тлумачити норму права?».
З усіма закупівельними викликами вам допоможе впоратись група компаній «Радник». Запрошуємо вас та ваших колег на онлайн-марафон для закупівельника: від початківця до експерта з публічних закупівель. Гарантуємо, що буде корисно!
google 