Стаття підготовлена у співпраці з заступницею міністра економіки України Надією Бігун та к.н.держ.упр., експертом проєкту ПРООН Олексієм Корчмітом
Відповідно до проєкту «Довгострокова стратегія термомодернізації будівель на період до 2050 року» сектор громадських будівель охоплює від 40 до 90 тисяч будівель. В амбітному сценарії пропонується термомодернізація 35 % усіх громадських будівель, у тому числі 50 % усіх шкіл, 50 % дошкільних закладів, 50 % усіх бюджетних закладів охорони здоров’я та 33 % інших громадських будівель. Це потребуватиме 12,91 млрд євро до 2030 року.
Цілком зрозуміла потреба використання усіх джерел фінансування, із врахуванням повномасштабної агресії російської федерації, насамперед позабюджетних ресурсів.
Енергосервіс є єдиним видом публічних закупівель, який передбачає капіталовкладення в підвищення енергоефективності державної або комунальної інфраструктури виключно за рахунок приватних інвестицій. 604 реалізовані енергосервісні договори на загальну суму 1,68 млрд грн є свідченням успішності такого виду публічно-приватного партнерства, що дозволило в середньому на 28 % скоротити витрати на енергоносії та комунальні послуги у відповідних бюджетних установах та підприємствах комунальної сфери.
Тренди останніх років є загрозливими для сталості такої моделі співпраці. Згідно з даними BI.PROZORRO.ORG, зниження кількості укладених ЕСКО-договорів за останні повні три роки (2020–2022) відносно попереднього аналогічного періоду склало 3,3 рази. 61 % закупівель енергосервісу не досягає стадії укладення договорів.
Бар’єри на шляху укладення договорів з енергосервісу
Проаналізуємо причини, нові виклики та бар’єри, що призвели до гальмування розвитку ринку енергосервісу протягом 2020–2023 років.
№ | Виклик / бар’єр | Наслідки |
1 | Базовий рівень споживання включає форс-мажорні обставини 2020 року (пандемія) та 2022 року (повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну), через що обсяг споживання знизився на 7-30 % відносно звичайного споживання (2019 та 2021 роки) | Простий недисконтований строк окупності ЕСКО-проєктів продовжився на 1-1,5 року |
2 | Високі інвестиційні ризики в період активних бойових дій | Кількість учасників тендерів знизилася від 4-8 на 1 тендер (2018-2019 роки) до 1-3 (2023 рік) |
3 | Високий рівень інфляції (індекс споживчих цін 2022 року — 126,6 %) та несприятливі валютні коливання (провал національної валюти відносно USD на 41 %) | Слабка захищеність інвесторів від інфляційних та валютних ризиків призвела до відмови від подальшого інвестування потужною групою інвесторів, що мають позитивну репутацію протягом 2016–2020 років |
4 | Тарифи на комунальні послуги та паливно-енергетичні ресурси залишаються незмінними протягом 2020–2023 років, натомість вартість енергоефективних матеріалів та устаткування зросла від 1,5 до 3 разів за цей період | Ця ситуація викривлює баланс між інвестиціями та грошовими потоками за енергосервісними договорами, як наслідок — падіння середньої річної недисконтованої дохідності проєктів із 30 % річних (2016–2020 роки) до 10-15 % (2022–2023 роки) |
5 | Недобросовісні ЕСКО-інвестори з набуттям досвіду використання прогалин у законодавстві почали масштабувати інструменти недоброчесної поведінки на етапах аукціонів, інвестування та виконання енергосервісних договорів | Замовники енергосервісу розпочали розірвання договорів, зупинення тендерів, оскарження в антимонопольних органах, відміну тендерів з метою унеможливлення ризиків неправомірної перевитрати бюджетних коштів |
6 | Депутатський корпус міст-партнерів гальмує або відмовляє у затвердженні істотних умов через недостатній рівень інституційного розвитку або відсутність кворуму з причин воєнного стану | Частина проєктів проходить 5-6 місяців всіх стадій укладення енергосервісних договорів, але тендери відміняються через незатвердження істотних умов договорів |
7 | Громади сформували завищене очікування грантової допомоги з боку ЄС, міст-побратимів, міжнародних проєктів, благодійних фондів та державних субвенцій на капітальні проєкти | Виконавчі органи міст відмовляються від інвестиційних ЕСКО-проєктів через намагання отримання аналогічних інвестицій на безповоротній основі |
8 | Замовники енергосервісу відмовляються від швидкоокупних проєктів (індивідуальні теплові пункти) із наданням пріоритету проєктам комплексної термомодернізації | Інвестори обмежено готові запропонувати проєкти із комплексної термомодернізації через довгий строк окупності (8-10 років) або повну неокупність |
9 | Громади схильні розглядати проєкти, що поєднують питання енергоефективності та енергобезпеки (сонячні електростанції на лікарнях та насосних станціях підприємств з питного водопостачання та централізованого водовідведення) | Інвестори не мають досвіду реалізації, тому потребують заздалегідь прораховані техніко-економічні обґрунтування |
10 | Банки обмежено кредитують енергосервісні компанії через воєнний стан (жорсткі вимоги щодо застави та високі процентні ставки порівняно із 2021 роком) | Енергосервісні компанії змушені інвестувати в межах власних обігових коштів, що унеможливлює масштабування проєктів за кількістю об’єктів та глибиною енергоефективності |
11 | Блокування процедур закупівель енергосервісу через помилкову неузгодженість змін до Закону України «Про публічні закупівлі» у 2019 році із законодавством, що визначає особливості закупівлі енергосервісу | 1,5 року не відбувалося закупівель енергосервісу (05.2020–11.2021). Розблокування відбулося завдяки прийняттю Закону України «Про енергетичну ефективність» |
Наведені вище причини є основними, які призвели до тимчасового «замороження» ринку енергосервісу. Цей рік можна назвати критичним — за 6 місяців 2023 року укладено один енергосервісний договір.
Фактори негативного впливу на цю сферу мають різну природу та інструменти їхнього нівелювання, деякі —потребують державного фінансування або значних людських, часових ресурсів для вирішення.
Наприклад, до моменту внесення одинадцятих змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178, показник довжини закупівельного циклу енергосервісу становив 6,5-10,5 місяців, що надто контрастує з іншими публічними закупівлями, строк яких значно скоротився завдяки впровадженню Особливостей.
Погляньте на інфографіку щодо обов’язку публікації додаткової угоди за Особливостями.
Зміни, що «повернули життя» закупівлям енергосервісу
За ініціативи, активної позиції та промоції Мінекономіки, участі Мінінфраструктури, Мінфіну, Держенергоефективності та експертної підтримки проєкту ПРООН протягом 10 місяців розроблявся акт, що мав частково знівелювати перешкоди розвитку ринку енергосервісу.
19.06.2023 Уряд прийняв постанову Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 621 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України „Про публічні закупівлі“ на період правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Прогресивність даного акта полягає насамперед у тому, що вперше за останні шість років вдалося майже втричі скоротити процедуру укладення ЕСКО-договорів (до 2-3 місяців), що є стратегічно важливим для країни, яка потерпає від енергетичного тероризму з боку російської федерації.
Читайте також «Як уповноваженій особі уникнути штрафів».
Основні зміни в закупівлях енергосервісу з 21.06.2023
Досягнення такого значного скорочення строків при закупівлі енергосервісу стало можливим завдяки таким інструментам у зазначеній постанові Уряду:
Інструмент | Законодавча зміна | Очікуваний ефект |
Інструменти дерегуляції |
|
|
Інструмент підвищення інвестиційної привабливості інфраструктури для енергоефективних проєктів | Зміна підходу для визначення базового рівня споживання (замість усереднених показників за три роки, що передують закупівлі, за базу береться методика Мінінфраструктури або, за відсутності методики, середнє споживання у 2019 – 2021 роках). | зменшення строку окупності проєктів на 20 % |
Інструменти стимулювання впровадження масштабних енергоефективних проєктів | Визначені підстави укладення договору без застосування відкритих торгів, але за чотирьох умов:
|
|
Інструменти скорочення процедур та спрощення документації | Зменшення строків укладання договору про закупівлю енергосервісу. Замовник енергосервісу може не оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку. |
|
Інструмент моніторингу ефективності договорів | Замовник енергосервісу після укладення енергосервісного договору надає кожного півріччя Держенергоефективності інформацію про результати його виконання за формою, визначеною Держенергоефективності. |
|
Прогнозний вплив проаналізованих змін оцінюється у збільшенні кількості укладених енергосервісних договорів до 100 у 2023 році, від 200 — щорічно із 2024 року, що має стати відчутним результатом порівняно із 47 договорами у середньому на рік протягом 2020–2022 років.
Проте задля досягнення стратегічних цілей із термомодернізації нежитлового сектору будівель мають бути такі індикатори кількісного та якісного стрибка в енергосервісі бюджетної сфери:
- щорічне охоплення енергосервісними проєктами будівель та інфраструктури комунальної та державної власності не менш 1 % від загальної кількості протягом 10 років (близько 1-1,5 тисячі будівель на рік);
- середній показник «глибини енергоефективності проєктів» не менш 40 % (рівень скорочення споживання енергоресурсів відносно базового рівня);
- частка енергосервісних договорів із впровадженням відновлюваних джерел енергії та/або альтернативних видів палива складає не менш 50 % відносно щорічної сумарної кількості укладених енергосервісних договорів.
Підсумки
Впроваджені Урядом удосконалення у сфері публічних закупівель енергосервісу створюють передумови для суттєвого покращення інвестиційного клімату у напрямку енергоефективності інфраструктури державної та комунальної власності, надають змогу багатьом розпорядникам бюджетних коштів суттєво скоротити витрати на енергоносії та комунальні послуги із використанням позабюджетних капіталовкладень.
Реалізація стратегічних завдань держави із використанням енергосервісу потребує додаткових інструментів стимулювання інвесторів, у тому числі покращення доступу суб’єктів господарювання до кредитних ресурсів, зниження ризиків інвестування із урахуванням агресії російської федерації, розширення сфер інвестування.
Зауважимо, що передплатники порталу RADNUK.COM.UA можуть переглянути вебінар «Нові можливості здійснення закупівель енергосервісу та нововведення в закупівлях червня-2023».
google 