Закупівля послуг з організації харчування дітей: актуальні питання та доцільні відповіді

У сфері закупівель послуг з організації дитячого харчування відбулись чергові зміни. Так, останніми роками виникало чимало питань, скарг, обговорень щодо цього, в тому числі в частині застарілого законодавства, яке не змінювалось більше 15 років. Новим кроком до вирішення проблемних питань стало прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24.03.2021 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (далі — Постанова № 305), якою з 01.09.2021 скасовано чинність «попередника» — постанови Кабінету Міністрів України № 1591 від 22.11.2004 «Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (далі — Постанова № 1591).

Коротко про основне

Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджений Постановою № 305, визначає принципи планування та механізм організації харчування здобувачів освіти / дітей у закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку з метою створення безпечного, здорового освітнього середовища та безпечних умов для оздоровлення та відпочинку.

Так,  громадськість уже давно наполягала на запровадженні нових норм дитячого харчування, на перегляді продуктових наборів, страв тощо, зокрема й з урахуванням складної епідеміологічної ситуації не тільки в нашій країні, а й у світі загалом. Адже є прямий зв’язок між харчуванням та імунітетом і здоров’ям людини.

Так, Постановою № 305 дещо урегульовано ці питання, а саме:

• обмежено кількість солі та цукру, жирів рослинного і тваринного походження, а також соків;
• до норм не включено ковбасні вироби, сосиски, рибні, м’ясні та плодоовочеві консерви, кондитерські вироби;
• зменшено кількість споживання хліба та картоплі;
• збільшено кількість споживання овочів, фруктів, молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, круп та бобових, а також врегульовано питання організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами.

Також на заміну звичному двотижневому меню прийшла норма щодо складання чотиритижневого сезонного меню, яке дозволено використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Без такого погодження дозволено використовувати меню, рекомендоване Міністерством охорони здоров’я України (наразі проєкт рекомендованого меню для використання в закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, а також дитячих закладах сфери соціального захисту оприлюднений на офіційному вебсайті МОЗ у розділі «Громадське обговорення (архів)»).

Примірне чотиритижневе сезонне меню — це документ, що містить набір страв, вихід (масу) їх порцій для різних вікових груп, враховує особливі дієтичні потреби здобувачів освіти / дітей (у разі наявності), сезонність (осінь, зима, весна, літо).

Організація харчування у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку повинна здійснюватись з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).

Способами організації харчування є:

1. приготування та реалізація готових страв закладом освіти та закладом оздоровлення та відпочинку самостійно (працівниками, що входять до штатного розпису закладу);
2. організація харчування постачальником харчових продуктів та / або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг). У такому разі штат їдальні (харчоблоку), буфету не належить до штатного розпису відповідного закладу. У закладах дошкільної освіти кейтеринг застосовується в разі відсутності харчоблоку, а також, як виняток, організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку такого закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу;
3. організація роздрібної торгівлі харчовими продуктами через буфет, торговельні автомати тощо (окремо або у поєднанні з іншим способом, визначеним цим пунктом), крім закладів дошкільної освіти.

Формами організації харчування є:

• монопрофільне меню, що визначає один набір страв та не передбачає самостійного вибору споживачами його компонентів;
• мультипрофільне меню, що містить кілька наборів страв, передбачає їх вибір або вибір їх компонентів споживачами та може бути реалізовано як комплексне меню, два — три меню на вибір, «шведський стіл» тощо, з обов’язковою видачею страв працівником їдальні (харчоблоку) (крім закладів дошкільної освіти).

Примірне чотиритижневе сезонне меню та щоденне меню-розклад повинні враховувати особливі дієтичні потреби здобувачів освіти / дітей (у разі наявності), сезонність, наявні харчові продукти, порцію страв для різних вікових груп, а також відповідати вимогам санітарного законодавства та нормам харчування.

Визначаємо предмет закупівлі

Згідно з Постановою № 305, засновник (засновники), керівник закладу освіти та закладу оздоровлення та відпочинку (замовники у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон)) під час планування закупівель харчових продуктів для приготування страв або для асортименту буфетів та / або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг) у закладах повинні дотримуватися встановлених Міністерством охорони здоров’я України вимог щодо організації харчування, переліку харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та торговельних апаратах у закладах загальної середньої освіти, та керуватися нормами харчування для відповідних вікових груп здобувачів освіти / дітей.

Зупинимося на визначенні предмета закупівлі для організації закупівель саме послуг з харчування. Постановою № 305 визначено певні терміни, які потрібно брати до уваги під час планування закупівель:

Аутсорсинг — спосіб організації харчування здобувачів освіти / дітей, що передбачає виготовлення та реалізацію готових страв оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, з використанням матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку.

Кейтеринг — спосіб організації харчування здобувачів освіти / дітей, що передбачає доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку оператором ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування.

Начебто все зрозуміло, проте замовники повинні визначати предмет закупівлі відповідно до Закону, із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник, ДК 021:2015), відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі — Наказ № 708), Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі — Наказ № 1082) та з урахуванням особливостей визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Яким чином замовники повинні вибрати предмет закупівлі послуг з харчування, щоб були дотримані вимоги наказів № 708, № 1082, Постанови № 305? При тому, що найбільш відповідний код класифікатора для закупівлі, наприклад, шкільного харчування міститься саме у класі «Кейтерингові послуги», але ж досить часто такі послуги насправді є не кейтерингом, а аутсорсингом (у розумінні Постанови № 305). Відповідаючи на це питання, звертаємо увагу, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Наведемо приклади (Таблиця).

Таблиця

Звертаємо увагу, що послуг із аутсорсингу в ДК 021:2015 немає, а найбільш відповідні коди класифікатора, до яких звертаються замовники під час планування закупівель послуг з харчування, зазначені в Таблиці.

Що робити з договорами, укладеними до набрання чинності Постановою № 305

У більшості замовників, які закуповують послуги з харчування, договори на надання таких послуг були укладені наприкінці 2020 — на початку 2021 року, в період, коли ще була чинна постанова Кабінету Міністрів України № 1591 від 22.11.2004, із відповідним посиланням на норми Постанови № 1591 у договорах на надання послуг з харчування.

Звичайно, достроково розривати такі договори підстав немає, та й не потрібно, адже згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Також у пункті 2¹ Постанови № 305 (зі змінами, внесеними до Постанови № 305 постановою Кабінету Міністрів України № 871 від 18.08.2021) зазначено: «Установити, що до 01.01.2022 в разі наявності укладених до 07.04.2021 договорів на постачання харчових продуктів або надання послуг з харчування, строк дії яких встановлено до 31.12.2021, можуть застосовуватись норми харчування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 ‟Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку”». Але є один нюанс.

Більшість замовників наприкінці року застосовують норму пункту 8 частини 5 та частини 6 статті 41 Закону щодо права замовника продовжити дію договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Тобто пролонгують договори про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на наступний рік. А Постанова № 305 дозволяє застосовувати «старі» норми за Постановою № 1591 лише до 01.01.2022.

Ми бачимо декілька варіантів вирішення цього питання:

1. замовники можуть спланувати та провести процедуру закупівлі / спрощену закупівлю послуг харчування в кінці поточного року для потреб 2022 року, тоді й продовжувати чинність діючих договорів про закупівлю / договорів не буде потреби;
2. замовники можуть (до моменту пролонгації) привести свої поточні договори про закупівлю / договори у відповідність до норм чинного законодавства шляхом укладення відповідних додаткових угод, але це потягне за собою не лише зміну реквізитів нормативно-правового акта в тексті договору про закупівлю / договору (Постанова № 305 на заміну Постанові № 1591), але й зміну меню та інших профільних документів, що в розрізі деяких закупівель буде неможливим, особливо якщо питання стосуватиметься ціни договору, яка, зрозуміло, збільшуватись не повинна. Підстава для таких змін передбачена пунктом 3 частини 5 статті 41 Закону, а саме: покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Також рекомендуємо замовникам ознайомитись із нормативними актами, які також стосуються організації дитячого харчування і положення яких варто взяти до уваги під час планування та проведення процедур закупівель / спрощених закупівель:

• Закон України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 № 142-V;
• Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР;
• постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»;
• постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 116 «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»;
• наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»;
• наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах»;
• наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах»;
• наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил ‟Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів”»;
• наказ Міністерства освіти і науки № 1205 від 06.12.2010 «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти»;
• наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб»;
• наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії»;
• наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

Статті за темоючитайте на порталі RADNUK.COM.UA:

• «Дискримінаційні вимоги при закупівлі послуг харчування: практика Органу оскарження»;
• «АМКУ надає рекомендації щодо публічних закупівель на ринку послуг харчування»;
• «Мінекономіки щодо договорів про закупівлю у сфері організації харчування у закладах освіти»;
• «ПДВ у закупівлях харчування».