Оскарження висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівель

Іван Шекун
12783
7 Березня 2019
Оскарження висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівель
12783
7 Березня 2019

«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків…» Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

З листопада 2018 року й по теперішній час Державна аудиторська служба України (далі за текстом — Держаудитслужба) проводить один з новаторських видів фінансового контролю — моніторинг закупівель. За повідомленням Держаудитслужби на її офіційній сторінці в соціальній мережі Фейсбук , станом на 21 січня 2019 року фахівці цього контрольного органу розпочали 706 моніторингів закупівель, а за результатами 70 завершених моніторингів встановлено порушень на суму понад 568 млн грн. Охочі слідкувати за оновленням статистичної інформації щодо моніторингу від імені Держаудитслужби можуть переглядати офіційні сторінки контрольного органу в мережі Інтернет, зокрема сторінку у Фейсбуці, посилання на яку вказано вище.

Зважаючи на те, що контрольний захід «моніторинг закупівель» є новим явищем у практиці сучасного фінансового контролю, виявлені Держаудитслужбою порушення, що висвітлені в правовому приписі «Висновок про результати моніторингу закупівлі», повинні бути детально опрацьовані замовниками, які своєю чергою мають дати такому нормативові власний юридичний висновок. Така рекомендація ґрунтується на тому, що як Держаудитслужба вимагає від нас (замовників) чіткого дотримання законодавства у сфері закупівель, так і ми з вами повинні вимагати від такого контрольного органу аналогічного підходу щодо дотримання ним вимог законодавства при проведенні моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною десятою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, зі змінами (далі за текстом — Закон № 922), передбачено, що в разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку про результати моніторингу закупівлі (далі за текстом — Висновок), він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначають в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження Висновку до суду.

Водночас відповідно до підпункту першого частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом — КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішує за вибором позивача адміністративний суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим кодексом.

З огляду на те, що Держаудитслужба та її територіальні органи є суб’єктами владних повноважень, а Висновок є актом індивідуальної дії, який приймають стосовно конкретного замовника, який відповідає цьому поняттю, передбаченому Законом № 922, подання позовної заяви щодо оскарження Висновку здійснюють до адміністративного суду за місцем знаходження позивача (тобто замовника) або до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача [тобто Держаудитслужби (її територіальних органів), посадові особи яких склали відповідний Висновок].

Нижче я наведу приклад неправомірного, на мою думку, моніторингу закупівлі та безпосередньо зразок позовної зави про визнання протиправним та скасування Висновку. Зі змісту вказаної позовної заяви для кожного відразу стане зрозумілим правомірність/неправомірність проведення Держаудитслужбою моніторингу закупівель саме щодо ДОПОРОГОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ. Приклад наведено щодо закупівлі № UA-2019-01-24-001148-b, хоча стосовно неї заперечення на Висновок не було оприлюднено й така процедура була відмінена замовником. Причиною неподання замовником заперечень щодо вказаної закупівлі слугувала, напевне, авторитетність Держаудитслужби як органу контролю у сфері закупівель, який навряд чи може помилитися у своїх висновках, або інші майбутні події: перевірка закупівель — виявлення порушень (підтвердження тих, що вказані у Висновку або в привісок виявлення й інших) — складення протоколів за ст. 164-14 КУпАП — фінал, штраф 11 900–17 000 грн. Однак приклад позовної заяви показує, що й Держаудитслужба може помилятися, і такий моніторинг став одним із небагатьох показників, який буде відображений у звітності цього органу.

Додатково зазначимо, що абзацом другим частини восьмої статті 7-1 Закону № 922 передбачено, що протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю Висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у Висновку, або аргументовані заперечення до Висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вказана норма є імперативною та зобов’язує замовника після оприлюднення Висновку викласти одне з трьох: або інформацію про усунення порушення, або заперечення, або інформацію про причини неможливості усунення порушення.

Тобто у випадку, якщо з якоїсь причини замовник не оприлюднив заперечення на Висновок, однак оприлюднено інформацію про неможливість усунення порушення, вказані дії, у разі оскарження до суду Висновку, не стануть підставою для відмови судом позову в розгляді такої справи. Постає також питання: а якщо не оприлюднено і заперечення, і інформацію про неможливість усунення порушення? У цьому випадкові також такі дії не стануть підставою для відмови судом у позові, бо вказане є процедурним порушенням і спричиняє настання наслідків, передбачених статтею 164-14 КУпАП.

Одним із основних засад судочинства в Україні є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Кожні порушення, викладені у висновках Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівель, є індивідуальним та потребують окремого підходу щодо правильної аргументації позовної заяви, підкріплення її відповідними доказами. Тому вже на етапі підготовки заперечень замовникам (за участю юридичних служб, адвокатів, інших кваліфікованих фахівців) потрібно робити правильний юридичний аналіз виявлених порушень та підкріпляти такий аналіз доказовою базою. Бо захист власних інтересів та відповідна аргументація власних дій і є ключем для вирішення спору на користь замовника.


ПРИКЛАД ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ПРО ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМ ТА СКАСУВАННЯ ВИСНОВКУ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЗАКУПІВЕЛЬ

До Хмельницького окружного адміністративного суду

вул. Козацька 42, м. Хмельницький, 29009

Позивач:                        Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної
територіальної громади

місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 114, м. Полоне,
Хмельницька обл., 30500 код ЄДРПОУ: 40212984

номери засобів зв’язку: (038) 43-32-551
адреса електронної пошти: lawyerotg@ukr.net

В особі представника: Адвоката Шекуна Івана Валерійовича

адреса: вул. Макаренка, 9, м. Запоріжжя, 69032
реєстраційний номер облікової картки платника
податків: 3296911650

номери засобів зв’язку: (097) 91-92-593 адреса
електронної пошти: advokat.shekun@gmail.com

Відповідач:  УПРАВЛІННЯ ЗАХІДНОГО ОФІСУ
ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

місцезнаходження: пров. Маяковського, 19, корпус 1,
м. Хмельницький, 29013
код ЄДРПОУ: 40913645
номери засобів зв’язку: (0382) 65-11-75 адреса електронної пошти: khmelnytskyi@dkrs.gov.ua

ПОЗОВНА ЗАЯВА
ПРО ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМ ТА СКАСУВАННЯ ВИСНОВКУ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЗАКУПІВЕЛЬ

Відповідно до частини 1 статті 2 (далі за текстом — КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (далі за текстом — Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

За змістом частини 1 статті 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов’язані з порушенням порядку проведення моніторингу закупівель; дій щодо проведення моніторингу закупівель без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, зі змінами (далі за текстом — Закон № 922), Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

При цьому частиною 1 статті 7-1 Закону № 922 передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Частиною 2 цієї статті також передбачено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із підстав, установлених цією частиною.

Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі за текстом — Управління, Відповідач) від 29.01.2019 № 5, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі № UA-2019-01-24-001148-b, яка оголошена Відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади (далі за текстом — Відділ освіти, Позивач), з підстави виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі.

Відповідно до частини 10 статті 7-1 Закону № 922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

30.01.2019 о 13 годині 16 хвилин Управлінням в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі (далі за текстом — Висновок) № UA-2019-01-24-001148-b, оголошеної Відділом освіти.

Враховуючи, що Висновок Управлінням оприлюднено 30.01.2019, кінцевий день для оскарження такого припису припадає на 13.02.2019. Тобто позовну заяву подано в межах строку оскарження Висновку, передбаченого частиною 10 статті 7-1 Закону № 922.

За результатами моніторингу Управлінням встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (далі за текстом — Порядок №454). Вважаємо Висновок Управління необґрунтованим та таким, що порушує права й інтереси Позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів для забезпечення його потреб. Де в свою чергу Відповідачем не дотримано вимоги чинного законодавства щодо правильності проведення моніторингу закупівель, з урахуванням наступного.

Щодо права Відповідача проводити моніторинг закупівлі № UA-2019-01-24-001148-b, яка оголошена Відділом освіти

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону № 922 цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень.

Абзацом 4 частини 1 цієї ж статті встановлено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Тобто, враховуючи вимоги абзаців 2 та 4 частини 1 статті 2 Закону № 922, у разі проведення замовником закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель, якщо вартість товару менша за 200 тисяч гривень, вказана закупівля не підпадає під дію вказаного нормативно-правового акта.

Врахуємо, що закупівля (№ UA-2019-01-24-001148-b), яка стала предметом оскарження, проведена Позивачем як допорогова закупівля з очікуваною вартістю 135 500 гривень, а отже така закупівля не підпадає під дію Закону № 922.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону № 922 публічна закупівля (далі за текстом — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону № 922 передбачено, що моніторинг закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

При цьому пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону № 922 встановлено, що договір про закупівлю — договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Абзацом 2 частини 1 статті 7-1 Закону № 922 встановлено, що моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Врахуємо, що частиною 1 статті 12 Закону № 922 передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Тому, зважаючи на вимоги понять, встановлених Законом № 922, зокрема публічна закупівля, моніторинг закупівлі, договір про закупівлю, а також зміст абзацу 2 частини 1 статті 2 та частини 1 статті 12 Закону № 922, моніторинг закупівлі проводиться органом державного фінансового контролю, в тому числі і Управлінням, лише щодо тих процедур закупівель, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону № 922, а саме: відкритих торгів; конкурентного діалогу; переговорної процедури закупівлі.

Однак попри вказане Управлінням неправомірно прийнято рішення щодо проведення моніторингу закупівлі № UA-2019-01-24-001148-b, яка не підпадала під дію Закону № 922 та оприлюднена Позивачем як допорогова закупівля, тобто шляхом оголошення такої закупівлі не обрано жодної процедури закупівлі, передбаченої частиною 1 статті 12 Закону № 922, а також очікувана вартість не дорівнювала та не перевищувала 200 тисяч гривень.

Більш того, частиною 20 статті 7-1 Закону № 922 передбачено, що форма Висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Так, пунктом 4 розділу ІІ «Порядок заповнення вступної частини форми висновку» Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України 23.04.2018 № 86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106, передбачено, що в пункті 4 Висновку зазначається, яку з визначених частиною першою статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником.

Попри це в пункті 4 Висновку Управління вказано: Допорогові закупівлі, чим порушено вимоги пункту 4 розділу ІІ вказаного порядку.

Щодо виявленого порушення, яке полягало в неправильному визначенні Відділом освіти предмета закупівлі, а саме за показником п’ятої цифри основного словника, що є порушенням вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку № 454

Зі змісту Висновку Управління, мовою оригіналу: «Замовником оприлюднено оголошення… про закупівлю овочів за кодом національного класифікатора України “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015: 03221000-6 — Овочі, очікуваною вартістю 135 500,0 грн; Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі… предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником… на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”… за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. За результатами моніторингу встановлено, що Замовник визначив предмет закупівліза показником п’ятої цифри основного словника, що є порушенням вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578…»

Однак з таким висновком неможливо погодиться, враховуючи наступне.

Пунктом 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (далі за текстом — Порядок визначення предмета закупівлі), встановлено, що цей Порядок установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону № 922.

Так, згідно з пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону № 922 предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Частиною 1 статті 12 Закону № 922 передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Водночас, як було вказано вище, жодна із цих процедур закупівель не обиралась Відділом освіти, так як закупівля № UA-2019-01-24-001148-b оголошена Позивачем як допорогова закупівля, а отже дія Порядку визначення предмета закупівлі не розповсюджується на допорогові закупівлі, а дія його положень розповсюджується лише на закупівлі, встановлені частиною 1 статті 12 Закону № 922.

Підтверджуємо, що Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Враховуючи викладене та відповідно до вимог частини 10 статті 7-1 Закону № 922, частини 1 статті 2, пункту 1 частини 1 статті 19, статей 160, 161 КАС України,

ПРОШУ СУД:

  1. Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про результати моніторингу закупівлі № UA-2019-01-24-001148-b, яка проведена Відділом освіти молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади.
  2. Судові витрати по справі, у розмірі 1921,00 грн, покласти на Відповідача та стягнути з нього на мою користь сплачений мною судовий збір.

Перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви:

  1. Документ про сплату судового збору.
  2. Ордер та договір про надання правової допомоги.
  3. Знімок екрана комп’ютера (скріншот) з електронного кабінету Замовника акредитованого майданчика електронної системи закупівель, в якому відображено висновок за результатами моніторингу закупівлі.
  4. Клопотання в порядку частини 7 статті 164 КАС України.

13.02.2019                                                                                                   І. В. Шекун

ДОДАТОК ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
(КЛОПОТАННЯ ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ВИСНОВКУ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЗАКУПІВЛІ)

СТОРОНИ ПО СПРАВІ
(ТАК САМО ЯК І В ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ)

КЛОПОТАННЯ
в порядку частини 7 статті 161 КАС України

Відповідно до частини 7 статті 161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору, або засвідчений витяг з нього, а в разі відсутності акта чи договору в позивача — клопотання про його витребування.

Відповідно до частини 20 статті 7-1 Закону № 922 передбачено, що форма Висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 3 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України 23.04.2018 № 86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106 (далі за текстом — Порядок), передбачено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі за текстом — форма висновку) в електронній системі закупівель.

Разом з тим пунктом 4 цього ж Порядку встановлено, що після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Враховуючи той факт, що висновок про результати моніторингу закупівель доступний лише в електронному вигляді, а його перегляд можливий шляхом використання веб-порталу Уповноваженого органу, а також відповідно до частини 7 статті 161 КАС України,

ПРОШУ СУД:

Витребувати від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області підписаний та затверджений висновок цього ж Управління про результати моніторингу закупівлі № UA-2019-01-24-001148-b, яка оголошена Відділом освіти молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади.

13.02.2019                                                                                                  І. В. Шекун

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Варто звернуту увагу, що відповідно до частини десятої статті 7-1 Закону № 922 в разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, той має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначають в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник оскаржив висновок про результати моніторингу закупівлі, то додатково в електронній системі потрібно зазначити про оскарження такого Висновку до суду. При цьому в Законі № 922 не конкретизовано, яким документом потрібно підтвердити інформацію про оскарження такого Висновку до суду. Тому таку інформацію слід відображати або інформаційно через власний майданчик, або в результаті оприлюднення позовної заяви.

Водночас у разі пропуску такого строку для оприлюднення інформації про оскарження Висновку підстави для залишення позовної заяви без розгляду або інші негативні наслідки при оскарженні такого припису відсутні.


Статті даного автора, що вийшли друком у попередніх номерах журналу:

«Моніторинг закупівель: хто? кого? як?» — випуск журналу № 11 (86) за листопад 2018 року, стор. 8–13;
«Перевірки закупівель Державною аудиторською службою України: підстави та особливості проведення» — випуск журналу № 12 (87) за грудень 2018 року, стор. 10–15;
«П’ять нокдаунів від Держаудитслужби: стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення» — випуск журналу № 2 (89) за лютий 2019 року, стор. 8–15.

Для більшого розуміння порушеного вами питання за допомогою функції пошуку статей перегляньте на порталі RADNUK.COM.UA статті:

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)