Документ підроблений. Як відхилити учасника?

Ігор Млечко
814
4 Серпня 2021
Документ підроблений. Як відхилити учасника?
814
4 Серпня 2021

Питання читача

  • Доброго дня, Раднику! У складі тендерної пропозиції отримали довідку Торгово-промислової палати та об’єктивно розуміємо, що документ фіктивний, підроблений. Куди звертатись та як відхилити учасника? Чи можна в поліцію? Якщо все ж таки підпишемо договір про закупівлю, то як не підписувати додаткові угоди на збільшення ціни товару до 10 % у разі виявлення підроблення довідки?

Відповідь експерта

Вітаємо! Підтвердити факт підробки документів може орган, підприємство, установа або організація, які могли видати такий документ, та / або технічна експертиза, проведена експертом, атестованим у Міністерстві юстиції України.

Зважаючи на довготривалість та оплатність процедури проведення технічної експертизи, замовнику рекомендовано застосовувати перший спосіб (підтвердження інформації у суб’єкта, який видав документ).  

Звертаємо увагу, що частиною 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено право замовника звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Отже, якщо замовник виявляє ознаки підробки документа, він може звернутися до відповідного суб’єкта, який сформував та видав цей документ (наприклад, якщо довідку видала Торгово-промислова палата, то звернення доцільно надіслати саме Торгово-промисловій палаті), із запитом на підтвердження або спростування факту видачі та достовірності цього документа. У запиті рекомендовано просити перевірити не тільки факт підготовки, підписання та реєстрації документа, а також і автентичність змісту цього документа, оскільки трапляються випадки внесення змін до документа шляхом підробки.

У разі отримання від відповідного суб’єкта підтвердження недостовірності наданого учасником документа замовник зобов’язаний відхилити такого учасника на підставі абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону у разі, якщо зміст недостовірної інформації є суттєвим для визначення результатів процедури закупівлі.

При цьому звертаємо увагу, що чинне законодавство України не містить тлумачення категорії «суттєвість» (тобто відсутні критерії або ознаки такої категорії). Такі обставини допускають можливість оціночного сприйняття поняття «суттєвості» та виникнення спорів. Одночасно необхідно зауважити, що практика вирішення спорів у сфері публічних закупівель свідчить, що, як правило, дослідженню підлягають питання наявності або відсутності факту надання недостовірної інформації, а не її суттєвості (рішення Органу оскарження від 06.10.2020 № 18777-р/пк-пз, від 23.10.2020 № 19816-р/пк-пз, від 21.08.2020 № 15937-р/пк-пз).

Водночас відповідно до абзацу 2 частини 15 статті 29 Закону достатньою для відхилення є та інформація, яка підтверджує невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв та підставам, установленим частиною 1 статті 17 Закону.

Щодо додаткових угод повідомляємо, що за загальним правилом їх підписання здійснюється сторонами за взаємною згодою. Тобто замовник не має наперед визначеного обов’язку вносити зміни у договір про закупівлю шляхом підписання додаткової угоди.

Якщо підставою для внесення таких змін є відповідний документ, у достовірності якого замовник сумнівається, то він може перевірити такий документ аналогічно, звернувшись до відповідного суб’єкта.

Проте в такому разі у суб’єкта буде відсутній обов’язок надавати підтвердження, якщо замовник буде звертатися на підставі частини 15 статті 29 Закону, оскільки на стадії виконання договору про закупівлю його виконавець вже не має статусу учасника публічної закупівлі. У такому разі рекомендовано звертатися в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», якщо відповідний суб’єкт є розпорядником інформації згідно з законом, а саме:

  • суб’єкти владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання);
  • юридичною особою, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
  • особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;
  • суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
  • суб’єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Також у разі виявлення підробки документа додатково рекомендовано звертатися з відповідною заявою до правоохоронних органів, оскільки такі дії визнаються злочином на підставі статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) та статті 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення).

Проте замовник має розуміти, що в Україні дії презумпція невинуватості, а тому сам по собі факт звернення до правоохоронних органів не забезпечить замовнику доказів підробки документів. Для отримання таких доказів через інструмент правоохоронних органів має завершитися досудове розслідування, в ході якого буде проведено технічну експертизу документа, складено та передано до суду обвинувальний акт. Потім справу має розглянути суд і тільки у випадку прийняття обвинувального вироку, який вступить у законну силу, факт підробки документа буде підтверджений. Як правило, загальний строк по всіх етапах займає від одного року.

Тому в цілях відхилення учасника або отримання підстави для відмови у внесенні змін до договору про закупівлю інструмент звернення до правоохоронних органів не підходить. Таке звернення має сенс як допоміжний інструмент, адже у випадку передачі справи до суду та винесення судом обвинувального вироку зазначені обставини можуть допомогти замовнику у випадку виникнення спору з учасником або контролюючим органом на предмет законності рішень замовника, які полягали у відхиленні учасника або відмові у внесенні змін до договору про закупівлю.      

Вас зацікавлять такі статті на порталі RADNUK.COM.UA:

Конкурентні процедури

Публікації, що стосуються будь-яких питань придбання товарів, робіт та послуг за процедурами публічних закупівель