Як відомо, 21.04.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”», яким строк воєнного стану продовжується до 25.05.2022.
Міністерство економіки України у зв’язку з набранням чинності з 14.04.2022 постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 437 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169» (далі — Постанова № 437) листом № 3304-04/16796-06 від 22.04.2022 надає роз’яснення щодо:
Щодо закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень
Мінекономіки роз’яснює, що замовник може здійснювати публічні закупівлі:
«…1.З використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. При цьому закупівлі товарів, робіт і послуг з використанням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, затвердженому наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами). У разі використання електронних каталогів для закупівлі товарів замовник на власний розсуд може здійснити відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі та укласти договір…».
Докладніше з ризиками, пов’язаними зі здійсненням публічних закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Ризики закупівель, що не перевищують 50 тис. грн, з використанням електронної системи».
«…2. Без використання електронної системи закупівель з обов’язковим дотриманням принципів здійснення публічних закупівель. Інформація про такі закупівлі не вноситься до річного плану та не оприлюднюється в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звертаємо увагу, що з огляду на положення постанови № 169, вартість закупівлі визначається в момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Так, предмет закупівлі, визначений для потреб воєнного стану згідно з постановою № 169, виступатиме новим предметом окремого договору про закупівлю і новим предметом закупівель.
Крім цього, згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови № 169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. Отже, після внесення вказаних змін до постанови № 169, переліки та обсяги закупівель, що затверджуються відповідним рішенням замовника (наприклад, наказом, розпорядженням тощо) мають включати всі закупівлі, у тому числі закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень…».
Отже, замовник здійснює закупівлі під час воєнного стану як з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів, так і без використання електронної системи закупівель. З огляду на роз’яснення, предмет закупівлі по кожному договору, укладеному під час війни, можна вважати новим предметом договору і новим предметом закупівлі. Замовник не «сумує» закупівлі за кодом ДК, а відповідно до вартісних меж кожного окремого договору звітує / не звітує про закупівлю відповідно до Постанови № 169.
На порталі RADNUK.COM.UA у статті «Як „сумувати“ закупівлі за кодом ДК під час воєнного стану» ми розглянули варіанти визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» під час воєнного стану — варіант, який пропонує Мінекономіки, та варіант, коли замовник, керуючись Постановою № 169, проводить закупівлі під час воєнного стану та укладає договори відповідно до наявної потреби, при цьому «сумує» вартості договорів за кодом ДК та (не)оприлюднює інформацію відповідно до загальної вартості за кодом, проаналізували ризики замовника та навели приклади з практики.
Окрім цього, на порталі RADNUK.COM.UA у статтях «Алгоритм проведення закупівель до 50 тис. грн без використання електронної системи під час воєнного стану» та «Алгоритм проведення публічних закупівель від 50 тис. грн за Постановою № 169» ґрунтовно розглянуті поетапні дії замовника (уповноваженої / відповідальної особи за публічні закупівлі товарів, робіт та послуг) під час закупівель до 50 тис. грн та більше 50 тис. грн під час воєнного стану.
У матеріалі «Перелік документів, які вже можна завантажити на порталі RADNUK.COM.UA» ви знайдете понад десять зразків протоколів, приклади додаткових угод, розпорядчі документи, накази та положення для уповноваженої / відповідальної особи за закупівлі під час воєнного стану.
Щодо строку договору про закупівлю
Мінекономіки зазначає таке: «…Зазначаємо, що у відповідності до абзацу сьомого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦК України і ГК України).
Тому, слід розуміти, що згідно з статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Отже, строк дії договору є його істотною умовою та погоджується сторонами. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати вимоги бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Разом з тим згідно з абзацом сьомим підпункту 3 пункту 1 постанови № 169 сторони договору про закупівлю, що укладається відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 постанови 169, тобто у разі якщо здійснюються закупівлі, вартість яких починається з 50 тисяч гривень, можуть встановити, що умови такого договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до набрання чинності цією постановою виключно у випадку, якщо на момент набрання чинності цією постановою у замовника за закупівлею предмета закупівлі, передбаченого договором про закупівлю, були наявні умови для застосування переговорної процедури закупівлі, визначені пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону або наявні умови для незастосування порядку проведення спрощених закупівель, визначені пунктами 2, 4, 5 частини сьомої статті 3 Закону.
Отже, можливість застосування у договорі про закупівлю абзацу сьомого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169 є виключно у наведених випадках, якщо були наявні умови, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності альтернативи.
При цьому відповідне рішення приймається замовником самостійно. Крім того зазначаємо, що період воєнного стану визначено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами). Водночас постанова № 169 регулює деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану та не поширюється на період після його припинення чи скасування…»
Отже, Мінекономіки роз’яснює, що згідно з абзацом сьомим підпункту 3 пункту 1 Постанови № 169 сторони договору про закупівлю, що укладається відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 Постанови № 169, тобто у разі якщо здійснюються закупівлі, вартість яких починається з 50 тисяч гривень, можуть встановити, що умови такого договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до набрання чинності цією постановою виключно у випадку, якщо на момент набрання чинності цією постановою у замовника за закупівлею предмета закупівлі, передбаченого договором про закупівлю, були наявні умови для застосування переговорної процедури закупівлі, визначені пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, або наявні умови для незастосування порядку проведення спрощених закупівель, визначені пунктами 2, 4, 5 частини сьомої статті 3 Закону.
Більше про зміну умов договорів, укладених під час воєнного стану, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «На яких умовах можна вносити зміни до договорів про закупівлю та договорів під час воєнного стану».
Щодо оприлюднення інформації про закупівлю
Мінекономіки роз’яснює: «…Виходячи з абзацу шостого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169 за результатами здійснених закупівель, вартість яких починається з 50 тисяч гривень, замовник/державний замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього.
При цьому оприлюднення такої інформації про закупівлю здійснюється у строк не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Тому замовник самостійно приймає рішення щодо строку оприлюднення звіту, який не повинен перевищувати 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях…».
Таким чином, щодо неможливості оприлюднення звіту за договором раніше завершення воєнного стану у Постанові № 169 не йдеться, тому замовники можуть звітувати відразу після укладання такого договору, не чекаючи завершення / припинення воєнного стану. Мінекономіки каже, замовник самостійно приймає рішення щодо строку оприлюднення звіту, який не повинен перевищувати 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
У матеріалі «Звітування по закупівлях: строки та особливості» ми радимо, зважаючи, що оприлюднена інформація буде у відкритому доступі та може бути використана ворогом, дочекатися завершення / припинення воєнного стану і лише тоді звітувати. Окрім цього, у статті розглянуто питання звітування по закупівлях під час воєнного часу: як звітувати, у які строки, хто відповідальний, нюанси звітування по закупівлях до 50 тис. грн, як краще сформулювати строк виконання договору тощо.
Щодо визнання тендеру таким, що не відбувся
Мінекономіки інформує: «…Крім зазначеного вище, інформуємо замовників, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, але не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку з незалежних від них обставин.
Відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили. У такому разі в протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами)…».
Таким чином, замовник, який розпочав процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, але не має можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку з незалежними від нього обставинами, має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили, посилаючись на запровадження правового режиму надзвичайного стану та введення в Україні правового режиму воєнного стану.
Висновки
Отже, Мінекономіки надало такі рекомендації:
Замовник здійснює закупівлі під час воєнного стану як з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів, так і без використання електронної системи закупівель. З огляду на роз’яснення, предмет закупівлі по кожному договору, укладеному під час війни, можна вважати новим предметом договору і новим предметом закупівлі. Замовник не «сумує» закупівлі за кодом ДК, а відповідно до вартісних меж кожного окремого договору звітує / не звітує про закупівлю відповідно до Постанови № 169.
При цьому, згідно з абзацом 7 підпункту 3 пункту 1 Постанови № 169, сторони договору про закупівлю, що укладається відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 Постанови № 169, тобто у разі якщо здійснюються закупівлі, вартість яких починається з 50 тисяч гривень, можуть встановити, що умови такого договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до набрання чинності цією постановою, виключно у випадку, якщо на момент набрання чинності цією постановою у замовника за закупівлею предмета закупівлі, передбаченого договором про закупівлю, були наявні умови для застосування переговорної процедури закупівлі, визначені пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, або наявні умови для незастосування порядку проведення спрощених закупівель, визначені пунктами 2, 4, 5 частини сьомої статті 3 Закону.
Щодо неможливості оприлюднення звіту за договором раніше завершення воєнного стану в Постанові № 169 не йдеться, тому замовники можуть звітувати відразу після укладання такого договору, не чекаючи завершення / припинення воєнного стану. Мінекономіки каже, замовник самостійно приймає рішення щодо строку оприлюднення звіту, який не повинен перевищувати 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Замовник, який розпочав процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, але не має можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку з незалежними від нього обставинами, має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили, посилаючись на запровадження правового режиму надзвичайного стану та введення в Україні правового режиму воєнного стану.
Нагадаємо, листи міністерств не встановлюють норм права, а мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».
google 