Три схеми закупівлі обладнання (устаткування) для виконання робіт

У цій статті розглянемо три основні схеми закупівлі обладнання (устаткування), яке міститься у складі будь-якої проєктно-кошторисної документації.

Нормативно-правовим документом, який регулює вартість придбання обладнання (устаткування) у складі проєктно-кошторисної документації, є Настанова з визначення вартості будівництва. Відповідно до пункту 3.2. Настанови з визначення вартості будівництва кошторисна вартість будівництва складається з:

• будівельних робіт;
• вартості устаткування, що монтується;
• вартості устаткування, що не монтується;
• меблів;
• інвентарю;
• інших витрат.

Так, обладнання (устаткування) можна закуповувати як товар або як роботи, у складі яких є товари. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»:

Товари — продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Роботи — розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт

Раніше, ще при паперових закупівлях, замовники здійснювали закупівлю за бюджетні кошти по об’єктах будівництва, реконструкції чи капітального ремонту в цілому, включаючи роботи, обладнання, меблі та інвентар, тобто за проєктами «під ключ». Проте на сьогодні, враховуючи численні зміни в законодавстві, зокрема у Законі України «Про публічні закупівлі», замовники мають більше варіантів.

З яких витрат складається закупівля обладнання (устаткування)?

Відповідно до 3.14. Настанови з визначення вартості будівництва кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб’єктний склад або місце його передачі до монтажу.

Складовими кошторисної вартості устаткування є:

• відпускні ціни;
• транспортні витрати;
• заготівельно-складські витрати.

В окремих випадках до складових кошторисної вартості устаткування можуть включатись витрати на комплектацію, які визначаються на основі обґрунтованих розрахунків.

Отже, залежно від виду та призначення обладнання (устаткування) можна виділити такі витрати щодо закупівлі обладнання (устаткування):

• придбання;
• зберігання;
• доставка;
• монтаж;
• пусконалагоджувальні роботи;
• навчання роботі на обладнанні (устаткуванні);
• введення в експлуатацію.

Усі ці складові витрати при придбанні обладнання (устаткування) впливають на очікувану вартість предмета закупівлі.

На законодавчому рівні чіткого механізму закупівлі обладнання (устаткування), яке міститься у складі проєктно-кошторисної документації, не встановлено, проте розглянемо три основні схеми закупівлі обладнання (устаткування) та їх особливості:

1. Роботи та обладнання (устаткування). У цьому випадку замовник згідно з проєктно-кошторисною документацією закуповує в єдиній процедурі закупівлі / спрощеній закупівлі обладнання й безпосередньо роботи.
2. Обладнання (устаткування), що монтується. Наприклад, улаштування поверхні, закладання мережі, електрики.
3. Обладнання (устаткування), що не монтується.

Перша схема: закупівля робіт та обладнання (устаткування)

Закупівля за схемою «Роботи та обладнання (устаткування)» є найбільш вдалою. Відповідно до абзацу 6 пункту 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва у ціновій пропозиції окремим розділом враховуються кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, забезпечення яким покладається на генпідрядника (підрядника).

Проте схема «Роботи та обладнання (устаткування)» має свої плюси та мінуси (Таблиця).

Таблиця

Висновок до першої схеми: при закупівлі обладнання за схемою «Роботи та обладнання (устаткування)» перевага для замовника полягає в тому, що відповідальність несе лише одна юридична особа — генеральний підрядник, гарантійні зобов’язання чітко закріплені за одним виконавцем та є можливість побудувати єдину систему обладнання, що дозволить в подальшому ефективніше експлуатувати об’єкт у цілому. При цьому витрати — мінімальні. Також варто зазначити, що умовою для отримання всіх переваг є наявність добросовісного генерального підрядника та контролю з боку замовника.

Друга схема: закупівля обладнання (устаткування), що монтується

Закупівля за схемою «Обладнання (устаткування), що монтується» є досить складною та має ряд особливостей. Розглянемо ці особливості у форматі «питання — відповідь».

Яке це обладнання (устаткування) та якою частиною системи воно є?

Якщо обладнання (устаткування), що монтується, є складовою частиною єдиної системи (наприклад, інженерне обладнання) і його функціонування неможливе окремо, то таке обладнання (устаткування) краще купувати у складі робіт, адже установці та налагоджуванню такого обладнання передує виконання ряду будівельних робіт (наприклад, улаштування поверхні, закладання мережі, електрики та ін.). У такому разі відповідальність за доставку, установку, монтаж, пусконалагоджувальні роботи та приєднання до загальної системи здійснює одна юридична особа — генеральний підрядник.

Якщо обладнання (устаткування), що монтується, не є складовою частиною єдиної системи (наприклад, медичне обладнання), то замовник може здійснити закупівлю такого обладнання окремо. У цьому випадку перевагою для замовника буде те, що обладнання (устаткування) можна купити дешевше та якісніше, саме те, що потрібно замовнику, а на зекономлені кошти, приміром, придбати додаткове обладнання (устаткування).

Зауважимо: досить часто замовники купують подібне обладнання (устаткування) у складі робіт, при цьому не встановлюють технічних вимог до такого обладнання (устаткування) та спеціальних дозвільних документів (наприклад, ліцензії на постачання, монтаж, зберігання та пусконалагодження обладнання (устаткування), яке містить джерело іонізуючого випромінювання), що в майбутньому, під час виконання договору про закупівлю, часто призводить до закупівлі дешевого та неякісного обладнання. Адже, як відомо, в проєктно-кошторисній документації обладнання (устаткування) містить посилання на торгову марку, виробника або модель, проте кожна модель має свою додаткову комплектацію, яка значно впливає на очікувану вартість предмета закупівлі.

Хто буде нести гарантійні зобов’язання в разі настання гарантійного випадку?

Якщо постачальник один — який відповідальний з початку процесу придбання та установки обладнання, що монтується, та підключення до єдиної системи, то у разі настання гарантійного випадку саме він несе відповідальність та бере всі зобов’язання з ремонту.

Проте, якщо цей процес був розірваний (придбання здійснював один постачальник, встановлення та монтаж — інший), то замовнику буде важко знайти відповідального і, найімовірніше, ремонтувати таке обладнання він буде самостійно.

Як визначити очікувану вартість предмета закупівлі, зокрема вартість самого обладнання, його доставку, монтаж та пусконалагоджувальні роботи?

Відповідно до пунктів 7.3.-7.4. Настанови з визначення вартості будівництва обладнання (устаткування), що монтується, має свої коефіцієнти (вартість) монтажу:

7.3.  У випадку, якщо монтажні та пусконалагоджувальні роботи по устаткуванню виконує одна і та сама ланка (бригада) працівників, до витрат труда, необхідних для виконання пусконалагоджувальних робіт, застосовується коефіцієнт 0,85.

7.4. У випадку, якщо пусконалагоджувальні роботи проводяться під технічним керівництвом підприємств-виробників або фірм — постачальників устаткування, до витрат труда, необхідних для виконання пусконалагоджувальних робіт, застосовується коефіцієнт 0,8.

Проте залежно від типу, виду та призначення обладнання витрати щодо придбання можуть бути набагато більші та включати навчання персоналу, шефмонтаж (якщо виробник надає гарантію лише тоді, коли обладнання монтується під наглядом працівників виробника, що потребує затрат на їх приїзд, проживання, харчування та заробітну плату), а тому визначити ринкову вартість такого обладнання окремо досить складно. Тому замовники іноді залучають відповідних фахівців, до компетенції яких, зокрема, входить визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Як це відбувається, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Як підготувати дефектний акт замовнику, в якого немає для цього власних фахівців».

Висновок до другої схеми. Здається, що закупівля обладнання, що монтується, це просто, адже в сучасному світі є безліч фахівців і компаній, які виконують роботи та поставку обладнання (від придбання до моменту введення в експлуатацію).

Інколи здається, що виокремивши одиницю обладнання (устаткування), її можна купити дешевше та вигідніше, проте в процесі реалізації проєкту і, власне, придбання обладнання (устаткування) необхідно чітко зважити плюси та мінуси такого придбання, навіть якщо це дешевше, оскільки можна порушити функціонування єдиної системи, а експлуатація буде значно дорожчою.

Третя схема: закупівля обладнання (устаткування), що не монтується

Закупівля за схемою «Обладнання (устаткування), що не монтується» є найбільш простою, оскільки вона не залежить від єдиної системи та не потребує приєднання до неї.

Таке обладнання краще купувати окремо, адже так його можна придбати дешевше, якісніше, а зекономлені кошти, приміром, можна перерозподілити на закупівлю додаткового обладнання або обладнання (устаткування), яке в процесі реалізації проєкту стало дорожчим.

Звичайно, таке обладнання передбачає також витрати на придбання, установку, пуск, налагодження та навчання персоналу (у разі необхідності), але зазвичай ці витрати включаються у вартість самого обладнання.

Так, якщо закупівля обладнання (устаткування), що не монтується, здійснюється у складі робіт, то відповідно до пункту 3.14.  Настанови з визначення вартості будівництва кошти на складання і розташування устаткування, що не монтується, меблів та інвентарю визначаються кошторисним розрахунком у розмірі 0,7% від загальної вартості такого устаткування, меблів та інвентарю з подальшим урахуванням цих коштів в об’єктному кошторисі.

Замість висновків до третьої схеми: якщо закупівля обладнання (устаткування), що не монтується, здійснюється окремо, то замовник повинен врахувати витрати щодо його доставки, установки та розташування у вартості такого обладнання, але за умови, що вартість послуг, пов’язаних з постачанням такого обладнання (устаткування,) не перевищує вартості самого обладнання (устаткування).

Загальний висновок: закупівля обладнання (устаткування) має багато нюансів, зокрема щодо типу, виду, призначення, функціональної приналежності витрат, необхідних для його придбання (щодо доставки, установки, монтажу, пусконалагодження, навчання, шефмонтажу та ін.). Тому найбільшу відповідальність у цьому процесі несе замовник, адже саме він визначає, яким чином буде здійснюватися та чи інша закупівля обладнання (устаткування).

Кожна розглянута схема (роботи та обладнання (устаткування), обладнання (устаткування), що монтується, обладнання (устаткування), що не монтується) може використовуватися залежно від складності, термінів та обсягів реалізації проєкту. А тому завдання кожного замовника — це вчасно закупити якісне обладнання (устаткування) та в подальшому експлуатувати його ефективно й недорого.

Про закупівлю робіт та інші супутні питання читайте на порталі RADNUK.COM.UA в рубриці «Закупівля робіт». Також вас обов’язково зацікавить:

• «Загальний алгоритм закупівлі робіт»;
• «Будівельні роботи, що (не) потребують отримання дозвільних документів»;
• «Додаткові аналогічні роботи чи послуги за переговорною процедурою: сім умов»;
• «Гарантійні строки будівельного підряду менше 10 років: практика ДАСУ»;
• «Закупівля робіт одночасно з проєктною документацією: прямий обов’язок чи вибір замовника?».