Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Зважаючи, що не завжди уповноважені особи чи тендерний комітет при здійсненні видатків замовника зобов’язані керуватись Законом, занотуємо таке:
- платежі, які за своєю суттю є фінансовими зобов’язаннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування та видатки на фінансування яких включені до державного чи місцевого бюджетів, передбачені Бюджетним кодексом України або спеціальним законодавством, і за своєю суттю є бюджетним відшкодуванням або компенсацією вартості товарів або послуг, не є закупівлею у розумінні Закону. На яких підставах? Читайте в статті «Чи поширюється дія Закону на випадки відшкодування (компенсації) витрат»;
- якщо закупівля стосується договорів на медобслуговування населення, які укладаються уповноваженим на те органом із закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, то така закупівля здійснюється поза Законом. З даного приводу роз’яснює представник Мінекономіки у статті «Медичне обслуговування як виняток з Закону про закупівлі»;
- оскільки передбачений Законом перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, не містить виключення щодо закупівлі послуг з пошуку кадрів з використанням платних вебресурсів, закупівля таких послуг має здійснюватися з урахуванням вимог Закону. Більше — у статті «Чи підпадає під дію Закону послуги з пошуку кадрів через платні сайти?»;
- видатки замовника, пов’язані зі сплатою членських внесків, не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг та здійснюються не за договором про закупівлю. Відповідно, норми Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють сферу публічних закупівель, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Більше щодо цього читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Чи вважається сплата членських внесків публічною закупівлею?»;
- Закон не поширюється на адміністративні послуги, оскільки предмет його регулювання не становлять відносини у сфері надання адміністративних послуг. Детально про це — на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Закупівля адміністративних послуг. Чи все-таки не закупівля?»;
- право на непроведення закупівель поширюється на об’єкти нерухомого майна. Але якщо йдеться про оренду (найм) інших об’єктів, які не належать до нерухомого майна, зокрема автотранспорт, то такі операції належать до складу послуг (пункт 21 частини 1 статті 1 Закону). Відповідно, замовники зобов’язані беззаперечно дотримуватися порядку проведення публічних закупівель за такими предметами закупівлі з урахуванням вартісних меж, передбачених статтею 3 Закону. Джерело: «Чи поширюється дія Закону на оренду (не)рухомого майна».
google 