Орендні відносини є невід’ємною частиною діяльності значної кількості суб’єктів господарювання різних форм власності. Отже, сьогодні чимало юридичних і фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності орендують або самі передають в оренду нерухоме й рухоме майно: будівлі, земельні ділянки, виробничі та складські приміщення, транспорт, обладнання, комп’ютерну й оргтехніку тощо. Але перш ніж узяти чи надати майно в оренду, необхідно уважно вивчити вимоги законодавства щодо порядку здійснення цієї операції в рамках публічних закупівель. Тож аби не заблукати серед законодавчих норм та з’ясувати, чи потрібно застосовувати Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) для придбання таких послуг, пропонуємо звернутися до роз’яснення Мінекономіки з цього питання.
Насамперед важливо з’ясувати, чи є послуги з оренди нерухомого й рухомого майна предметом закупівлі.
Для початку звернемося до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, яким визначено, що предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
При цьому законодавець відніс до поняття «послуги» в тому числі й такі послуги, як найм (оренда).
Послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій,...