Відповідальність за оприлюднення інформації про закупівлю, що вже розпочата іншою особою

Тетяна Мішта
2124
24 Жовтня 2020
Відповідальність за оприлюднення інформації про закупівлю, що вже розпочата іншою особою
2124
24 Жовтня 2020

Питання від читача.

«Доброго дня! Кодексом про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни. При цьому відповідальність покладають на службових (посадових), уповноважених осіб замовника. Тобто відповідальною є не лише уповноважена особа, а й тендерний комітет.

Просимо роз’яснити, які дані є персональними і як діяти у випадку, коли одна людина починає закупівлю, а інша з якихось причин продовжує (при цьому на «Прозорро» будуть світитися дані тієї особи, з кабінету якої було створено закупівлю)?

Зараз на майданчиках реалізовано такий функціонал: у кожної особи може бути свій кабінет, і кожен кабінет має свої права (адміністратор може продовжувати, завершувати і свої закупівлі, і закупівлі інших співробітників зі свого кабінету. Менеджер проводить лише свої закупівлі й не має доступу до закупівель інших співробітників. Є ще кабінет з доступом на перегляд. Можливо, цей функціонал на кожному майданчикові дещо різниться, але якщо закупівлю створено з кабінету А. О. Петрової, то контактні дані на «Прозорро» будуть А. О. Петрової).

Чи правомірними будуть названі далі дії і чи не настане відповідальність за внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни? Наводжу випадки:

  1. Оприлюднює закупівлю уповноважена особа Петрова зі свого кабінету. Потім Петрова йде на лікарняний, а продовжує закупівлю Сидорова зі свого кабінету й підписує своїм КЕП. При цьому контактна особа на «Прозорро» буде Петрова, тому що така технічна реалізація. Чи може Сидорова продовжити закупівлю з кабінету Петрової, але при цьому буде підписувати своїм КЕП, і чи не буде це порушенням?
  2. Відповідно до протоколу оприлюднює закупівлю секретар тендерного комітету з особистого кабінету голови тендерного комітету і накладає КЕП голови тендерного комітету (або свій КЕП). Чи не буде це порушенням? У яких випадках настане відповідальність за внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни та кого це стосується?»

Відповідь експерта.

Щоб відповісти на ці запитання, слід звернутись до норм чинного законодавства. Стаття 11 Закону України «Про публічні закупівлі» регулюєорганізацію закупівельної діяльності замовника. Частиною другою цієї статті встановлено, що під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані в разі їх зміни. Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюють.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено, зокрема, що внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни спричинюють накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, вимога закупівельного законодавства про внесення персональних даних до електронної системи закупівель стосується саме уповноважених осіб. Необхідність внесення персональних даних уповноваженими особами пов’язана насамперед з адміністративною відповідальністю, яка настає в разі порушення вимог закупівельного законодавства, та, як наслідок, накладенням адміністративних стягнень на особу, яка вчинила таке порушення, у результаті складання адміністративного протоколу, в якому і вказують конкретні персональні дані такої особи. Тому контрольні органи матимуть доступ до персональних даних осіб, уповноважених на здійснення закупівель, для вчинення відповідних дій у разі виявлення правопорушення.

Ця норма стосується лише уповноважених осіб, у тому числі в контексті професіоналізації сфери закупівель та поступової відмови від формату роботи тендерних комітетів і їх ліквідації, яка стане обов’язковою з 1 січня 2022 року. При цьому будь-яка особа, що визначена замовником уповноваженою, має перебувати із таким замовником у трудових правовідносинах, а тому є службовою (посадовою) особою.

Крім того, оскільки електронні майданчики реалізовують відповідний функціонал щодо внесення персональних даних і тестування уповноважених осіб після розробки, що здійснюватиме ДП «ПРОЗОРРО» відповідно до законодавства, то наразі технічні можливості щодо внесення та оновлення персональних даних відсутні.

Оскільки внесення персональних даних є обов’язком, а не правом уповноважених осіб, після реалізації ДП «ПРОЗОРРО» відповідних технічних розробок для внесення персональних даних усі уповноважені особи матимуть змогу працювати в електронній системі закупівель саме в разі внесення таких даних до електронної системи закупівель.

Водночас після технічної реалізації в електронній системі відповідної можливості внесення уповноваженою особою недостовірних даних або неоновлення їх у разі зміни таких даних вважатимуть порушенням, яке передбачає накладення штрафу у розмірі, установленому у статті 164-14 КУпАП.

Про Уповноважену особу читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях:

  1. «Уповноважена особа без вищої освіти, якщо не має іншого вибору: якою є відповідальність?».
  2. «Чи належить уповноважена особа до суб’єкта декларування у розумінні Закону України “Про запобігання корупції”?»
  3. «Обмеження щодо призначення уповноваженої особи та голови тендерного комітету відповідальним по одній процедурі закупівель».
Відповідальність у закупівлях

Публікації, тематикою яких є особливості здійснення функції контролю та відповідальності в сфері публічних закупівель