Ціни змінюються, курси валют зростають. Що робити з договорами?

Світлана Бовсунюк
685
3 Березня 2015
Ціни змінюються, курси валют зростають. Що робити з договорами?
685
3 Березня 2015

В умовах сучасної ринкової економіки ціна є основним еквівалентом вираження вартості товарів, робіт і послуг. Ціна — це складна економічна категорія. У ній перетинаються практично всі основні проблеми розвитку економіки та суспільства в цілому. Успіх будь-якого підприємства або підприємця багато в чому залежить від того, як правильно вони будуть встановлювати ціни на свої товари і послуги. Але це не так просто зробити, тому що на ціни впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних факторів.

Зрозуміло, що на даний час наша держава перебуває в умовах жорсткої фінансової економії, а тому і видатки всіх бюджетів максимально скорочено. Та цей факт лише ускладнює процес здійснення закупівель. Через значне зростання курсів іноземних валют щодо національної суб’єкти господарювання тим чи іншим чином стали залежними від падіння курсу національної валюти і змушені постійно змінювати вартість виготовлених товарів, виконаних робіт та надаваних послуг у бік збільшення.

Найчастіше замовники здійснюють закупівлю таких товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, і саме тому, з огляду на вимоги ст. 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у поточній редакції (далі — Закон), основним критерієм оцінки поданих учасниками пропозицій є їх ціна. Хоча й у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 50 відсотків. А все це ще раз підтверджує те, наскільки важливим та визначальним стає питання ціни при підготовці пропозицій учасників та в самій процедурі закупівлі.

Останнім часом замовники дедалі частіше почали стикатися з відмовою учасників-переможців процедур закупівель від підписання договору. Основною причиною цього стали коливання на ціновому ринку України. Нестабільність курсу національної валюти призводить до вимушеної зміни учасниками цін поданих пропозицій. І це зрозуміло, оскільки жоден суб’єкт господарювання, основним принципом діяльності якого є отримання прибутку, не може працювати збитково. Ніби й від часу початку процедури закупівлі і до етапу підписання договору та початку його виконання (через скорочені терміни проведення торгів) проходить не так уже й багато часу. Та в ситуації, коли курси іноземних валют зростають занадто стрімко, навіть невеликий проміжок часу відіграє значну роль у формуванні ціни пропозиції. Постає питання: що ж у такому випадку робити замовникам з договорами, укладеними з учасниками в процесі здійснення процедур закупівель? Це питання виникало і в попередні роки, однак на практиці, в умовах більш-менш стабільного стану фінансового ринку нашої держави, такі випадки були поодинокими.

Спробуємо дослідити дане питання, виходячи з можливості здійснення тих чи інших дій у межах норм чинного Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Зазвичай очікувана вартість предмета закупівлі визначається з приблизної суми бюджетних коштів, які надійдуть замовникові у певному бюджетному періоді. Саме ця вартість і закладається замовниками до річного плану закупівель і в більшості випадків не переглядається в бік збільшення.

Однак у разі якщо вже в процесі проведення закупівлі після акцепту ціна товару, роботи або послуги зросте, а учасник не погоджуватиметься на укладення договору за раніше установленими цінами, то замовник може акцептувати наступну пропозицію учасника. А в разі якщо будуть відсутні інші пропозиції, з-поміж яких можна буде вибирати та акцептувати найбільш вигідну пропозицію, то за умовами ч. 3 ст. 31 Закону замовникові необхідно буде визнати торги такими, що не відбулися на підставі п. 1 ч. 2 ст. 30 Закону (ціна найбільш вигідної пропозиції конкурсних торгів перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі).

Або ж сторони можуть піти іншим шляхом. Замовник акцептує пропозицію учасника, сторони заключають договір, завершають процедуру закупівлі належним чином, а вже потім вносять зміни до договору. Механізм внесення таких змін обов’язково має бути чітко визначений замовником у документації конкурсних торгів у відповідності до чинного законодавства та в істотних умовах договору, оскільки його відсутність унеможливить вирішення питання зміни ціни шляхом внесення змін до нього.

У ч. 5 ст. 40 чинного Закону йдеться про те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім певних випадків. Тож внести зміни до договору про закупівлю замовник може на підставі пунктів 2 та 7 частини 5 статті 40 Закону. Давайте детальніше розглянемо кожен із цих пунктів.

Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків

На підставі пункту 2 частини 5 статті 40 Закону замовник може змінити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі .

Слід не забувати, що відповідно до листа-роз’яснення Мінекономрозвитку № 3302-05/11961-07 від 16.04.2014, замовник може застосувати норму щодо зміни істотних умов договору лише протягом дії договору. У разі якщо предмет договору включає в себе декілька позицій товару, ця норма може застосовуватись щодо окремої позиції товару. Відповідно до зазначеної норми сторони можуть внести такі зміни декілька разів до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни такого товару на ринку. При цьому в разі коливання ціни товару на ринку кожна зміна ціни за одиницю такого товару не може перевищувати 10 відсотків визначеної в договорі про закупівлю ціни за одиницю товару з урахуванням змін, внесених до нього (за наявності), та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в такому договорі. Разом з тим внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Саме на такій підставі будь-яка зі сторін процедури закупівлі може ініціювати внесення змін до вже укладених за результатами торгів договорів. Та потрібно пам’ятати про необхідність належного документального обґрунтування правомірності таких дій.

Незалежно від того, хто отримуватиме довідку про середній рівень цін на ринку, її можуть надати такі установи:

  1. Торгово-промислова палата України (або її регіональний підрозділ);
  2. Головне управління статистики (або органи статистики у відповідному регіоні);
  3. ДП «Держзовнішінформ»;
  4. ДП «Зовнішторгвидав України».

Детальніше про особливості отримання довідки в кожній з вищеназваних установ ви можете прочитати в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (29) за лютий 2014 року на сторінках 10–13.

Окрім цього, перед тим як звертатися до відповідної установи по документальне підтвердження ціни, замовник або учасник можуть отримати інформацію щодо цін на соціально значущі товари й з інших джерел інформації, якими є:

  • офіційний веб-сайт Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/), а також статистичні збірники, бюлетені, доповіді, які містять інформаційно-аналітичний матеріал про оперативну та/або періодичну статистичну інформацію, яка подається у вигляді тексту, може бути доповнена таблицями та діаграмами;
  • офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/), на якому не рідше одного разу на місяць оновлюється оперативна інформація стосовно цін на соціально значущі то-вари;
  • офіційний веб-сайт Державної інспекції України з контролю за цінами (http://www.dkrp.gov.ua/) постійно оновлює інформацію щодо цін на окремі види продукції (оприлюднює як середньоринкову ціну на території України, так і в окремих регіонах), подає динаміку цін у розрізі регіонів проти попередньої звітної дати, а також інформацію в розрізі основних учасників ринку;
  • автоматизована торгово-пошукова система «Promdex» за посиланням http://www.promdex.com/ (ринкові пропозиції суб’єктів підприємницької діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках) забезпечує безкоштовне отримання інформації щодо вартості товарів, робіт і послуг суб’єктів підприємницької діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках з відповідними контактами даних суб’єктів, а також можливість замовлення послуг щодо знаходження найбільш вигідних пропозицій на специфічні товари, роботи і послуги за умови передплати.

Зміна ціни договору про закупівлю у  зв’язку зі зміною індексу інфляції та зміною курсу валют

Іншим варіантом зміни ціни укладеного договору є пункт 7 частини 5 статті 40 Закону: у зв’язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції; зміною курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу.

Для правомірної зміни ціни договору замовник або учасник, посилаючись на індекс інфляції, мають отримати офіційне підтвердження від Державної служби статистики або її управління у відповідній області або місті Києві.

Також замовник може дізнатися про рівень інфляції з офіційних сайтів Національного банку України (http://www.bank.gov.ua/) та газети центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр» (http://ukurier.gov.ua/).

Важливо зауважити, що для можливості застосувати підставу для внесення змін до договору (зміна курсу іноземної валюти) замовник повинен попередньо, тобто до моменту укладення договору, передбачити умову договору про порядок внесення таких змін.

 Тобто лише посилання в договорі про закупівлю на положення ч. 5 статті 40 Закону або посилання на пункт 7 частини 5 статті 40 Закону не дає підстави змінювати ціну договору у зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти, оскільки для зміни ціни договору в такому випадку необхідно встановлювати в договорі про закупівлю порядок зміни ціни залежно від зміни такого курсу.

Чинне законодавство не визначає порядку та/або формул внесення таких змін. Прикладом такого порядку може бути описаний нижче.

 За необхідності внести зміни до договору про закупівлю у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют сторони застосовують дану формулу:

ціна 2 = (курс 2/курс 1)× ціну 1,
де ціна 2 — ціна товару, що підлягає сплаті;
ціна 1 — ціна товару, визначена сторонами на момент укладення додаткової угоди до договору;
курс 2 — курс іноземної валюти щодо гривні на дату оплати вартості товару;
курс 1 — курс іноземної валюти щодо гривні на дату укладення договору.
При здійсненні перерахунку ціни договору сторони застосовують курс іноземної валюти, установлений Національним банком України на день внесення змін до договору.

Зменшено ціну на природний газ. Чи можна пропорційно збільшити обсяг закупівлі?

В умовах нестабільної політико-економічної ситуації ціна на газ дуже часто змінюється. Остання зміна призвела до зниження ціни за 1 м3 . У зв’язку із цим у більшості замовників виникло запитання: чи можливо, враховуючи таку економію, збільшити обсяг закупівлі, тобто кількість кубічних метрів закуповуваного газу? Відповідь на це питання надана абзацом 5 розділу «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз’яснення Мінекономрозвитку від 27.12.2013 [повний текст якого надруковано в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (29) за лютий 2014 року на сторінках 26–28]. Згідно з роз’ясненням, частина п’ята статті 40 Закону не передбачає випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та на підставі зниження ціни за одиницю такого товару, сторони можуть застосувати пункт 5 [узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг)] або 7 [зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю] частини 5 статті 40 Закону з метою зменшення ціни договору про закуплю.

При цьому на вивільнену суму коштів замовник може укласти прямий договір, тобто без проведення процедури закупівлі на суму до 100 тисяч гривень (без урахування ПДВ) з учасником, у разі якщо в поточному бюджетному році не було укладено прямих договорів стосовно даного предмета закупівлі, що могло б свідчити про уникнення процедури закупівлі або поділ предмета закупівлі.

 Про порядок документального обґрунтування правомірності застосування кожного з пунктів частини 5 статті 40 Закону ви можете прочитати в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель», а саме в № 4 (43).

Якщо ініціатором внесення змін до договору є учасник, то він має надіслати на адресу замовника лист з поясненням про неможливість виконання умов договору, посилаючись при цьому на причини внесення змін (з наданням офіційних документів, що їх підтверджують), та звернутися до замовника з пропозицією внесення змін до договору. А замовник має вирішити питання можливості внесення змін до договору (на підставі звернення учасника) загальними зборами комітету з конкурсних торгів та оформити таке рішення відповідним протоколом.

У випадку ж коли внесення змін до договору — ініціатива замовника (на практиці це буває дуже рідко), то таке рішення також має супроводжуватися підтвердженням у вигляді офіційного документа. Його має підтримати учасник, а також затвердити на своєму засіданні комітет з конкурсних торгів. І звісно ж, що в обох випадках інформація про внесення змін до договору має бути оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст. 10 Закону.

За таких умов втрати обох сторін будуть мінімальними: учасники отримають можливість поставляти товари, надавати послуги чи виконувати роботи, виправдовуючи основну мету своєї діяльності, а замовники здійснювати закупівлю потрібних товарів, робіт чи послуг (хоча і не в повному обсязі) та належним чином реалізовувати свої статутні завдання й цілі.

Договір про закупівлю

Публікації про роль договору у закупівлях, зокрема, про особливості укладення, виконання, зміни, розірвання договору та ін.