Продовжуємо розглядати питання приймання-передачі закупленого товару. У попередній статті «Товар здав. Товар прийняв. Про що необхідно пам’ятати?», що вийшла друком у журналі «Радник в сфері державних закупівель», це питання ми розглянули в організаційній площині, на стадії внесення в проєкт договору відповідних положень та застережень про таке приймання. Питання організації самого процесу приймання залишилося поза увагою і саме є темою цієї статті.
Приймання товару як процес
Основна мета приймання товарів полягає у встановленні їх фактичної кількості, якості і комплектності, а також у визначенні відхилень та причин цього.
Будь-яка бюджетна організація може стикнутися із ситуацією, коли після отримання закупленого товару виявиться, що він з недоліками або не в такій кількості, як було передбачено в укладеному договорі. Наприклад, нещодавно ми зіткнулися із ситуацією, коли отримали від перевізника великий електрочайник (термопот), при перевірці якого ушкоджень не було виявлено, але пізніше, коли товар детальніше оглянули, було виявлено вм’ятини на корпусі, які, найпевніше, виникли під час перевезення. Претензій до постачальника / перевізника тоді не оформлювали, оскільки приймання вже провели та пошкодження взагалі не впливали на працездатність товару. Але ця ситуація змусила нас взятися за нове завдання: розробити алгоритми процесу прийняття товару за кількістю та якістю й донести їх до працівників, в обов’язки яких входить...
google
