Міністр інфраструктури зобов’язав підпорядковані підпрємтва транслювати визначення переможців за держзакупівлями в Інтернеті
27 січня 2015 року керівник Міністерства інфраструктури України Андрій Пивоварський підписав окреме доручення № 81/02/11/15, яким зобов’язав Укрзалізницю, Залізниці України, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ДП «Адміністрація морських портів України», УДППЗ «Укрпошта», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, ДП «Укрзалізничпостач»:
- Забезпечити анонсування (за три робочих дні) на власних веб-сайтах місця, часу та дня визначення переможця за результатами проведення відповідної процедури закупівлі та координувати доступ до онлайн-трансляції, про що негайно інформувати міністерство.
- Забезпечити проведення засідань відповідних комітетів з конкурсних торгів, на яких заплановано розгляд питань, зазначених у пункті 1 цього доручення, у режимі онлайн (з можливістю повторного перегляду та із забезпеченням).
Про це написав заступник міністра Володимир Омелян на свій сторінці у «Фейсбуці». Володимир Омелян зазначив, що керівники зазначених у дорученні підприємств персонально відповідають за неухильне виконання цього доручення.
Також заступник міністра запевнив, що «як тільки знайдемо кошти на е-Governance, трансляція відбуватиметься також і на сайті міністерства».
За матеріалами кореспондентів журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Бізнес втрачає зацікавленість в участі у держзакупівлях
Протягом трьох кварталів минулого року обсяг фактичних бюджетних витрат на покриття тендерів склав 23 %, за п’ять років це — найгірший показник. Навіть під час кризи 2009 року він був майже вдвічі більший. Про це в коментарі газеті «Слову і Ділу» розповів експерт Центру політичних студій та аналітики Гліб Канєвський.
«Перша причина зменшення тендерних обсягів — це фінансова заборгованість уряду України за тендерними контрактами, починаючи з 2010 року. У приватного бізнесу немає зараз довіри до бюджетних державних закупівель, особливо до закупівель на місцевому рівні, тому спостерігається негативна тенденція, коли на торги просто ніхто не приходить. Якщо показати цю тенденцію в цифрах, то Центр політичних студій та аналітики проводив моніторинг обсягів закупівель. Наприклад, у Чернігівській області восени цифра нереалізованих закупівель склала 30 %. У Миколаївській області — до 40%, а у Дніпропетровській — 40%. За три квартали поточного року обсяг фактичних бюджетних витрат на покриття тендерів склав 23 % від загального обсягу. За п’ять років це найгірший показник, навіть під час кризи 2009 року він був майже вдвічі більший (39 %)», — зазначає експерт.
За словами Гліба Канєвського, ще однією причиною зниження тендерних закупівель є окуповані території Криму, Луганської та Донецької областей, на яких зосереджені значні підприємства, які проводили великі обсяги державних закупівель. Наприклад, «Чорноморнафтогаз» на території АР Крим, державні шахти в Донецькій та Луганській областях.
«Третя причина — загальноекономічного характеру, безумовно, це криза. В Україні другий рік поспіль спостерігається спад економіки. 2014 року стан дійшов критичної точки, тому це різко негативно позначається й на інфраструктурній схемі державних закупівель», — пояснив Гліб Канєвський.
Крім того, загальний обсяг держзакупівель за укладеними договорами склав 92,9 млн грн (за результатами дев’яти місяців поточного року). Фактично це рівень 2009 року, коли світова фінансово-економічна криза найболючіше вдарила саме по Україні (відповідний показник 2009-го — 79,1 млрд грн). Щодо перспектив на 2015 рік, то експерт висловив певні застереження, які стосуються уряду.
«Наразі є необхідність термінового погашення боргів за попередні роки з підрядниками. Також уряд має почати залучати бізнес інших держав для того, щоб збільшувати конкуренцію», — підсумував Гліб Канєвський.
Нагадаємо, що в середині 2012 року правляча більшість Верховної Ради дозволила держпідприємствам не публікувати дані про свої закупівлі, проведені за так звані «власні кошти». Це призвело до різкого падіння тендерних закупівель — з 520 млрд гривень 2012 року до 204 млрд гривень 2013-го.
За матеріалами Центру політичних студій та аналітики — http://cpsa.org.ua
25 січня відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України
За результатами обговорення питання про надзвичайні заходи для протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією, прийнято комплекс рішень зі зміцнення обороноздатності держави, посилення контртерористичних заходів, створення військово-цивільних адміністрацій у зоні проведення АТО для забезпечення безпеки і життєдіяльності населення цих територій тощо.
Прийнято рішення щодо державного оборонного замовлення для забезпечення Збройних сил України, Національної гвардії та інших військових формувань новою зброєю та військовою технікою.
Для посилення тиску на Росію РНБО ухвалила рішення щодо обов’язкового застосування на території України санкцій, запроваджених країнами ЄС, Швейцарською конфедерацією, США та країнами «Великої сімки» стосовно Російської Федерації та внесла пропозиції щодо їх посилення.
РНБО доручила Уряду почати процедуру звернення до Гаазького трибуналу щодо злочинів проти людяності, скоєних терористами проти українських громадян у 2014–2015 роках, а також щодо визнання «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями.
Крім того, Рада національної безпеки і оборони України ініціювала пакет законодавчих змін щодо посилення обороноздатності держави, зокрема внесення змін до Закону України «Про очищення влади» у частині дозволу досвідченим офіцерам та генералам продовжувати військову службу.
Під час засідання Президент України доручив Уряду надати комплексну допомогу всім постраждалим унаслідок останніх терактів.
За матеріалами сайту РНБО України — www.rnbo.gov.ua
Центр політичних студій та аналітики закликає ВРУ не голосувати за урядовий законопроект щодо державних закупівель № 1551
Розгляд законопроекту № 1551 було відкладено в зв’язку з не достатньою кількістю голосів депутатів та корупційними ризиками.
Експерти Центру політичних студій та аналітики й коаліції громадських організацій, аналітичних центрів та бізнесу закликають Верховну Раду України не підтримувати урядовий законопроект № 1551 щодо вдосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель.
Зокрема, у повідомленні сказано: «Законопроект розроблявся без належного залучення всіх зацікавлених сторін, містить величезні корупційні ризики та одночасно не вирішує низку нагальних проблем.
Серед ключових корупційних ризиків проекту:
Уряд пропонує дозволити учасникам тендерних змов брати участь у державних закупівлях. Для викорінення корупційних монополій на ринках державних закупівель відповідна заборона була запроваджена у чинній редакції ЗУ «Про здійснення державних закупівель», яка була прийнята навесні 2014 року. Її зняття призведе до широкого розповсюдження корупційних практик та зниження реального рівня конкуренції під час державних закупівель.
Уряд пропонує дозволити юридичним особам, які притягаються до відповідальності за корупційні правопорушення, брати участь у державних закупівлях. Відповідна заборона була запроваджена із прийняттям 14 жовтня 2014 року ЗУ «Про запобігання корупції» та має запрацювати на практиці із квітня поточного року. Зняття заборони фактично заохочує корупційну поведінку під час державних закупівель.
Урядовий законопроект значно скорочує можливості для оскарження державних закупівель, зокрема щодо внесених змін до документації конкурсних торгів. Це призведе до зменшення конкуренції та розповсюдження корупційних домовленостей для учасників та замовників торгів.
Уряд пропонує скасувати безкоштовне оприлюднення тендерних документів для замовників торгів. В умовах бюджетної кризи це ставить під загрозу своєчасне та повне інформування суспільства про розпорядження бюджетними коштами. Як наслідок, громадськість та бізнес не зможуть брати участь у виявленні та попередженні корупції під час державних закупівель.
Урядові пропозиції щодо запровадження електронних закупівель є суперечливими та небезпечними з точку зору боротьби з корупцією. Ключові рішення в цій сфері покладаються на Кабінет Міністрів України, що збільшує корупційні ризики. Держава фактично усувається від участі в організації електронних торгів, що робить систему державних закупівель повністю залежною від низки приватних компаній. Запроваджується обов’язковість електронного реверсивного аукціону, що суперечить директивам Європейського Союзу.
Як зазначає експерт ЦПСА Андрій Марусов, проект № 1551 ігнорує вирішення низки нагальних проблемних питаннях. «Державні підприємства масово не виконують свій обов’язок звітувати про закупівлі. Частково це пояснюється небажанням уряду втручатися в ситуацію. Проте дається також взнаки недосконале законодавче регулювання відповідальності за подібні порушення», — зазначає експерт.
Аналогічної думки про ризики законопроекту дотримується і експерт ЦПСА Віктор Таран. «На жаль, вказані корупційні ризики та схеми повністю нівелюють позитивне значення деяких прогресивних новацій законопроекту (спрощення надання учасниками торгів різноманітних довідок; збільшення вартісних порогів; відміна паперового підтвердження оприлюднення тендерних документів тощо)», — вважає Віктор Таран.
У зв’язку із цим Центр політичних студій та аналітики закликає Верховну Раду України відмовитися від підтримки законопроекту № 1551.
Ми також висловлюємо свою готовність взяти участь у швидкій розробці законодавчих змін, які дійсно призведуть до підвищення конкуренції, прозорості та боротьби з корупцією у сфері державних закупівель».
За матеріалами Центру політичних студій та аналітики — http://cpsa.org.ua
google 