Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок визначення), який встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Для визначення коду ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника рекомендуємо користуватися спеціально розробленим інструментом на порталі RADNUK.COM.UA — «Пошук ДК».
Зважаючи, що з 14.07.2022 з’явиться нова підстава для визнання договору про закупівлю нікчемним, а саме якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником, розгляньмо цікавий висновок моніторингу процедури закупівлі, що провела Державна аудиторська служба України (далі — Держаудитслужба), зокрема, в частині порушень порядку визначення предмета закупівлі.
Висновок про результати моніторингу від 04.05.2022 № UA-M-2022-04-22-000011, оголошення процедури закупівлі № UA-2021-09-14-012145-b
Моніторингом встановлено порушення вимог частини 1 статті 4 Закону: очікувана вартість закупівлі, зазначена в оголошенні про проведення відкритих торгів, не відповідає очікуваній вартості, яка зазначена в річному плані.
Моніторингом питання визначення предмета закупівлі встановлено, що відповідно до вимог частини 22 статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» від 15.04.2020 № 708 затверджено порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок).
Вимогами пункту 3 Порядку визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником 4 цифри Єдиного закупівельного словника.
На виконання зазначених вимог замовник у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив код предмета закупівлі «ДК021-2015: 71620000-0 — Аналітичні послуги» національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749. Водночас встановлено, що пункт 5.3.2 «Заходи з підвищення щільності» Додатка 2 до тендерної документації передбачає, у тому числі, надання послуг з ущільнення гермооблицювання, ущільнення порожнин СГО та виконання послуг у важкодоступних місцях. Надання зазначених послуг відноситься до коду ДК 021-2015: 71631430-3 — Послуги з випробувань на герметичність.
Отже, визначений замовником предмет закупівлі за показником четвертої цифри коду «ДК 021-2015: 71620000-0 — Аналітичні послуги» не відповідає послугам, передбаченим технічною специфікацією до предмета закупівлі. Таким чином, замовником порушено вимоги частини 22 статті 1 Закону та пункту 3 розділу І Порядку.
Держаудитслужба з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону зобов’язала здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Цікаво зауважити: замовник прозвітував в електронній системі про здійснення заходів, що направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності працівника підрозділу, який відповідальний за виявлене в результаті моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-14-012145-b порушення, отримав фінансове стягнення у вигляді часткового депреміювання.
Нагадаємо: за допущені при визначенні предмета закупівлі помилки передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 16414 КУпАП. Так, за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність уповноважених осіб замовника в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).
Повторне правопорушення протягом року особою, яку було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягне за собою накладення штрафу органом державного фінансового контролю на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн).
Додатково з корисного:
- Покроковий алгоритм дій замовника під час моніторингу;
- Або виконуй, або оскаржуй: алгоритм дій замовника на випадок, коли Держаудитслужба зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення.
Використовуйте «Шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність» та завжди пам’ятайте про підстави притягнення до адміністративної відповідальності. Продовжуємо чекати на висновки моніторингів щодо закупівель під час воєнного стану. Залишайтеся з нами, відслідковуємо найсвіжішу інформацію саме для вас.
Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA в розділі «Воєнний стан».
google 