Випадок чи форс-мажор: у чому різниця? Вчимось у кращих

Наталія Заєць
2352
28 Червня 2022
Випадок чи форс-мажор: у чому різниця? Вчимось у кращих
2352
28 Червня 2022

Війна змінила багато звичних порядків та устоїв у роботі і замовників, і учасників. Наразі питання виникнення форс-мажорних обставин одне з найбільш поширених серед тих, хто укладає договори та бере зобов’язання за ними. Водночас складно передбачити всі можливі ситуації, що можуть статися під час війни, та чи взагалі всі вони можуть бути віднесені до форс-мажору? Далі розберемось.

Поняття форс-мажору визначено в Законі України «Про Торгово-промислову палату України» і містить досить обширний перелік визначених ситуацій, що можуть вважатися форс-мажорними. 

Крім того, відповідно до листа Мін’юсту від 30.05.2014 № 6602-0-26-14/8.1 сторони мають право самостійно визначити в договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором, порядок підтвердження таких обставин і суб’єктів, що мають його підтверджувати.

Тож, непереборна сила (форс-мажор) у договорі (у т. ч. проєкті, а потім у підписаному сторонами договорі про закупівлю) визначається сторонами або з огляду на поняття форс-мажору, встановлене ТПП, або з огляду на встановлені ними умови в договорі.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: 

  • вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; 
  • мають надзвичайний характер; 
  • є невідворотними; 
  • унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Окрім обставин непереборної сили існує ще й «випадок»     

Відповідно до статті 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 

Акцентуємо увагу: крім непереборної сили (форс-мажору) особа може порушити зобов’язання ще й на підставі випадку.

Цією ж нормою встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів. 

Що ж таке «випадок»? На практиці під випадком («casus») розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. 

У період воєнного стану таких випадків може бути безліч, однак головною їх ознакою має бути те, що в учасника не було наміру порушувати зобов’язання, і якби не випадок, він би цього не робив.

Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов’язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов’язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов’язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.

Тож, випадок — це неочікувана сторонами подія, яку було складно передбачити, хоч і можливо.

«Випадок»: судова практика

У постанові КГС ВС від 10.02.2022 у справі № 910/6494/19 (№ в ЄДРСР 103127705) суд зазначив, що в разі здійснення підприємницької діяльності особа (у даному випадку позивач) має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

З огляду на викладене суд дійшов заснованого на законі висновку про недоведеність позивачем настання виняткового випадку, передбаченого статтею 652 ЦКУ, та правових підстав для внесення змін до договору.

Зверніть увагу! Для форс-мажорних обставин, як і для випадку, важливою умовою є те, що сторона, яка на них посилається, має довести, що порушення нею зобов’язання сталося саме внаслідок настання цих подій і що вона жодним чином не могла попередити відповідні порушення.

У постанові КГС ВС від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 (№ в ЄДРСР 102797678) суд вказав на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. 

При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, у тому числі саме для конкретного випадку. Зважаючи на ознаки форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. 

Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

При розгляді у судах питання випадку, як правило, розглядається з точки зору форс-мажору. Однак його відмінність полягає в тому, що поняття випадку може бути поза межами визначених ситуацій для форс-мажору, тобто умова, яку неможливо було передбачити, у т. ч. для ситуацій, що визначені форс-мажором.

Навіть у WikiLegalAid, що є безоплатною правовою допомогою, при визначенні поняття «випадок» (казус) окреслено, що це подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.     

Висновки

У період воєнного стану важливо враховувати, що багато ситуацій і обставин сторонам договору слід передбачати заздалегідь, адже вони проінформовані про те, що у країні війна. Cам факт війни хоч і є форс-мажорною обставиною, проте ще не звільняє учасників від необхідності виконувати їх зобов’язання за договором / договором про закупівлю. 

Водночас у разі настання непередбачуваного випадку, що може бути як у межах форс-мажорної ситуації, так і поза нею, сторона, для якої такий випадок мав наслідки невиконання зобов’язань, може аргументувати їх порушення саме непередбачуваністю даної події.

Таким чином, сторона, що порушила зобов’язання на підставі випадку, повинна:

  • вжити всіх можливих заходів для виконання чи повернення до виконання зобов’язань;
  • довести неможливість виконання зобов’язань саме через випадок;
  • довести, що випадок, на який посилається сторона, це подія, яка не могла бути передбачена та попереджена через раптовість її настання.

Звертайте увагу, що на порталі RADNUK.COM.UA можна завантажити приклад листа щодо виникнення форс-мажорних обставин. Крім цього, знайомтесь з цікавими темами для роздумів:

Воєнний стан

Публікації, що розкривають специфіку закупівель під час воєнного стану

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО