Договір оренди транспортного засобу укладений за участю ФОП: чи обов’язково нотаріально посвідчувати?

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв, одним з яких є наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Досить часто замовники для закупівлі товарів, робіт чи послуг у тендерній документацій / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимагають від учасників наявності транспортних засобів.

Учасники в тендерній пропозиції можуть запропонувати власні або орендовані транспортні засоби. І якщо з власними транспортними засобами питань не виникає, то надання в тендерній пропозиції інформації щодо орендованих транспортних засобів, зокрема фізичною особою — підприємцем (далі — ФОП), є проблемним та викликає чимало запитань.

Так, протягом багатьох років через відсутність чітких законодавчих положень не було визначеності в питанні: чи підлягає договір оренди транспортного засобу, укладений за участю ФОП, обов’язковому нотаріальному посвідченню? Розберемось з цим питанням далі.

Абзацом 2 пункту 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів № 1388 (далі — Порядок) визначено, що транспортні засоби, які належать ФОП, реєструються за ними як за фізичними особами.

Згідно з частиною 2 статті 799 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Частина 3 статті 640 ЦКУ визначає: договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

У частині 1 статті 220 ЦКУ йдеться про те, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Водночас Господарським кодексом України (далі — ГКУ) не передбачено особливостей нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів, укладених за участю ФОП.

Таким чином, якщо керуватись Порядком, в якому реєстрація транспортних засобів, які належать ФОП, прирівнюється до реєстрації фізичними особами, то відносини, пов’язані з орендою транспортних засобів за участю ФОП, слід було б відносити до таких відносин за участю фізичних осіб. Хоча наведене твердження є хибним з огляду на статтю 51 ЦКУ, яка визначає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Зазначеної правової пропозиції дотримується як судова інстанція, так і Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ), про що далі.

Судова практика

Щоправда, судова практика щодо цього питання до 2012 року була неоднозначною. Так, Вищий господарський суд України (далі — ВГСУ) у справі № 8/9-10 від 02.06.2011 визначив: «…підписаний фізичними особами —підприємцями договір оренди транспортного засобу є нікчемним, оскільки оформлений на паперовому носії у простій письмовій формі та не посвідчений нотаріально, а тому не створює для сторін юридичних наслідків…».

У справі № 03/2073 ВГСУ від 15.03.2011 дотримувався протилежної позиції: «…Оскільки спірний договір укладений скаржником як підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, про що свідчить його зміст, тому суди дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для визнання договору недійсним, оскільки стороною договору не є фізична особа, тому частина 2 статті 799 ЦК України не підлягає щодо спірного договору оренди, оскільки правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у даному випадку є тотожним…».

Верховний Суд України в постанові від 18.12.2012 у наведеному спорі поставив крапку: «…відповідно до зазначених норм законодавства даний договір оренди транспортних засобів, укладений між ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10, є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб’єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Крім того, документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що даний договір оренди транспортних засобів укладено між суб’єктами господарювання, а саме фізичними особами — підприємцями, та прийнято ними до виконання у повному обсязі. Отже, положення частини 2 статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи — підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими…».

Після цього практика Верховного Суду не змінювалась.

Зокрема, Вищий господарський суд у постанові Пленуму № 12 від 29.05.2013 зазначив: «…Законом встановлено вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи (частина друга статті 799 ЦКУ). При цьому, однак, слід мати на увазі, що такого посвідчення не потребує договір, укладений за участю громадянина, який набув статусу суб’єкта підприємницької діяльності…».

Вищий господарський суд України у справі № 911/2761/16  від 02.08.2017 продовжував дотримуватись вже усталеної правової позиції: «Оскільки … передача ФОП ОСОБА_6 автомобіля Mersedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 в оренду здійснена ним у межах визначених видів його господарської діяльності, то висновки господарських судів про нікчемність вказаного договору є помилковими, оскільки норма частини 2 статті 799 ЦК України не підлягає застосуванню у спірних господарських правовідносинах, адже правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у даному випадку є тотожним…».

Отже, сформувалась усталена судова практика, яка визначає, що положення частини 2 статті 799 ЦКУ не можуть бути застосовані до правовідносин оренди транспортних засобів за участю ФОПів, оскільки поняття фізичної особи — підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є тотожними.

Практика АМКУ

АМКУ в рішенні № 7565-р/пк-пз від 21.04.2020 розглядав питання недійсності договору оренди транспортного засобу, укладеного між ФОПами без нотаріального посвідчення, і визначив, що даний договір укладений саме між ФОПами, а не фізичними особами, і тому частина 2 статті 799 ЦКУ не поширює свою дію на суб’єкти господарювання.

Висновок Договір оренди транспортних засобів за участю ФОПів не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню з огляду на вищенаведені законодавчі норми, що також підтверджується практикою АМКУ та судів. Адже ФОПи в господарських відносинах беруть участь насамперед як суб’єкти підприємництва, а не як фізичні особи. Відповідно, частину 2 статті 799 ЦКУ до зазначених правових відносин ФОПів не слід застосовувати. Водночас надання в тендерній пропозицій такого договору без нотаріального посвідчення не може слугувати підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі.

Поглиблюйте закупівельні знання з порталом RADNUK.COM.UA, зокрема за допомогою таких статей:

• «Позиція суду щодо відсутності інформації про кінцевого бенефіціарного власника»;
• «4 невідповідності переможця умовам тендерної документації: позиція суду»;
• «Не накладено електронний підпис на пропозицію учасника: якої думки суд?»;
• «Тендерна пропозиція ≠ тендерній документації: позиція суду»;
• «Зміни до тендерної документації: чи підстава для оновлення банківської гарантії?»;
• «Орган оскарження проти суду: відсутність нотаріального посвідчення»;
• «Нечитабельні документи або документи поганої якості — чи привід для відхилення?»;
• «Бути чи не бути штрафу за невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягала відхиленню»;
• «Забезпечення тендерної пропозиції не є тендерною пропозицією»;
• «Порушення в датуванні документів та умовах укладеного договору про закупівлю: практика суду»;
• «Учасник надав не всі сторінки копії паспорту директора, як вимагалося умовами ТД. Суттєво? Позиція суду»;
• «Невідповідність переможця вимогам ТД: розривати договір про закупівлю чи ні? Позиція суду»;
• «Три виявлених порушення Держаудитслужбою котрі суд не визнав»;
• «3 порушення = нікчемність договору про закупівлю»;
• «6 тендерів та всі з порушеннями, або скільки коштує лояльність замовника до одного учасника та упередженість до іншого: практика суду».