Мінекономіки про те, що під час здійснення спрощеної закупівлі не передбачено публікації замовником тендерної документації

На сайті Уповноваженого органу оприлюднено запит щодо особливостей застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон № 922) щодо тендерної документації, кваліфікаційних критеріїв і оцінки пропозицій у процедурі спрощеної закупівлі. Були поставлені такі запитання:

1. Чи застосовуються норми Закону № 922 щодо наявності тендерної документації та кваліфікаційних критеріїв до процедури спрощеної закупівлі?
2. Чи суперечить вимогам Закону № 922 встановлення замовником вимоги про надання інформації щодо наявності аналогічного виконання договорів з поставкою товару в кількості не менше 50 % від обсягу (кількості) товару за процедурою закупівлі, яка проводиться?
3. Чи є вимога про надання інформації щодо наявності аналогічного виконання договорів з поставкою товару в кількості не менше 50 % від обсягу (кількості) товару за процедурою закупівлі, яка проводиться, кваліфікаційним критерієм чи іншою інформацією, яку державний замовник вважає за необхідне включити в розумінні положень Закону № 922?
4. Як згідно з положеннями Закону № 922 відбувається оцінка пропозицій учасників закупівлі з точки зору більшої економічної вигоди — автоматично електронною системою закупівель чи безпосередньо самим замовником?

Відповідь Мінекономіки щодо особливостей застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» щодо тендерної документації

У відповіді на запит № 415/2025 Мінекономіки зазначило, зокрема, що Закон України «Про оборонні закупівлі» (далі — Закон № 808) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 808 особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі — державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону № 808.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Відповідно до пункту 8 особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

1. у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2. у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3. у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4. шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

Усі покрокові дії УО по оборонних закупівлях зібрані в е-книзі «Все про оборонні закупівлі».

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 808 закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону № 922 тендерна документація — документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону № 922 конкурентна процедура закупівлі (далі — тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Частина 1 статті 13 Закону  № 922 визначає конкурентні процедури закупівлі, а саме відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно з частиною 2 статті 14 Закону № 922 спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:

1. оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
2. уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
3. подання пропозицій учасниками;
4. проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 Закону № 922;
5. розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
6. визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;
7. розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 Закону № 922.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону № 922 вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

Отже, під час здійснення спрощеної закупівлі не передбачено публікації замовником тендерної документації, а обов’язково публікується саме оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке містить перелік обов’язкової інформації, встановленої частиною 2 статті 14 Закону № 922.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Перелік процедур закупівель визначений статтею 13 Закону № 922, до яких відносяться відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та, як виняток, переговорна процедура закупівлі.

Також перелік обов’язкової інформації, що оприлюднюється замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, визначений частиною 3 статті 14 Закону № 922.

Так, за пунктом 10 частини 3 статті 14 Закону № 922 в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону № 922, обов’язково зазначаються перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.

Отже, встановлення кваліфікаційних критеріїв, визначених частиною 2 статті 16 Закону № 922, під час здійснення спрощеної закупівлі прямо не передбачено. Водночас згідно з пунктом 10 частини 3 статті 14 Закону № 922 замовник має право встановлювати критерії оцінки пропозицій, а також абзацом п’ятнадцятим частини 3 статті 14 Закону № 922 передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Перелік такої інформації не є вичерпним.

Щодо другого та третього питання. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, установленим замовником у тендерній документації.

Частиною 2 статті 16 Закону № 922 встановлено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1. наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2. наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4. наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю тощо.

Пунктом 10 частини 3 статті 14 Закону № 922 в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону № 922, обов’язково зазначаються перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.

Відповідно до частини 11 статті 14 Закону № 922 замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

Отже, замовник, при проведенні процедури закупівлі має право вимагати від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, установленим замовником у тендерній документації.

Також під час здійснення спрощеної закупівлі замовник розглядає на відповідність пропозиції учасника умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, у тому числі на відповідність критеріям, встановленим в оголошенні.

Водночас звертаємо увагу, що, враховуючи частину 2 статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

Щодо четвертого питання. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 922 оцінка тендерних пропозицій / пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Замовник може встановлювати як один, так і декілька критеріїв оцінки, включаючи:

1. ціну; або
2. вартість життєвого циклу; або
3. ціну разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані з предметом закупівлі.

Якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій / пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Відповідно до частини 6 статті 29 Закону № 922, якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції / пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій / пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

Після завершення аукціону електронна система закупівель автоматично визначає найбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону, застосовуючи зазначені замовником критерії та їх питому вагу. Учасник, пропозиція якого має найкращий показник (найнижчу ціну або найвищий бал за сукупністю критеріїв), займає перше місце.

Замовник, керуючись статтею 31 Закону, розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію на відповідність її та учасника всім вимогам тендерної документації, а також перевіряє відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі.

Отже, оцінка тендерних пропозицій / пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель.

Ще більше роз’яснень від Мінекономіки ви знайдете в розділі «Книги», а саме в електронній книзі «Консультації Мінекономіки з публічних закупівель»: