Практика висновків моніторингу, які проводить Державна аудиторська служба України (далі – Держаудитслужба, ДАСУ) щодо порушень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), свідчить, що аудитори досить часто зобов’язують замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення.
У матеріалі пропонуємо розглянути думку суду щодо такого висновку Держаудитслужби.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1026/22 від 12.07.2022
Обставини справи: Держаудитслужба (відповідач) під час моніторингу виявила ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, та зобов’язала замовника:
«…з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.»
Замовник (позивач) не погодився з висновком Держаудитслужби та звернувся до суду з позовом.
Також обов’язково користуйтесь «Покроковим алгоритмом дій замовника під час моніторингу».
Позиція Суду
На підставі доводів, викладених позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про неправомірність викладених у висновку Східного офісу Держаудитслужби зауважень та викладених порушень.
Також суд зазначив, що, вказавши у висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів», відповідач не визначив передбачений Законом спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 26 травня 2022 року у справі №480/496/19, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що зобов’язав позивача усунути встановлене порушення та запропонував один із можливих шляхів усунення цих порушень, а саме: здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, винних у порушені законодавства.
При цьому зазначив, що встановлене порушення, яке відображено у висновку про результати моніторингу процедури публічної закупівлі, належить до адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте суд зазначає, що позивач (замовник) не наділений повноваженнями притягувати працівників замовника до відповідальності згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача щодо виявлених порушень з боку позивача є неправомірним. Крім зазначеного вище, інших порушень висновком не встановлено.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАСУ, суд вирішив адміністративний позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу Держаудитслужби та стягнути з відповідача судовий збір.
Коментар. З наведеного рішення суду випливає, що якщо висновок ДАСУ не містить чіткого, конкретного заходу (варіанта поведінки), який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень, суд вважає його неправомірними, а отже, його необхідно оскаржувати позовом до суду.
У разі необхідності можете скористатись Прикладом позовної заяви на оскарження рішення Колегії.
Відзначимо, що збірник судових рішень дуже легко знайти на порталі у розділі «Книги»:
Читайте також корисну статтю “Оскарження в суді відміни спрощеної закупівлі: реальність чи міф?“, а більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».
google 