Забезпечення робіт матеріальними ресурсами може бути покладено як на замовника, так і на підрядника, чи ні?

У статті «Дві сторони закупівельників: ті, що здійснюють закупівлі за Законом, та ті, що закуповують згідно з Постановою № 169» ми з’ясували, що в період воєнного стану в Україні деякі замовники проводять публічні закупівлі згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), а деякі — згідно з постановою від 28.02.2022 № 169. Тож, якщо ви проводите публічні закупівлі згідно з Законом, засновник ПП «Центр публічних закупівель «Тендер-Експерт», юрист, тренер, практик Любава Стефанюк у цій статті розповість про закупівлю робіт, а саме їх забезпечення матеріальними ресурсами, що може бути покладено як на замовника, так і на підрядника.

Нерідко до кошторисної вартості об’єкта включається вартість обладнання, меблів та інвентарю, які підлягають встановленню вже після повного завершення об’єкта. При цьому підрядники, буває, купують його ще з коштів, наданих їм авансом, що може призводити до ситуацій, коли об’єкт ще не завершений, а придбане для встановлення обладнання вже припадає пилом на складі. Окрім того, закупівельна вартість чи якісні характеристики купленого підрядником обладнання часто відрізняються від тих, на які міг би розраховувати замовник, якщо б самостійно зайнявся придбанням такого обладнання.

Та чи є у замовника право придбати обладнання, що входить до кошторисної вартості об’єкта будівництва, окремо від закупівлі будівельних робіт? Проаналізуємо далі у статті.

Визначаємо предмет закупівлі правильно

Предмет закупівлі, тобто те, що слід придбавати в межах єдиної процедури закупівлі, замовник визначає не на власний розсуд, а за правилами, встановленими Уповноваженим органом.

Згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку № 708 від 15.04.2020 (далі — Порядок № 708), при закупівлі робіт замовник визначає предмет закупівлі за об’єктами будівництва, тобто за будинками, будівлями, спорудами будь-якого призначення, їх комплексами та частинами, лінійними об’єктами інженерно-транспортної інфраструктури.

Передумовою для здійснення закупівель робіт на об’єкті є попередня розробка проєктної документації та інвесторської кошторисної документації для визначення попередньої кошторисної вартості об’єкта будівництва.

Відповідно до пункту 3.2 КНУ «Настанови з визначення вартості будівництва» кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

Кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення якими покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника), згідно з вимогами настанови враховуються також окремим розділом у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні).

З вищезазначеного можна зробити висновок, що закупівля обладнання, що входить до кошторисної вартості об’єкта будівництва, і закупівля будівельних робіт на ньому —ؙ це один предмет закупівлі. Водночас згідно з вимогами абзацу 2 частини 10 статті 3 Закону замовнику заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 Закону.

Але якщо поділ предмета закупівлі не призведе до уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування Закону, та замовник застосує відповідні процедури закупівлі і для придбання робіт, і окремо для закупівлі обладнання, то чи будуть такі дії порушенням?

Придбання обладнання, що входить до кошторисної вартості об’єкта будівництва, та поділ предмета закупівлі

Якщо звернутись до Закону, то ми побачимо, що окремих вказівок щодо придбання обладнання, що входить до кошторисної вартості об’єкта будівництва, виключно в комплексі із закупівлею робіт у ньому немає. При цьому в частині 1 статті 41 Закону зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині 1 статті 879 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) зазначено: «Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду». Ідентичні положення містить і Господарський кодекс України (далі — ГКУ). Відповідно до частини 3 статті 879 ЦКУ забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Висновок: зазвичай функція закупівлі обладнання покладається на підрядника. Водночас придбання обладнання замовником також можливе, якщо це буде передбачено договором підряду.

Згідно з частиною 3 статті 317 ГКУ господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін.

Зі змісту розділу «Забезпечення робіт матеріальними ресурсами та послугами» Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабміну від 01.08.2005 № 668, яка є обов’язковою для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві, випливає, що забезпечення робіт матеріальними ресурсами може бути покладено як на замовника, так і на підрядника:

«Сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проєктною документацією.

У разі коли зобов’язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами покладено на замовника, підрядник зобов’язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження.

Матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у порядку, визначеному договором підряду. Замовник може змінювати ці умови тільки за згодою підрядника.

Підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому замовником матеріальних ресурсів».

Забезпечення робіт матеріальними ресурсами замовником

Замовник може здійснити публічну закупівлю обладнання, що входить до кошторисної вартості робіт, самостійно, окремо від основної закупівлі робіт, але з урахуванням таких нюансів:

1. Спланувати публічну закупівлю слід своєчасно, з урахуванням графіка виконання робіт за об’єктом будівництва.
2. Плануючи публічну закупівлю устаткування, замовник має визначити предмет закупівлі такого устаткування як товар згідно з Порядком № 708.
3. Вибирати вид публічної закупівлі для придбання обладнання доцільно з урахуванням загальної очікуваної вартості обладнання та будівельних робіт на об’єкті, аби поділ предмета закупівлі не призвів до уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 Закону. Наведемо приклад.

Приклад

Порада. У тендерній документації на закупівлю робіт, у тому числі в технічній специфікації та проєкті договору про закупівлю, потрібно передбачити умови постачання визначеного обладнання замовником. Зокрема, доцільно зазначити найменування та кількість устаткування, передбачити строк, порядок і умови його передачі підряднику, порядок перевірки якості та комплектності устаткування підрядником, умови його зберігання тощо.

Замовнику, який здійснює придбання за бюджетні кошти, слід переконатися в наявній можливості спрямування коштів на оплату товарів з урахуванням кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ), за якими виділені кошти на оплату виконаних робіт на об’єкті.

Слід урахувати: згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкцією щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженими наказом Мінфіну № 333 від 12.03.2012, видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

Оплата видатків на капітальний ремонт доріг, об’єктів благоустрою міст, сіл, селищ здійснюється за кодом 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». За цим же кодом можна здійснити оплату за обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції та деталі, до них належать: металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, убудованим), проте придбання невмонтованого обладнання, яке включене у вартість зведеного кошторису на капітальне будівництво та реконструкцію будов і об’єктів, можна оплатити за кодом 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Загальні висновки та рекомендації

• Зазвичай функція придбання обладнання покладається на підрядника. Водночас закупівля обладнання замовником також можлива, якщо він передбачить це в тендерній документації на публічну закупівлю робіт, зокрема в проєкті договору підряду.
• Приймати рішення про самостійне придбання обладнання, що входить до кошторисної вартості об’єкта будівництва, окремо від публічної закупівлі будівельних робіт замовнику потрібно усвідомлено, з урахуванням усіх плюсів і мінусів такого вибору.
• Планувати закупівлю обладнання замовнику потрібно завчасно, з урахуванням графіка виконання робіт за об’єктом будівництва.
• Вибирати вид публічної закупівлі для придбання обладнання доцільно з урахуванням загальної очікуваної вартості обладнання та будівельних робіт на об’єкті, аби поділ предмета закупівлі не призвів до уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 цього Закону.
• У тендерній документації на закупівлю робіт, у тому числі в технічній специфікації та проєкті договору про закупівлю, потрібно передбачити умови постачання визначеного обладнання замовником. Зокрема, доцільно зазначити найменування та кількість устаткування, передбачити строк, порядок і умови його передачі підряднику, порядок перевірки якості та комплектності устаткування підрядником, умови його зберігання тощо.
• Замовнику, який здійснює придбання за бюджетні кошти, слід переконатися в наявній можливості спрямування коштів на оплату товарів з урахуванням кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ), за якими виділені кошти на оплату виконаних робіт на об’єкті.

Не забудьте завантажити корисний зразок документа — приклад обґрунтування технічних та якісних характеристик закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі – роботи. Більше про закупівлю робіт читайте на порталі RADNUK.COM.UA в таких статтях:

• «Як та згідно з чим розрахувати ціну тендерної пропозиції при участі в закупівлі робіт?»;
• «Поточний ремонт внутрішнього приміщення та поточний ремонт прибудинкової території. Один об’єкт?»;
• «Розбираємо рекомендації Мінрегіону щодо введення в дію кошторисних норм України»;
• «Зміна складу та обсягів робіт у межах суми вже укладеного договору про закупівлю. Чи можливо?».