Час від часу до редакції журналу звертаються з питаннями, наприклад: чи можна укласти прямий договір про закупівлю за наявності додатково виділених коштів? – Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Предмет закупівлі визначається замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку згідно:
- Закону про публічні закупівлі;
- Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 708.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскількитакий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Такої ж позиції притримується Мінекономіки у своїй відповіді на запит за № 657/2020. Тобто:
Також інформуємо, що відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Своєю чергою органи Державної казначейської служби України, згідно зі ст. 112 Бюджетного кодексу України, здійснюють контроль за відповідністю бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів до бюджетних асигнувань.
Додаткову інформацію щодо тематики даної публікації Ви можете отримати на порталі RADNUK.COM.UA у статтях:
google 