Нагальна потреба у зв’язку з розірванням договору про закупівлю з вини учасника

Питання читача

• Доброго дня! Якщо договір про закупівлю було продовжено на 20 % на підставі частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) і його розірвано з вини учасника, то чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі того, що в замовника виникла нагальна потреба за предметом закупівлі розірваного договору про закупівлю?

Якщо так, то від якої суми відраховується 20 % — від суми договору про закупівлю + 20 % продовженого договору про закупівлю чи від суми, на яку було укладено договір про закупівлю з урахуванням додаткових угод, які було укладено до кінця попереднього року (без урахування 20 %, на які було продовжено дію договору про закупівлю)?

Відповідь експерта

• Вітаю! Законом встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону, згідно з якими дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Тобто в цьому випадку законодавством передбачена можливість забезпечити потребу замовника на час проведення тендеру на початку наступного року фактично з попереднім постачальником, з яким було укладено договір про закупівлю, незалежно від вартості, а саме керуючись достатнім на час проведення наступної закупівлі обсягом.

Однак у даному випадку мова йде саме про право замовника й такого постачальника продовжити правовідносини. Обсяг закупівлі, на який продовжуватиметься договір про закупівлю, обмежений 20 %, але одночасно має кореспондуватись із потребою, яку слід забезпечити протягом проведення відповідної процедури закупівлі / спрощеної закупівлі.

При цьому Закон не зобов’язує постачальника погоджуватися на таку зміну. Тому замовникові в будь-якому разі необхідно потурбуватися завчасно про забезпечення власних потреб, якщо цьому передує проведення конкурентної процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, і розпочати її якнайшвидше або наприкінці попереднього року для уникнення неоднозначних ситуацій.

Поряд з цим переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі,зокрема, якщо в замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю в разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендеру.

Слід звернути увагу й на те, що для застосування переговорної процедури вартість закупівлі повинна перевищувати межі, встановлені Законом. Тобто, як виняток, Закон дає можливість замовникові застосувати неконкурентну процедуру для забезпечення нагальної потреби в обмеженому обсязі, вартість якого перевищує порогові межі,  та саме для забезпечення такої потреби виключно на час проведення тендеру, у випадку наявності об’єктивних нагальних причин для використання переговорної процедури.

З огляду на це випадки, наведені в статтях 40 та 41 Закону, можна використати послідовно лише за сукупності таких обставин:  

1. дотримання вартісних меж;
2. наявність триваючого (оголошеного після застосування частини 6 статті 41 Закону випадку зміни істотної умови договору про закупівлю) тендеру;
3. обґрунтованої документально підтвердженої нагальної потреби в замовника, інша альтернатива забезпечити таку потребу фактично відсутня, оскільки за результатом переговорів замовник самостійно обирає переможця не в конкурентний спосіб, а задля надшвидкого забезпечення нагальної потреби.

При цьому сума й достатній обсяг такої закупівлі, як у разі продовження відносин із попереднім постачальником, так і в разі використання переговорної процедури закупівлі, має визначатися виключно з огляду на терміни та нагальність забезпечення потреби на час проведення тендеру та з урахуванням усіх змін, які вносилися до такого договору про закупівлю до настання кожного із цих випадків.

У протилежному випадку замовникові слід керуватися положенням, згідно з яким відкриті торги є основною процедурою закупівель, а метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Більше про використання «нагальної проблеми» читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статтях:

1. Нотатки закупівельника: випадки застосування нагальної потреби та алгоритм дій замовника
2. Нагальна потреба в здійсненні закупівлі як виняток спрощеної закупівлі
3. Нагальна потреба в закупівлі газу та шляхи їх вирішення