У зв’язку з надходженням численних звернень суб’єктів сфери публічних закупівель щодо цілої низки нововведень, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» в новій редакції (далі — Закон), який введено в дію з 19.04.2020, на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки) опубліковано роз’яснення від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 щодо поняття спрощених закупівель та особливостей застосування даної закупівлі на практиці. Коротко розглянемо основні інформативні моменти даного листа.
Спрощена закупівля в розумінні Закону
У п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що спрощена закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена в п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Спрощену закупівлю застосовують для замовників, визначених п. 1–3 ч. 1 ст. 2 Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис грн, а робіт — 1,5 мільйона грн; для замовників, визначених п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч грн, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати систему електронних закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
У разі прийняття зазначеного вище рішення замовник послуговується Інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, затвердженою наказом державного підприємства «ПРОЗОРРО» від 19.03.2019 № 10 (у редакції наказу ДП «ПРОЗОРРО» від 17.04.2020 № 18) (далі — Інструкція).
Важливо! Даною Інструкцією передбачено можливість використання системи для відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору юридичними особами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які не є замовниками в розумінні Закону. Детальніше про особливості проведення даних закупівель та «суб’єктів підприємницької діяльності, які не є замовниками у розумінні Закону» детальніше читайте за посиланям.
Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель: нюанси оприлюднення
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених ч. 7 ст. 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до ст. 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис грн, є неконкурентною закупівлею, яка відбувається поза системою ProZorro з обов’язковою публікацією в системі основної інформації про проведену закупівлю у формі звіту. Як зазначено вище, для здійснення такої закупівлі замовник може використати також ProZorro Market (е-каталог).
Зразок форми звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, дивіться за посиланням.
Варто зазначити:
- оскільки Закон не визначає нижню межу суми придбання, то замовник оприлюднює звіт у разі здійснення такої закупівлі на суму від 0,01 до 50 тис грн;
- якщо замовник придбав товар з використанням електронних каталогів, то звіт система формує автоматично;
- придбання товарів, робіт або послуг, визначених п. 21 ч. 5 ст. 3 Закону (гемопоетичні стовбурові клітини та/або роботи і послуги, що пов’язані з їх придбанням), відбуваються без використання системи, незалежно від вартості такої закупівлі.
Оприлюднення звіту, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі
Відповідно до роз’яснень та рекомендацій Мінекономіки замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі в розумінні Закону та вартість яких окремо не перевищуватиме суму 50 тис грн.
З огляду на викладене, якщо за таким договором (або іншим документом) відбувається придбання одразу декількох предметів закупівлі, то замовник може оприлюднити в системі декілька звітів, в яких буде вказано реквізити (дату укладення та номер) того самого договору [іншого документа, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт і послуги (послуг)].
Важливо! Оскільки кожен звіт визначатиме лише один предмет закупівлі, то в полі з інформацією про ціну договору слід вказати лише вартість придбання такого предмета закупівлі, а не загальну ціну договору.
Про специфіку укладення одного договору за декількома кодами й судову практику читайте в публікації «“Предмет закупівлі” та ” предмет договору”: що спільного та в чому різниця і чому не варто купувати окремі предмети закупівлі одним договором?».
Відображення та коригування в річному плані закупівель, сума яких не перевищує вартісні межі, визначені ч. 1 ст. 3 Закону
Планування закупівель, яке здійснюють на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг, та інші передумови здійснення закупівель визначає ст. 4 Закону.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону передбачено внесення до річного плану інформації про закупівлі, вартість предмета закупівлі яких менше вартісних меж, визначених ч. 1 ст. 2 Закону, та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту.
Зважаючи на те, що складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник залежно від наявної потреби може відкоригувати потреби в річному плані з огляду на нову редакцію Закону або поступово вносити зміни в річний план, додаючи при цьому інформацію про заплановані спрощені закупівлі та закупівлі, що передбачають оприлюднення звіту за потреби.
Пам’ятаймо! Планування таких закупівель має відбуватися з обов’язковим дотриманням положень ч. 10 ст. 3 Закону, які забороняють замовникові ділити предмет закупівлі на частини для уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель.
Детально про умови планування читайте в публікації «Планування в річному плані закупівель до 50 тис. грн і вище: відображати чи ні?».
Особливості завершення допорогової закупівлі, розпочатої до моменту введення в дію Закону
Відповідно до вимог нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершують відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Таким чином, відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону, завершують виключно ті процедури закупівель, що були передбачені ст. 12 попередньої редакції Закону.
Важливо! Закупівлі, розпочаті до введення в дію Закону, за якими станом на 18.04.2020 не укладено договір, мають відбуватися з дотриманням вимог щодо вартісних меж нової редакції Закону.
Детально про можливість проведення допорогової закупівлі за новою редакцією Закону читайте в публікації «Чи можна за результатами допорогової закупівлі укласти договір після 19.04.2020 року?».
Зміна істотних умов договору, який укладено за результатами спрощеної процедури, та договору, який передбачає оприлюднення звіту
Договір, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону. Отже, на нього розповсюджуються вимоги, визначені ст. 41 Закону, зокрема обмеження щодо зміни його істотних умов, установлені ч. 5 ст. 41 Закону, та вимоги щодо оприлюднення інформації про зміни до його істотних умов, визначені ч. 7 ст. 41 Закону.
Важливо! Договір (або інший документ), який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю в розумінні Закону, вимоги статті 41 Закону на нього не розповсюджуються.
Отже, сподіваємося, що дане роз’яснення Мінекономіки, яке містить практичні поради щодо застосування спрощених закупівель, стануть у пригоді під час їх проведення за новими правилами та сприятимуть вдалому завершенню розпочатих допорогових закупівель у перехідний період.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
google 