Чи обов’язково продовжувати строк дії договору про закупівлю у разі продовження строку виконання зобов’язань?

Тетяна Мішта
2111
22 Грудня 2021
Чи обов’язково продовжувати строк дії договору про закупівлю у разі продовження строку виконання зобов’язань?
2111
22 Грудня 2021

Питання читача

  • Доброго дня! Маю питання щодо істотних умов договору про закупівлю та внесення змін до них:
  1. чи обов’язково відносити «строк виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг» до істотних умов договору про закупівлю?
  2. якщо в договорі про закупівлю сторонами визначено «термін дії договору» як істотна умова договору про закупівлю, а «строк виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг» не як істотна, то чи буде внесення змін до пункту договору про закупівлю, де визначено строк виконання зобов’язань, порушенням закону, що призведе до адміністративної відповідальності?

Відповідь експерта

Згідно з вимогами Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури.

При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У свою чергу, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями статті 638 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідаючи на перше запитання, слід наголосити, що, оскільки проєкт договору про закупівлю із порядком зміни його умов складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, такий проєкт має містити усі ті умови договору про закупівлю, які потребують погодження сторонами, та порядок зміни таких умов з урахуванням обмежень, встановлених Законом.

Тобто при укладенні договору про закупівлю за результатом тендеру сторони фактично погоджують і строк дії договору про закупівлю, і строк виконання зобов’язань, якщо такий встановлено (конкретизовано), які містяться у проєкті договору про закупівлю, тому обидва строки вважатимуться істотними умовами договору про закупівлю, оскільки відносно таких строків досягнено згоду між сторонами.

Водночас згідно зі статтею 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 509 ЦКУ визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення.

Так, зобов’язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦКУ, якою встановлено, що підставами виникнення обов’язків, зокрема, є договори.

Відповідаючи на друге запитання, слід зазначити, що змінюватись після підписання договору про закупівлю у випадку, наведеному у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону, може не лише строк дії договору, а й безпосередньо строк виконання зобов’язання за умови, що порядок змін таких умов встановлений у договорі про закупівлю згідно з вимогами Закону.

Приклад 1

Якщо замовник закуповує продукти харчування для постачання у їдальню закладу, у договорі про закупівлю доцільно окремо визначати строк його дії (до кінця року, або на півріччя, або на три місяці тощо) та окремо встановлювати для погодження строк для виконання конкретних зобов’язань сторонами.

У такому разі сторони мають погодити, як виконуватиметься зобов’язання постачальником (наприклад, здійснювати доставку продуктів щотижня, або щодня, або у конкретний день та час, або партіями певного обсягу або найменувань тощо), і погодити умови щодо зобов’язань замовника, які стосуються прийому та оплати продукції (наприклад, за кожну партію продуктів, або після повного виконання договору про закупівлю, або з настанням певної події тощо) та встановити порядок зміни умов (зафіксувати пункти Закону щодо зміни істотних умов, які можуть використовуватись у цьому договорі про закупівлю; документи, які надаються стороною, яка ініціює внесення змін; період інформування про необхідність внесення змін тощо).

Отже, у разі виникнення у будь-якої зі сторін договору про закупівлю документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження певного строку, сторони укладають додаткову угоду до договору про закупівлю та вносять необхідні зміни в тому порядку, який передбачено цим договором про закупівлю.

Приклад 2

У зв’язку з поломкою холодильного обладнання заклад не в змозі наступного місяця прийняти певний обсяг продукції у встановлений строк, у зв’язку з чим необхідно змінити (продовжити) строк виконання зобов’язання, що не призведе до зміни суми договору про закупівлю в цілому та строку його дії, якщо його укладено на рік.

У такому разі замовник ініціює внесення змін до договору про закупівлю на підставі документа, що засвідчує факт поломки обладнання, та інформації про період, необхідний, щоб полагодити його (наприклад, від сервісного центру).

Якщо ж договір про закупівлю сторонами укладено на короткий строк, наприклад в цілому на три місяці, а поставка з огляду на поломку має відбутися пізніше цього строку, то змін потребуватиме не лише строк виконання конкретного зобов’язання, а і строк дії договору про закупівлю в цілому.

Водночас замовникам варто пам’ятати, що укладенню договору про закупівлю передує оприлюднення тих умов та можливостей для їх зміни, на яких планує придбавати предмет закупівлі замовник. Під час проведення процедури закупівлі учасники подають тендерні пропозиції згідно зі встановленими замовниками вимогами, і за результатом сторони укладають договір про закупівлю саме на тих умовах, на яких оголошено і проведено процедуру закупівлі.

При цьому стаття 41 Закону не передбачає можливості внесення порядку зміни істотних умов договору про закупівлю після здійснення процедури закупівлі, а тому внесення такого порядку розглядатиметься як внесення змін у випадку, що не передбачений Законом (у разі виявлення та констатування такого порушення відповідними контролюючими органами на уповноважену особу може бути накладено адміністративне стягнення у розмірі 25 500–51 000 грн).

Також читайте на порталі RADNUK.COM.UA такі корисні статті та рекомендації:

Договір про закупівлю

Публікації про роль договору у закупівлях, зокрема, про особливості укладення, виконання, зміни, розірвання договору та ін.