Погодинний стимулюючий коефіцієнт: що вже потрібно знати про зміни в закупівлях електроенергії

Радник. Ольго, вітаємо! Спершу розкажіть трошки про вашу організацію, як ви впливаєте на енергетичний сектор України?

Ольга Тагієва. Громадська спілка «Енергетичний Союз» (Public Association «Energy Union») — це добровільне професійне об’єднання юридичних осіб приватного права та фахівців, які працюють в енергетичній сфері. Спілка створена для захисту прав та інтересів учасників ринку, розвитку чесної конкуренції, підвищення прозорості в енергетиці, гармонізації українського законодавства з європейським.

Спілка є професійною платформою, яка об’єднує постачальників електричної енергії, постачальників універсальної послуги, трейдерів, експертів, великих споживачів та інших учасників ринку.

Сьогодні Спілка активно взаємодіє з НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, а також з європейськими асоціаціями й міжнародними партнерами. Ми готуємо аналітику, позиційні документи, пропонуємо зміни до регулювання, проводимо робочі групи, галузеві наради, навчання. Залучаємо міжнародних експертів, організовуємо зустрічі з польськими, словацькими й іншими європейськими колегами..

Роль Громадської спілки «Енергетичний Союз»: Спілка є мостом між державою, бізнесом та європейськими практиками, забезпечуючи постійний конструктивний діалог і сприяючи формуванню прозорих та ефективних правил на ринку.

Стимулюючі коефіцієнти: що зміниться з 01.01.2026

Радник. Що ж, перейдемо до стимулюючих коефіцієнтів. Розкажіть про зміни до Тимчасового порядку, які почнуть діяти з 01.01.2026. Чи можете простими словами пояснити, кого ці зміни стосуються та чому вони прийняті? 

Ольга Тагієва. Якщо говорити про зміни, що почнуть діяти з 01.01.2026, слід почати з базового принципу: нова модель ринку електричної енергії, яка запрацювала у 2019 році, була побудована як ринок комерційного обліку. Це означає, що кожна кіловат-година має бути не просто «спожита», а чітко прив’язана до конкретної години, конкретної точки обліку та конкретного учасника ринку.

Саме для цього існує Кодекс комерційного обліку електричної енергії, який поділяє споживачів на:
• групу «А» — споживачі з погодинним обліком (АСКОЕ);
• групу «Б» — споживачі без погодинного обліку, для яких застосовуються розрахункові профілі.

Однак на момент запуску ринку інфраструктура комерційного обліку ще не була повністю готова. Саме тому НКРЕКП ухвалила Тимчасовий порядок — технічний документ, який визначив, як у перехідний період розраховувати погодинні, добові та місячні обсяги електроенергії для операторів систем розподілу та електропостачальників.

Документ встановлює правила формування добових графіків, розподілу обсягів між групами «А» і «Б», визначення ТВЕ та формування фізичного балансу по кожному ОСР. Для групи «Б» це означало роботу на так званому залишковому графіку — без фактичного погодинного вимірювання, а шляхом застосування усередненого профілю.

Підприємство може мати нерівномірний добовий графік, суттєві піки або працювати в години високих ринкових цін, але його фактичне споживання все одно «розкладається» за спрощеним профілем, який жодним чином не відображає поведінки непобутових споживачів.

У результаті це призводить до фінансового дисбалансу між споживачами. Споживачі, які відповідно до вимог законодавства мають належати до групи «А» та оплачувати електричну енергію на підставі фактичних погодинних даних, у разі відсутності АСКОЕ фактично розраховуються за усередненим профілем групи «Б».

У правовому аспекті це призводить до отримання необґрунтованих переваг і свідчить про невиконання обов’язку щодо забезпечення погодинного обліку. У таких випадках вартість електричної енергії визначається не за реальним графіком навантаження споживача, а за профілем, сформованим для побутового сегмента, що об’єктивно не відображає специфіку непобутового споживання та формує некоректну ціну.

Що змінюється з 01.01.2026

Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.07.2025  № 1104 внесено зміни до механізму визначення розрахункових погодинних обсягів та, відповідно, вартості електричної енергії для споживачів, чиї точки комерційного обліку підпадають під дію пункту 4.4.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕ).

Цей пункт визначає, що до групи «А» належать, зокрема:

• електроустановки з приєднаною потужністю від 150 кВт або середньомісячним споживанням понад 50 тис. кВт·год;
• генеруючі установки та системи зберігання енергії з можливістю відпуску в мережу;
• електроустановки, що добровільно переходять до групи «А» за наявності відповідних засобів обліку;
• електроустановки, що входять до одиниці агрегації.

З 01.01.2026 новий порядок застосовуватиметься для площадок групи «А», оперативні дані яких протягом місяця були заміщені або не відповідали вимогам ККОЕ щодо гарантованого погодинного зчитування, щодобового формування та передачі даних до АКО.

Для таких точок розрахунок погодинних обсягів споживання здійснюватиметься автоматично за новим механізмом, який базується на застосуванні погодинних стимулюючих коефіцієнтів.

Навіщо це запроваджується? Реформа комерційного обліку була спрямована на забезпечення:

• прозорих і єдиних правил для всіх споживачів,
• точності даних і справедливого ціноутворення,
• передбачуваності вартості електроенергії,
• недопущення перехресного субсидіювання.

Водночас частина споживачів, які зобов’язані мати погодинний комерційний облік, досі не встановили АСКОЕ. У таких випадках чинне законодавство передбачає застосування стимулюючого графіка, щоб моделювати погодинну структуру споживання максимально наближено до ринкової.

Як працює новий механізм? Для точок групи «А», які не забезпечили належне погодинне зчитування, розрахунок здійснюється із застосуванням:

• фактичного місячного обсягу споживання;
• добового коефіцієнта надходження електроенергії («брутто») до мереж ОСР;
• погодинних стимулюючих коефіцієнтів, сформованих на підставі цін РДН попереднього періоду.

У середньому це збільшує вартість електроенергії для таких споживачів на 13–15 %, адже моделювання включає вагові коефіцієнти дорогих годин.

Що важливо знати споживачам? Якщо на підприємстві відсутня система АСКОЕ, встановлення якої є обов’язковим згідно з ККОЕ, оператор системи розподілу застосує стимулюючий графік автоматично.

Хто повинен включати до тендерної документації погодинні графіки споживання

Радник. Якщо замовники вже проводять закупівлі електроенергії на 2026 рік, то хто повинен включати до тендерної документації погодинні графіки споживання? Це обов’язково тільки для групи «А»? Чи це право споживача, і навіть група «А» може не включати такий графік?

Ольга Тагієва. Почну з важливого. В Україні є окрема категорія замовників — бюджетні установи, які працюють виключно в межах законодавства у сфері публічних закупівель. Вони зобов’язані формувати тендерну документацію та умови договору про закупівлю на підставі норм чинного законодавства, яке регулює публічні закупівлі. Формуючи тендерну документацію, замовники мають право використовувати Методичні рекомендації Мінекономіки, які мають тільки рекомендаційний характер, але широко використовуються замовниками. А після підписання договору про закупівлю сторони не мають права вносити зміни до його істотних умов, окрім підстав, прямо передбачених у законодавстві.

І саме тут ми маємо певний дисбаланс.

1. Законодавство у сфері енергетики вже змінилося. Постанова НКРЕКП № 1104 змінила порядок визначення погодинних обсягів для споживачів, які підпадають під дію пункту 4.4.11 ККОЕ, — тобто для фактичної групи «А», для тих, хто не має АСКОЕ але повинен її мати. Для таких споживачів погодинний підхід стає обов’язковим за замовчуванням, оскільки ОСР буде застосовувати стимулюючий графік автоматично.
2. Наказ Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» не встигає за змінами на енергетичному ринку. Методичні рекомендації Мінекономіки (2024 рік), за якими працюють чимало бюджетних замовників, були розроблені до внесення змін до Тимчасового порядку. Тому на сьогодні вони:

• не враховують «група А без АСКОЕ», для яких застосовується підвищений механізм розрахунку з використанням стимулюючих коефіцієнтів, що фактично формує іншу ціну, ніж для звичайної групи «А»;
• не містять відповіді, який саме погодинний графік замовник має включати до тендерної документації, оскільки формули стимулюючих коефіцієнтів і добових коефіцієнтів надходження викладені лише в нормативних актах НКРЕКП і є технічно складними для розрахунку самим споживачем;
• не дають можливості врахувати збільшення фактичної вартості електричної енергії, яке неминуче виникне у споживачів групи «А без АСКОЕ» після застосування стимулюючого графіка.

У підсумку виникають запитання:

1. Як споживач електроенергії — замовник зобов’язаний врахувати зміни, запроваджені постановами НКРЕКП?
2. Як бюджетному замовнику коректно відобразити нову модель ціноутворення в тендерній документації?

Питання дискусійні. Хоча сьогодні багато дискусій точиться навколо Методичних рекомендацій, треба прямо визнати: будь-які підзаконні документи не можуть замінити норми Закону України «Про публічні закупівлі».

Методичні рекомендації мають лише довідковий та рекомендаційний характер, і в разі виникнення спору — особливо щодо ціни, формули чи правомірності проведеної процедури — суд застосовуватиме саме Закон, а не рекомендації.

Тому для повного вирішення колізії між енергетичним регулюванням і правилами закупівель, на думку автора, зміни повинні бути внесені саме до Закону «Про публічні закупівлі» та/або до Постанови № 1178, яка регулює особливості закупівель у воєнний час. Без цього:

• підзаконні акти не забезпечать юридичної визначеності;
• замовники залишатимуться у правовій пастці між двома системами регулювання;
• суди, сторони у спорах щодо ціни або умов договору про закупівлю керуватимуться нормами закону, а не рекомендаціями, які не мають обов’язкової сили.

Саме тому ми наголошуємо: для уникнення збоїв у бюджетному сегменті ринку необхідні системні, законодавчо закріплені зміни, а не тимчасові пояснення або листи-роз’яснення.

Лист Мінекономіки № 3322-07/79830-06 від 21.11.2025 підтверджує наявність ризиків для бюджетних замовників і постачальників та:

• не передбачає інформації, що Міністерством внесені чи будуть внесені зміни навіть до Методичних рекомендацій;
• не надає легітимного механізму врахування стимулюючих коефіцієнтів, які замовники можуть опрацювати й використовувати у своїй тендерній документації та договорах.

Хочу окремо наголосити, чому ми акцентуємо увагу на цьому питанні й чому воно стало критично важливим. Українські постачальники й бюджетні споживачі вже мають складний і, відверто кажучи, болісний досвід взаємодії у попередні роки, зокрема:

• спірні ситуації, пов’язані зі зміною ціни більш ніж на 10 % і подальшими оскарженнями договорів;
• судові провадження, у тому числі з урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду;
• випадки, коли постачальники фактично кредитували бюджетні установи у найважчий період, а згодом були зобов’язані повертати кошти;
• претензії щодо «некоректного» застосування формул.

❗Саме тому ризик повторення аналогічної ситуації у 2026 році є надзвичайно високим, оскільки:

— частина споживачів, які відповідно до пункту 4.4.11 ККОЕ підлягають віднесенню до групи «А», досі не мають встановленої АСКОЕ. Причини цього є комплексними й не можуть бути зведені до «вини» окремого учасника ринку.

Передусім бюджетні установи опинилися в умовах жорстких фінансових обмежень: протягом останніх років пріоритет бюджетних видатків був спрямований на відновлення критичної інфраструктури, підтримку обороноздатності й забезпечення першочергових потреб у період воєнного стану. За таких умов закласти окреме фінансування на придбання обладнання та впровадження АСКОЕ у більшості бюджетів об’єктивно не було можливим.

Водночас, якщо впровадження погодинного обліку для цієї категорії споживачів є настільки важливим елементом реформи, це питання мало би бути підняте та вирішене на національному рівні — із залученням відповідних державних органів та із забезпеченням необхідних бюджетних інструментів.

Реально ж склалася інша ситуація: інформаційну та роз’яснювальну роботу здійснювали переважно постачальники, які організовували зустрічі, воркшопи й надавали консультації. Але постачальник у цьому процесі може виконувати лише функцію інформування про зміни в нормативному полі.

Прийняття рішень, планування бюджетних видатків і здійснення процедур у Prozorro — це зона відповідальності зовсім інших інституцій, і без їхньої участі повноцінний перехід бюджетного сектору на АСКОЕ практично неможливий.

Крім того, регуляторні підходи в енергетичній сфері та у сфері публічних закупівель розвивалися в різних темпах. НКРЕКП ухвалила зміни до Тимчасового порядку, якими уточнено правила розрахунку погодинних обсягів і вартості електричної енергії для споживачів, що належать до групи «А», але не забезпечені АСКОЕ. Для таких споживачів застосовується механізм розрахунку — із використанням стимулюючих коефіцієнтів.

Водночас у системі публічних закупівель Prozorro, а також у чинних Особливостях і Методичних рекомендаціях Міністерства економіки ці зміни станом на сьогодні не враховані. Зокрема:

• відсутні роз’яснення щодо того, як бюджетному замовнику формувати очікувану вартість за новою моделлю розрахунків;
• не визначено порядок використання стимулюючих коефіцієнтів під час підготовки тендерної документації;
• лист Міністерства економіки від 21.11.2025 № 3322-07/79830-06 має виключно інформаційний характер та не містить обов’язкових до виконання норм, на сьогодні не передбачено інструментів для правильного формування тендерної документації у таких випадках.

Для контролюючих органів — Держаудитслужби, прокуратури, суду — це питання виглядає як ризик неналежного планування бюджетних видатків, порушення принципів публічних закупівель або непрофесійності сторін, навіть якщо обидві сторони фактично діяли добросовісно, але в умовах нормативної невідповідності.

Саме тому ми й наголошуємо: це не просто технічне питання АСКОЕ, це питання юридичної відповідальності, фінансового ризику й синхронізації регуляторних рішень, яка сьогодні, на жаль, відсутня.

Без внесення змін до Методичних рекомендацій та відповідного оновлення нормативно-правових актів у сфері публічних закупівель формується ситуація регуляторної невизначеності. У таких умовах замовник і постачальник, діючи відповідно до вимог своїх галузевих нормативних актів, фактично опиняються у протилежних правових режимах, що створює для обох сторін підвищений юридичний та фінансовий ризик.

За відсутності чітко встановленого механізму врахування стимулюючих коефіцієнтів у публічних закупівлях виникає ризик порушення принципів, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі», а також ризик подальших претензій контролюючих і правоохоронних органів щодо правильності планування очікуваної вартості й виконання договорів постачання електричної енергії.

У зв’язку з цим я рекомендую при участі у закупівлях на 2026 рік постачальникам ретельно оцінювати умови тендерної документації та пов’язані з ними ризики, оскільки в разі виникнення спорів або перевірок потенційна відповідальність, як і раніше, покладатиметься на обидві сторони договору — як на замовника, так і на постачальника.

Нормативні акти НКРЕКП, якими внесено зміни до Тимчасового порядку, уже набрали чинності, і стимулюючий графік підлягає застосуванню з 01.01.2026 — за винятком випадку, якщо Регулятор ухвалить рішення про відтермінування його дії саме для бюджетних установ.

На засіданні НКРЕКП від 02.12.2025 схвалено проєкт постанови щодо перенесення застосування стимулюючих коефіцієнтів до 01.01.2027 для підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Разом із цим рішенням постає необхідність комплексного врегулювання питання виконання вимог пункту 4.4.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зокрема щодо встановлення систем АСКОЕ у бюджетних споживачів.

Для реалізації нормативних зобов’язань та уникнення повторення ризиків, пов’язаних із правовою невизначеністю, на думку автора, має бути визначений та запроваджений механізм фінансового забезпечення і процедурної підтримки таких установ з боку відповідних державних органів. Поточна ситуація свідчить про наявну невідповідність між енергетичним регулюванням та нормами публічних закупівель, що створює юридичні, фінансові та операційні ризики для бюджетних споживачів і постачальників. Застосування стимулюючих коефіцієнтів без синхронних змін у Prozorro призвело б до підвищення вартості електроенергії та потенційних спорів. Прийняте рішення щодо відтермінування дає час для врегулювання цього питання, але потребує подальших узгоджених кроків на регуляторному рівні.

Побажання у якості заключного слова

Окремо звертаю увагу на необхідність індивідуальної перевірки статусу кожного споживача. Передусім споживачам слід звернутися до свого оператора системи розподілу (ОСР) й офіційно з’ясувати, до якої групи комерційного обліку вони належать станом на 01.01.2026.

1. Якщо АСКОЕ встановлено та охоплює весь обсяг споживання, вимога законодавства вважається виконаною. У такому разі облік здійснюватиметься за фактичними погодинними даними без застосування стимулюючого графіка.
2. Якщо в споживача є додаткові точки, які відповідно до Кодексу комерційного обліку повинні бути обладнані АСКОЕ, але фактично не охоплені системою, з 01.01.2026 ОСР зобов’язаний застосувати до таких точок механізм «групи А без АСКОЕ» із відповідними стимулюючими коефіцієнтами.
3. Усі індивідуальні питання щодо належності точки обліку до певної групи, обсягу покриття АСКОЕ, застосування стимулюючих коефіцієнтів та порядку розрахунків компетентно надасть саме ваш ОСР чи ваш ППКО.
4. Постачальник електричної енергії отримує доступ до деталізованої інформації щодо групи комерційного обліку споживача  лише після завершення процедури закупівлі, укладення договору та набуття статусу постачальника цього спаживача в DataHub. Це є суттєвим фактором, який необхідно враховувати під час формування тендерної документації. У зв’язку з цим усі запити щодо належності до групи обліку, наявності або відсутності АСКОЕ,  специфіки застосування механізмів визначення погодинних обсягів рекомендується заздалегідь адресувати оператору системи розподілу (ОСР) для отримання офіційного підтвердження та достовірної інформації.

За потреби скачайте шпаргалку УО щодо закупівлі електроенергії, а ще більше інформації ви знайдете в е-книзі «Закупівля електричної енергії в період дії воєнного стану».