У статті «Перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 % і навпаки: що робити з договорами?» ми з’ясували, як діяти сторонам договору про закупівлю та / або договору, укладеного без використання електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ), у разі переходу однієї з них (замовника чи постачальника) на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку в розмірі 2 % (далі — спецгрупа ЄП).
Нагадаємо, що спецгрупа ЄП — тимчасове нововведення, запроваджене на період воєнного стану, загальні засади якого визначені в пункті 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. Згідно з ПКУ перехід на довоєнний податковий статус має відбутися автоматично з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, або до настання цієї події — за заявою самого платника податку.
Головна особливість спецгрупи ЄП — призупинення реєстрації платником ПДВ, яка зумовлює відсутність права на складання та реєстрацію податкових накладних (для постачальника) та права на формування податкового кредиту (для покупця). Операції, здійснені платником спецгрупи ЄП, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Очевидно: якщо операція, що становить предмет договору, раптом перестала бути об’єктом оподаткування ПДВ (у разі переходу постачальника на спецгрупу ЄП) чи, навпаки, знову стала об’єктом оподаткування ПДВ (у разі, якщо постачальник повернувся зі спецгрупи ЄП на загальну систему оподаткування чи на єдиний податок за ставкою 3 %, тобто на ту систему оподаткування, на якій перебував до переходу на спецгрупу ЄП), то сторони договору про закупівлю / договору, укладеного без використання ЕСЗ, зобов’язані погодити зміст договору із новими податковими реаліями, аби не допустити ані переплати ПДВ, ані ухилення від сплати цього податку.
Детальніше про ПДВ у публічних закупівлях читайте у статті «Податок на додану вартість у складі (очікуваної) вартості предмета закупівлі: включати чи ні?».
Детальніше про застосування спецгрупи ЄП читайте в матеріалі «Питання – відповіді щодо особливостей переходу платників на спрощену систему оподаткування» на офіційній сторінці ДПС.
Отже, у попередньому матеріалі «Перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 % і навпаки: що робити з договорами?» ми наголошували: сторони договору про закупівлю, так і само як і договору, укладеного без застосування ЕСЗ, не можуть проігнорувати перехід постачальника на спецгрупу ЄП, бо сплата ПДВ за операцією, що не є об’єктом оподаткування цим податком, тобто незастосування пільги з ПДВ, є порушенням податкового законодавства.
Цю позицію підтримала й Державна податкова служба в індивідуальній податковій консультації (далі — ІПК) від 03.08.2022 № 1191/ІПК/99-00-21-03-02-06 на адресу ПАТ «Укрпошта», зазначивши таке:
з ІПК від 03.08.2022 № 1191/ІПК/99-00-21-03-02-06
Водночас, на період застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки з особливостями, визначеними підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ*, платник єдиного податку (реєстрацію платником ПДВ якого було призупинено на вказаний період), здійснюючи операції з постачання товарів/послуг на митній території України ПДВ на вартість таких товарів/послуг НЕ НАРАХОВУЄ, та відповідно, ціна таких товарів/послуг при здійсненні їх постачання визначається БЕЗ УРАХУВАННЯ ПДВ.
* ПКУ — Податковий кодекс України
Що стосується спроб ДПС витлумачити положення статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про закупівлі), зокрема щодо передбачених нею підстав (не)внесення змін до договору про закупівлі, то до них слід ставитися критично. Як слушно зазначено в ІПК від 03.08.2022 № 1191/ІПК/99-00-21-03-02-06, питання внесення змін до договорів, укладених відповідно до Закону про закупівлі, не належить до компетенції ДПС. Так само слушно в ІПК від 03.08.2022 № 1191/ІПК/99-00-21-03-02-06 наголошено, що термінологія Закону про закупівлі відрізняється від термінології ПКУ, а ДПС у свою чергу може запропонувати свої послуги лише щодо тлумачення норм податкового законодавства.
Пам’ятаймо: відповідно до статей 67 та 68 Конституції України кожен зобов’язаний не лише неухильно додержуватися Конституції України та законів України, але й сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Тож рекомендації залишаються незмінними: у разі переходу постачальника, зареєстрованого платником ПДВ, на спецгрупу ЄП сторони договору мають зменшити ціну предмета закупівлі в частині невиконаних зобов’язань на розмір ПДВ і навпаки (у разі повернення постачальника зі спецгрупи ЄП на раніше вибрану ним систему оподаткування, що передбачає сплату ПДВ, сторони мають донарахувати ПДВ в частині невиконаних за договором зобов’язань).
За нагоди використовуйте в роботі розроблені спеціалістами групи компаній «Радник» приклади закупівельних документів, зокрема:
● Приклад додаткової угоди за пунктом 6 частини 5 статті 41 Закону;
● Приклад додаткової угоди про внесення змін до договору, укладеного за Постановою № 169.
Читайте також статті:
«Нюанси укладення договорів без використання ЕСЗ у період воєнного стану»;
google 