Щодо заповнення додатків до проекту договору

Юлія Лісова
522
13 Вересня 2018
Щодо заповнення додатків до проекту договору
522
13 Вересня 2018
Рішення № 6877-р/пк-пз від 11.07.2018. Оголошення № UA-2018-05-23-000451-a

Зміст порушення

Скаржник зазначає, що у складі пропозиції ТОВ «Х» надано проект договору, додатком 1 (специфікація) якого передбачено зазначення конкретної назви запропонованих акумуляторів у табличні формі. Вимогами замовника було передбачено незаповнення вартісних показників додатка 1, але все інше повинно було бути заповнено стороною постачальника. Цей факт, на думку скаржника, свідчить про невідповідність пропозиції ТОВ «Х» умовам документації

Позиція органу оскарження

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ документації тендерну пропозицію подають в електронному вигляді у результаті заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначають інформацію про ціну та завантаження файлів у форматі .pdf/.jpeg/.png, зокрема з проектом договору про закупівлю (з додатком до цього договору), відповідно до додатка 4 документації, який повинен бути заповнений стороною договору — постачальником (учасником) та підписаний уповноваженою особою учасника, а також містити печатку учасника (у разі її використання учасником). Учасник у проекті договору про закупівлю не заповнює: пункт 2.1 договору, вартісні показники в додатку 1 до договору, номер та дату укладення договору.

Відповідно до пункту 3 розділу VI документації проект договору про закупівлю викладено в додатку 4 документації. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції учасника, якого буде визнано переможцем торгів за результатами проведеної процедури.

Додаток 4 документації містить проект договору та додаток 1 до договору «Специфікація».

У складі пропозиції ТОВ «Х» містяться заповнений проект договору та додаток 1 до договору (файл «Проект договору»).

Слід зазначити, що відповідно до умов документації додатки до договору не є додатками до проекту договору. Крім того, документація не містить обов’язку заповнювання саме додатка 1 до договору.Зважаючи на вищевикладене, ТОВ «Х» не порушило умови документації в цій частині

Коментар редакції

З наведеного прикладу процедури закупівлі та рішень Колегії щодо відповідних скарг видно, що замовник передбачив певні вимоги до учасників процедури закупівлі і включив їх у проект договору. При цьому відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Тож проект договору є невід’ємною частиною тендерної документації. Однак включення таких вимог ще не є прямою вказівкою на необхідність їх виконання. Отже, замовникові варто для уникнення неоднозначного тлумачення тих чи інших вимог тендерної документації ще на етапі її розробки потурбуватись про формулювання тієї чи іншої вимоги до учасника, а саме про її конкретизацію. Саме до таких висновків нам дає можливість дійти припис із рішення з рішення № 6877-р/пк-пз від 11.07.2018 (оголошення №  UA-2018-05-23-000451-a), де зазначено, що «документація не містить обов’язку заповнювання саме додатка 1 до договору».

Також звертаємо увагу читачів на рішення Колегії № 254-р/пк-пз від 12.01.2018 (оголошення № UA-2017-12-07-002284-с). Дане рішення було надруковано у випуску журналу № 3 (78) за березень 2018 року на стор. 43. Предметом розгляду даної скарги було оскарження скаржником умов тендерної документації щодо включення замовником до проекту договору про закупівлю додаткових вимог до учасника процедури закупівлі. Колегія не задовольнила таку скаргу, вказавши у своєму рішенні на те, що, згідно з положеннями п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону, проект договору є частиною документації. Дослівно в даному рішенні Колегія АМКУ зазначила так: «Проект договору є частиною документації. Законом не передбачено окремих вимог щодо порядку зазначення в документації інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі щодо наявності такої інформації в конкретно визначеному пункті (розділі) документації. З огляду на викладене, замовник не порушив вимоги Закону в цій частині, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині». Зважаючи на зазначене, доходимо висновку, що замовник має право передбачати в проекті договору вимоги до учасника процедури закупівлі.

Разом із цим предметом розгляду Колегією скарг, які ми розглянули в цьому випуску журналу, було оскарження рішення замовника, зокрема про відхилення пропозиції скаржника. Порядок оскарження закріплено у статті 18 Закону, і на даному етапі процедури закупівлі умови тендерної документації не можуть бути оскаржені. З наведених рішень Колегії можливо дійти висновку, що скаржник як у першому, так і в другому випадках знайшов прогалину замовника у змісті тендерної документації та вдало захистив свої інтереси в органі оскарження. Оскільки ключовим фактором стала відсутність у тендерній документації прямої вказівки про необхідність виконання тієї чи іншої вимоги проекту договору саме на етапі подання та формування учасником своєї тендерної пропозиції.

Отже, висновок: як просили — так і отримали.Сподіваємось, що наведені приклади з практики оскарження допоможуть замовникам та учасникам уникати можливих помилок при проведенні закупівель та участі в них.

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

    Приєднуйся до авторів
    load
    Реєстрація
    Вітаємо!
    Реєстрація пройшла успішно
    В особистий кабінет
    load
    Відновлення паролю
    Вітаємо!
    Реєстрація пройшла успішно
    Вітаємо!
    Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель