Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону

Наталія Чабан
2752
13 Серпня 2020
СПЕЦВИПУСК
Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону
2752
13 Серпня 2020

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1   статті 3 Закону. Водночас частина п’ята статті 3 Закону містить вичерпний перелік випадків предметів закупівлі, на які дія Закону не поширюється, зокрема,  якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Розглянемо детальніше даний предмет закупівлі.

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 3 Закону дія  Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Проте, часто у читачів виникає питання: чи потрібно публікувати звіт про укладений договір оренди нежитлового приміщення на суму понад 50 тис. грн у системі Prozorro та  які дії відповідно до вимог Закону повинен здійснити тендерний комітет / уповноважена особа у такому випадку? Роз’яснення  щодо даного  питання отримуємо із листа-відповіді Мінекономіки № 1800/2020.

Так, на  електронний запит Установи “Агенція регіонального розвитку Закарпатської області” щодо укладення договору оренди нежитлової нерухомості Мінекономіки при наданні відповіді посилається на лист-роз’яснення «Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”» від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 та повідомляє наступне.

Згідно з частиною першою статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У свою чергу, відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу четвертого частини п’ятої статті 3 Закону.

Коментар редакції:

  • придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно не є предметом закупівлі у розумінні Закону;
  • позиція Мінекономіки, викладена в листі-роз’ясненні “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 в частині придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно залишилась незмінною;
  • установа, що здійснює оренду землі, будівель, іншого нерухомого майна не є замовником у розумінні Закону, отже, вимоги щодо оприлюднення в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель не поширюватимуться у разі здійснення даної закупівлі;
  • кожне рішення замовника повинно бути обґрунтованим. Не кажучи вже про те, що з плином часу про мотиви прийнятих рішень, не зафіксованих на папері, забувають, тому радимо документувати мотиви та підстави прийняття тендерним комітетом того чи іншого рішення.

Детально про особливості оренди  нерухомого майна читайте у статтях: «Оренда державного та комунального майна на Прозорро.Продажі» «Чи можливо у держави орендувати майно чи Прозора оренда державного майна» на порталі RADNUK.COM.UA