Національне Агентство з питань запобігання корупції запрацює вже влітку
Провідні антикорупційні експерти від уряду, громадського сектора та міжнародних організацій визначили перші кроки, які необхідно зробити для успішного запуску НАЗК та вказали на виклики, які постають перед новоствореною установою.
Під час національного обговорення належної роботи новоствореної структури Роберт Сіверс, директор Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Міністерства юстиції України, зазначив, що агентство почне роботу всередині літа: «Ми плануємо, що до кінця травня відбудеться конкурс на обрання членів НАЗК і десь до середини літа Національне агентство з питань запобігання корупції почне робити перші кроки», — сказав Роберт Сіверс.
Але за словами одного з авторів реформи, незалежного експерта Руслана Рябошапки, на процедуру формування складу НАЗК буде витрачено не менше 90 днів. «Щоб зробити це швидше, потрібна ідеальна злагодженість усіх суб’єктів цього процесу. Але, як показує життя, такої злагодженості поки що немає. Ми досі перебуваємо на першому етапі формування НАЗК, хоча він мав минути ще в січні, — зазначив він. — Одразу ж по створенні необхідно забезпечити агентство приміщенням та доступом до всіх баз даних і реєстрів».
Як повідомляє урядовий портал, у п’ятницю, 24 квітня, у Верховній Раді України Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до Парламенту із пропозицією внести кандидатуру на посаду керівника НАЗК, аби якнайшвидше провести засідання конкурсної комісії.
За матеріалами офіційного сайту ГО «Transparency International Україна» — http://ti-ukraine.org/
«Transparency International Україна» запропонувала провести аудит ДП «Зовнішторгвидав»
Громадська організація «Transparency International Україна» звернулася з відкритим листом до міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса з проханням провести комплексний аудит ДП «Зовнішторгвидав України».
За словами експертів антикорупційної організації, до цього державного підприємства виникає дуже багато питань: «Ми хочемо зрозуміти, чому окремі послуги «Зовнішторгвидаву України» платні і чому саме вони. Наприклад, послуги «Кабінет замовника» та «Кабінет замовника з ЕЦП» коштують при підключенні 540 грн із щомісячною платою 95 та 225 грн відповідно. Яке обґрунтування цієї ціни і куди направляються кошти?» — запитує Олексій Хмара, виконавчий директор «Тransparency International Україна».
Громадські організації «Transparency International Україна», «Центр протидії корупції» та «Прозорі закупівлі» вже близько місяця не можуть отримати відповіді на свої запитання стосовно особливостей функціонування бази даних порталу tender.me.gov.ua для можливості її подальшого вивантаження, щоб аналізувати інформацію щодо державних закупівель. А ще 25 лютого заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов доручив максимально сприяти громадськості в цьому питанні.
«Тепер ми очікуємо наказ міністра щодо проведення незалежного аудиту по перерахованих нами пунктах, — повідомив Віктор Нестуля, старший аналітик Департаменту аналізу політики «Transparency International Україна». — Україна отримала унікальний шанс створити найкращу в Європі систему електронних державних закупівель, і ми сподіваємося, що всі без винятку стейкхолдери цього процесу будуть працювати як єдина та злагоджена команда».
Джерело: ГО «Трансперенсі Інтернешенл Україна» — http://ti-ukraine.org/
Мінекономрозвитку зробить держзакупівлі електронними до 2017 року
Міністерство економічного розвитку і торгівлі планує істотно спростити державні закупівлі і перевести їх на електронні майданчики до кінця 2016 року, повідомив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Чому це важливо?
Бо держзакупівлі в 2014-му — це 250 000 000 000 грн, з яких приблизно 130 млрд — це регульовані НАДпорогові закупівлі (як правило, їх і вважають держзакупівлями у вузькому сенсі слова). За нашими оцінками, близько 10 % від усього обсягу — втрати від корупції (не хотіли купувати дешевше і отримали «відкат»), ще 10 % — втрати від неефективності (купили дорожче, ніж могли б, якби добре попрацювали і знайшли кращу ціну).
Які строки?
- до 01.09.2015 провести пілоти е-закупівель (допорогові та надпорогові із МО), під’єднати всі ЦОВВи до системи, навчити ключовий персонал, прийняти законопроект про зниження бар’єрів у закупівлях (уже готовий);
- до 31.12.2015 прийняти законопроект про е-закупівлі (у роботі), запустити систему в повноцінну експлуатацію, втілити електронне оскарження та доступ до реєстрів;
- у 2016 році перевести всі або майже всі державні закупівлі в електронний формат, запустити систему публічної бізнес-аналітики, зробити повноцінне навчання та професіоналізацію закупівельників.
За матеріалами кореспондентів журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Максим Нефьодов: «Система електронних закупівель розширить коло учасників торгів і зробить їх прозорішими»
Реалізація пілотного проекту з упровадження електронних закупівель здійснюється успішно, до експерименту долучається все більше органів влади та підприємців. Досі в пілотному проекті відбувалися лише допорогові торги, коли сума не перевищувала 100 тисяч гривень, але нещодавно Міністерство оборони України розширило спектр закупівель через електронну систему і на післяпорогові торги. Про все це та прогрес реформи держаних закупівель ішлося на брифінгу заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова і директора Департаменту регулювання державних закупівель Олександра Стародубцева в Українському кризовому медіа-центрі.
Наразі до пілотного проекту долучилися 8 майданчиків, а органи влади різних рівнів відкрили 226 тендерів. З них уже завершено 27 на суму більше 1,5 млн грн, а середня економія склала 12 % від початкової суми.
Максим Нефьодов зауважив, що минулого тижня було зроблено важливий крок — розпорядженням Кабінету Міністрів України № 416 експеримент Міноборони з участі в електронній системі закупівель поширюється й на позапорогові закупівлі, а це означає значно ширші масштаби і лоти. За його словами, мета реформування системи закупівель — досягти середньої економії до 20 %. Якщо взяти до уваги те, що за минулий рік в Україні було укладено 1,5 млн договорів публічних закупівель на суму понад 250 млрд грн, то поширення реформи дасть змогу заощадити значні суми.
За словами заступника міністра, Мінекономрозвитку готує наступні два законопроекти. Уже готовий проект закону, який стосується закупівель загалом, спрямований на дерегуляцію та боротьбу з корупцією у цій сфері. Він передбачає розкриття ще більшого переліку документів про результати тендерів, адаптацію до міжнародних стандартів та затверджує підхід «селф-декларації», коли всю величезну кількість документів для підтвердження кваліфікації постачальника подаватиме лише переможець тендера. Ця норма значно спростить доступ компаній до участі в закупівлях. Другий законопроект покриватиме електронні закупівлі.
За підтримки ЄБРР в Мінекономрозвитку відбулася Міжнародна конференція. Українські фахівці обмінялися думками з найкращими світовими експертами, обізнаними із запровадженням системи електронних закупівель у різних країнах.
«Ми віримо, що електронні засоби дозволять нам зробити цю реформу дуже швидко, розширити коло учасників проекту, впровадити зручніші механізми контролю за учасниками торгів, передусім для громадськості, антикорупційних організацій, які зможуть зручно і швидко аналізувати, хто й що купує», — зауважив Максим Нефьодов.
За матеріалами офіційного урядового веб-порталу — http://www.kmu.gov.ua/
google 