Очистити

Надання відомостей про юридичну особу на вимогу замовника з реєстру, якого не існує

Крістіна Бєлякова
126
7 Лютого 2019
126
7 Лютого 2019

Дуже часто замовники та учасники сфери публічних закупівель не розуміють, яку інформацію та з яких реєстрів необхідно надавати щодо корупційних правопорушень. Нагадуємо, що в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) є дві вимоги, які стосуються корупційних правопорушень:

  • перша: згідно з пунктом 2 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Ця вимога стосується юридичних осіб;
  • друга: згідно з пунктом 3 частини 1 статті 17 Закону, замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Ця вимога стосується фізичних осіб.

Щоб детальніше розібратися, розглянемо ці дві вимоги окремо і, звісно, встановимо, на яку вимогу учасники подають часто не коректну інформацію.

Перша вимога щодо відсутності корупції для юридичних осіб

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Отже, ще раз наголошуємо, що дана вимога стосується тільки юридичних осіб. Але чи існує на сьогодні реєстр, в якому містяться відомості про юридичну особу, яка є учасником, інформацію про яку внесено чи не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення? Розберемось з даним питанням.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про запобігання корупції», відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносять до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формує та веде Національне агентствоз питань запобігання корупції (НАЗК). Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджує НАЗК.

НАЗК рішенням № 166 від 09.02.2018 затвердило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі — Положення). Положення визначає порядок формування, ведення НАЗК реєстру та надання відомостей з нього. Але на дату 01.02.2019 такий реєстр так і не функціонує. На офіційній сторінці НАЗК.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення


Національним агентством з питань запобігання корупції здійснюються заходи щодо початку ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Наразі повноваження щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, здійснюються Міністерством юстиції України (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171).
Внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та надання відомостей з нього про юридичну особу здійснюватиметься Національним агентством після початку ведення ним цього реєстру.

Отже, до початку ведення цього Єдиного державного реєстру Міністерство юстиції продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції від 11 січня 2012 року № 39/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2012 року за № 28/20341, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, вносять лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Таким чином, у Міністерства юстиції відсутні повноваження стосовно надання документа щодо притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також наразі такий реєстр не ведуть стосовно юридичних осіб.

Учасники свідомо подають не коректну інформацію, а замовники її вимагають

Щоб детальніше розібратися з даним питання, розглянемо один з прикладів вимоги тендерної документації щодо підтвердження відсутності підстав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 17 Закону, замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Розглянемо приклад вимоги тендерної документації.

Замовник вимагає в розділі ІІ додатка 1 до тендерної документації перелік документів, які подають учасники процедури закупівлі щодо відсутності підстав, установлених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Учасник процедури закупівлі подає самостійно складену довідку (датовану, скріплену підписом уповноваженої особи) з відомостями про те, що учасника (юридичну особу) не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Та підтверджує дану інформацію витягом з реєстру, що за введеними параметрам учасника нічого не знайдено.
При складанні інформації, вказаної в розділі ІІ цього додатка до документації, учасник вказує виключно достовірні відомості, які містяться щодо нього в єдиних/державних реєстрах та інших документах (базах даних тощо), згідно із законодавством України.

Отже, ось ми маємо:

  • по-перше, пригадуємо, що Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, не ведуть щодо юридичних осіб;
  • по-друге, як можна надати інформацію з реєстру, що учасника туди не внесено, якщо такого реєстру не існує? Виходить, що учасник надаватиме недостовірні відомості, якщо тільки напише, що його не внесено до такого реєстру. Згідно з частиною 7 статті 28 Закону, Замовник має право звернутися по підтвердження інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної1 інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення в тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника;
  • по-третє, як надати відомості з такого реєстру, якщо він не існує? Відомості надають з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, який веде Мінюст щодо фізичних осіб (детальніше дивитися розділ цієї статті під назвою «Друга вимога щодо відсутності корупції для службових (посадових) осіб учасника та фізичних осіб»);
  • по-четверте, зверніть увагу, що далі замовник вимагає, щоб учасник вказував виключно достовірні відомості, які містяться щодо нього в єдиних/державних реєстрах.

Отже, в результаті маємо абсурдну ситуацію, але з неї є вихід. Учасник може підготувати довідку або лист на таку вимогу замовника, в якій правильно та грамотно, по-перше, розтлумачить замовникові інформацію щодо відомостей про юридичну особу, яка є учасником, та внесення їх до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. По-друге, даною довідкою учасник підтвердить відсутність підстави щодо відмови учасникові в участі у процедурі закупівлі. З прикладом такої довідки пропонуємо ознайомитися нижче.

Друга вимога щодо відсутності корупції для службових (посадових) осіб учасника та фізичних осіб

Нагадаємо, що, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 17 Закону, замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі — Наказ).

Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, вносять лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Наразі Міністерство юстиції, зважаючи на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171, продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі — Реєстр).

Крім того, слід зазначити, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 9 квітня 2015 року № 319-VIII, Міністерство юстиції з 13 липня 2015 року запустило оновлений Реєстр, усі дані якого, крім персональних, є повністю відкритими.

Оприлюдненню на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (див. рис. 1) підлягають відомості про всіх осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, щодо яких суди прийняли відповідні рішення, які набули законної сили, а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення.

рис. 1

Крім того, звертаємо увагу, що, згідно з частиною 3 статті 17 Закону, замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. А Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відповідно до листа Міністерства юстиції України № 50858/23886-26-18/8.4.4 від 19.12.2018 є таким відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним.

Отже, рекомендуємо бути пильними при складанні документів для участі в процедурі закупівлі, оскільки інколи навіть замовники, прописавши ту чи іншу вимогу, не замислюються, що із цього може вийти. Тому в наступному номері журналу «Радник в сфері державних закупівель» детальніше розглянемо приклади встановлення замовником вимог для учасника щодо підтвердження відсутності підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону. На сторінках __-__ цього випуску журналу читачі можуть ознайомитися з листом Мінекономрозвитку щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільнимта з таблицею, у якій наведено приклад встановлення в тендерній документації замовником вимог до учасника та до переможця процедури закупівлі щодо відсутності підстав для відхилення згідно зі статтею 17 Закону.


1Достовірність (validity, adequacy) — властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина. Таким чином, достовірність — не те ж саме, що істинність. Відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі. Достовірність — суб'єктивна, істина — об'єктивна. Перевірка достовірності — процес визначення того, що модель або виконувана імітація точно представляє детальний концептуальний опис, прийнятий розроблювачем. Перевірка достовірності також оцінює ступінь відповідності моделі або імітації змісту і проводиться з використанням прийнятих методів технології програмування.

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

Приєднуйся до авторів
load
Реєстрація
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
В особистий кабінет
Вам потрібно авторизуватися!
Якщо ви хочете використовувати можливості сайту на 100% вам потрібно авторизуватися
load
Відновлення паролю
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
Вітаємо!
Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель