Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв’язку зі змінами до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 № 454, внесеними наказом МЕРТУ від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» та на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель оприлюднило лист інформативного характеру вих. № 3302-06/3816-06 від 07.02.2017. Нижче редакція журналу пропонує увазі читачів повний текст даного листа.
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вих. № 3302-06/3816-06 від 07.02.2017
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо порядку визначення предмета закупівлі
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі повідомляє.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок).
Водночас 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі», згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y);
перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-Y);
перші чотири цифри визначають клас (ХХХХ0000-Y);
перші п’ять цифр визначають категорію (ХХХХХ000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеного наказу про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника «99999999-9 – Не визначено» із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
При цьому слід ураховувати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Щодо закупівлі лікарських засобів
Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Зазначені зміни до Порядку ініційовані та запропоновані Міністерством охорони здоров’я України, яке згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.
У зв’язку із цим, щодо питань зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу у конкретних випадках пропонуємо звертатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту
Відповідно до Порядку (зі змінами) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Таким чином, оскільки предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, замовник самостійно обирає відповідний показник Єдиного закупівельного словника для зазначення у дужках.
Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі — Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов’язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації, при цьому додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Так, при заповненні форми річного плану закупівель та додатку до нього, замовником вноситься інформація про коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).
При цьому процедури закупівлі, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності наказу Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092.
Разом з тим визначення та відображення у річному плані та додатку до нього предмета закупівлі з 17.01.2017 здійснюється замовником з дотриманням Порядку зі змінами.
Варто також зазначити, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені.
Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону
Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Так, частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Поряд з цим, форми документів у сфері закупівель, затверджені Наказом, містять інформацію щодо конкретної назви предмета закупівлі та коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).
У свою чергу, оскільки метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до набрання чинності змін, і при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, зазначивши у формах відповідний показник Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком зі змінами.
Водночас вибір процедури закупівлі у конкретних випадках здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту регулювання
державних закупівель Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України
Олександр Стародубцев
google 