Випадок чи форс-мажор: у чому різниця? Вчимось у кращих

Наталія Заєць
699
28 Червня 2022
Випадок чи форс-мажор: у чому різниця? Вчимось у кращих
699
28 Червня 2022

Війна змінила багато звичних порядків та устоїв у роботі і замовників, і учасників. Наразі питання виникнення форс-мажорних обставин одне з найбільш поширених серед тих, хто укладає договори та бере зобов’язання за ними. Водночас складно передбачити всі можливі ситуації, що можуть статися під час війни, та чи взагалі всі вони можуть бути віднесені до форс-мажору? Далі розберемось.

Поняття форс-мажору визначено в Законі України «Про Торгово-промислову палату України» і містить досить обширний перелік визначених ситуацій, що можуть вважатися форс-мажорними. 

Крім того, відповідно до листа Мін’юсту від 30.05.2014 № 6602-0-26-14/8.1 сторони мають право самостійно визначити в договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором, порядок підтвердження таких обставин і суб’єктів, що мають його підтверджувати.

Тож, непереборна сила (форс-мажор) у договорі (у т. ч. проєкті, а потім у підписаному сторонами договорі про закупівлю) визначається сторонами або з огляду на поняття форс-мажору, встановлене ТПП, або з огляду на встановлені ними умови в договорі.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: 

  • вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; 
  • мають надзвичайний характер; 
  • є невідворотними; 
  • унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Окрім обставин непереборної сили існує ще й «випадок»     

Відповідно до статті 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється...

Воєнний стан

Публікації, що розкривають специфіку закупівель під час воєнного стану