Процедура використання додатково виділених коштів у публічних закупівлях

Ганна Довгая
8057
6 Серпня 2022
Процедура використання додатково виділених коштів у публічних закупівлях
8057
6 Серпня 2022

Питання передплатника порталу.

  • Прошу роз’яснення щодо додатково виділених коштів. Яка процедура їх використання? Згідно з кодом ДК річну потребу 50 тис. грн використано, але закупівлі проводились за власні кошти підприємства, проте після звернення до місцевої влади було виділено кошти з місцевого бюджету в сумі 50 тис. грн. Чи можна цю закупівлю провести прямим договором (якщо так, то якою може бути сума (< >50 тис.), і чи можна її розділити на два договори закупівлі), чи все ж таки потрібно спрощену?

Відповідь.

  • Добридень! Спочатку зауважимо, що замовники в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) вибирають спосіб / вид закупівлі незалежно від того, чи ця закупівля фінансується з власних коштів підприємства, чи за кошти державного бюджету. Для того щоб визначитись із процедурою використання додатково виділених коштів, необхідно засвоїти їх сутність. Пояснимо.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 10 статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 Закону, оскільки за такі дії передбачена відповідальність (див. шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність).

Таким чином, залежно від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, враховуючи норми частини 1 статті 1, пунктів 1 і 2 частини 1 статті 3 та частини 3 статті 3 Закону.

У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 4 Закону, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною 1 статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби в товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі залежно від конкретних випадків.

Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною 1 статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Такої самої позиції дотримується Мінекономіки у своїй відповіді на запит за № 657/2020 та листі  3304-04/54160-06 від 03.09.2020.

До речі, усі листи Мінекономіки розміщено на порталі RADNUK.COM.UA:

Важливо: факт «додатково виділених коштів» має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Уповноваженій особі необхідно оформити протокол щодо вибору виду закупівлі з огляду на суму нової потреби, не беручи до уваги суми, на яку за даним предметом вже були здійснені закупівлі раніше в поточному році. Передплатники порталу RADNUK.COM.UA можуть завантажити:

  1. Приклад протоколу у разі виділення додаткових коштів (прямий договір)
  2. Приклад протоколу у разі виділення додаткових коштів (спрощена закупівля)
  3. Приклад протоколу у разі виділення додаткових коштів (відкриті торги)

У разі виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі (приміром, за тим же кодом ДК), та необхідності здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною 1 статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами (наявної закупівлі), оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Це у разі, якщо замовник приймає рішення керуватись Законом, а не постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (далі – Постанова № 169).

Закон та  Постанова № 169 на момент надання відповіді є чинними. Замовник самостійно вирішує, як здійснювати  закупівлі —  згідно з Постановою № 169 чи Законом.  Схожі ситуації щодо додатково виділених коштів ми описували в статтях «Чи можна вважати недоотримані кошти новим предметом закупівлі? та «Виникнення нової потреби у закупівлі: які документи потрібні для підтвердження? Передплатники порталу можуть ознайомитись.

Стосовно того, чи можна додатково виділені кошти розділити на два договори. – Так, можна. Законом такої заборони не встановлено. Замовник самостійно приймає рішення, на задоволення якої потреби він спрямовує такі кошти.

(!) Запрошуємо вас на онлайн-марафон для закупівельника: від початківця до експерта з публічних закупівель — https://radnyk.academy/marathon, який проходитиме 08-17 серпня 2022 року.

Воєнний стан

Публікації, що розкривають специфіку закупівель під час воєнного стану