Минулого тижня ми розглянули перелік корисних посилань щодо нюансів використання замовником електронного підпису.
У поточній публікації згадаємо нюанси використання електронного підпису учасником. Так, відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (зараз Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII).
Пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082, стосується учасника також. Так, за наведеним пунктом розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на вебпорталі у вигляді документа, доступного для друку.
Минулого тижня ми також згадали визначення поняття «електронний підпис», у тому числі «кваліфікований та удосконалений електронний підпис», згідно з Законом № 2155.
Беручи до уваги наведені норми, а також приписи статті 26 Закону та пункту 31 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, вбачається, що закупівельним законодавством нечітко визначено, коли та за яких обставин учасник повинен використовувати електронний підпис в публічних закупівлях. Щоб краще зрозуміти й ці нюанси, рекомендую розглянути перелік корисних посилань на такі статті порталу RADNUK.COM.UA:
- «Навіщо електронний підпис учаснику закупівель?», що містить роз’яснення експерта щодо необхідності наявності електронного підпису в учасника.
- «Чи може пропозиція учасника бути підписана УЕП?», яка визначає правові засади можливості використання учасником удосконаленого електронного підпису.
- «Алгоритм дій для отримання електронного підпису в Приват24», де викладено умовну інструкцію отримання електронного підпису ПриватБанку онлайн.
- «Покроковий алгоритм підписання електронних документів в M.E.Doc», у якій описано алгоритм створення електронного документа через наведений ресурс.
- «Позиція АМКУ щодо (не)накладення електронного підпису на документи переможця» та «Ненакладення електронного підпису на виправлення невідповідностей згідно з нормою „24 години“: практика АМКУ», де за опрацьованою практикою органу оскарження наведено аргументи, що накладення електронного підпису на документи, завантажені після кінцевого строку подання пропозицій, не є обов’язковим, якщо інше не визначено умовами закупівлі.
У рамках щотижневого опрацювання розміщених зразків документів за різними категоріями редакцією порталу опрацьовано категорію «Приклади листів (за Особливостями)» розділу «Зразки учасникам за Особливостями». За результатом їх опрацювання встановлено актуальність таких зразків.
google 