З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей, які були затверджені постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Особливості та Постанова № 1178 відповідно).
08.12.2022 Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, згідно з пунктом 4 Постанови № 1178, на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо порядку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Особливостями, листом № 3323-04/78667-06 від 08.12.2022 надало роз’яснення щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
1. Щодо здійснення закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19, Мінекономіки зазначає:
«Пункт 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону регулює закупівлі товарів, робіт і послуг на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, та необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Карантин через COVID-19 на всій території України наразі продовжено до 31 грудня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236”.
У свою чергу, пункт 37 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону регулює публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування з особливостями їх здійснення для замовників, передбачених Законом, які визначені постановою № 1178.
Отже, вищезазначені норми Закону визначають правила здійснення закупівель з огляду на ті події, у зв’язку із якими вони прийняті. Тому при здійсненні закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19, замовник керується пунктом 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, який установлює регулювання на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, у спосіб, передбачений для відповідного випадку».
Коментар: таким чином, як ми й зазначали в матеріалі «COVID-закупівлі: керуємось Постановою від 12.10.2022 № 1178 чи Постановою від 22.09.2021 № 1012?», здійснюючи COVID-закупівлі, замовники повинні керуватися таким:
- при закупівлі товару, який входить до переліку лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час дії воєнного стану, керуватись постановою № 1012 від 22.09.2021 «Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі — Постанова № 1012).
У разі потреби використовуйте «Алгоритм проведення закупівель COVID-19 з 29.09.2021»;
- при закупівлі товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проєктуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), під час дії воєнного стану, замовники, згідно з пунктом 31 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, здійснюють закупівлю в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель.
У разі потреби використовуйте «Алгоритм проведення спрощеної закупівлі з 26.06.2021».
2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані Мінекономіки вважає:
«<…>У зв’язку зі змінами законодавства, що відбувалися під час правового режиму воєнного стану, закупівлі здійснювалися замовником у порядку та у спосіб згідно з нормативно-правовими актами, які регулювали відповідні питання (зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі – постанова № 169), від 02.03.2022 № 185 “Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану” (зі змінами) та ін.), та Законом.
При цьому, оскільки наразі Особливостями передбачено можливість планування закупівлі за наявною потребою, замовник може визначати предмет закупівлі за такою потребою до кінця поточного року. Водночас замовникові слід враховувати, що планування на наступний рік здійснюється, виходячи з річної потреби та ураховуючи, що згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
При цьому тотожність визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі — наказ № 708).
Таким чином, планування замовником закупівель до кінця поточного року здійснюється з огляду на попередні дії такого замовника з урахуванням чинного у відповідний період законодавства.»
Коментар: Мінекономіки зазначає, що якщо в замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним уже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена. Тотожність визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника з урахуванням наказу № 708. Планування замовником закупівель до кінця поточного року здійснюється з огляду на попередні дії такого замовника з урахуванням чинного у відповідний період законодавства. Думка групи компаній «Радник» стосовно «сумування» за кодом ДК викладена в матеріалі «Сім практичних питань про планування закупівель за Особливостями», у якому ми розглянули два підходи: перший — «сумувати» закупівлі за Особливостями № 1178 з раніше здійсненими закупівлями, що включалися до річного плану, та другий — очікувана вартість тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена протягом поточного року, не береться до уваги під час здійснення закупівель за Особливостями. Який підхід вибрати, замовник вирішує самостійно.
3. Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) Мінекономіки вважає:
«..Відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
Поняття відокремлених підрозділів містять Цивільний та Господарський кодекси України (далі — ЦКУ, ГКУ).
<…>Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, за наявності рішення замовника – юридичної особи. У такому випадку предмет закупівлі
визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу, а спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу.
При цьому з огляду на вимоги статей 4, 11 Закону та пункт 15 Особливостей, інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника.
Водночас звертаємо увагу, що зазначене положення Особливостей не розповсюджується на внутрішні підрозділи (відділи, управління, департаменти тощо) в структурі замовника, які не є при цьому відокремленими згідно вимог чинного законодавства.»
Коментар: інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. При цьому зазначене положення Особливостей не розповсюджується на внутрішні підрозділи (відділи, управління, департаменти тощо) в структурі замовника, які не є при цьому відокремленими згідно з вимогами чинного законодавства.
4. Щодо закупівель за запитом ціни пропозиції Мінекономіки вказує:
«<…> Особливості не містять граничної межі для використання електронного каталогу.
У разі коли закупівля із застосуванням електронного каталогу не відбулася або профіль товару містить тільки одну пропозицію постачальника, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, або шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням Особливостей.
Таким чином, у разі якщо закупівля товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, не відбулася шляхом запиту ціни пропозиції постачальника, замовник може повторно здійснити запит ціни пропозиції постачальника або застосувати відкриті торги, порядок проведення яких визначено Особливостями. У свою чергу, за умови якщо відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), то придбання може здійснюватись шляхом укладання договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей».
Коментар: у разі, якщо закупівля товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, не відбулася шляхом запиту ціни пропозиції постачальника, замовник може повторно здійснити запит ціни пропозиції постачальника або застосувати відкриті торги, порядок проведення яких визначено Особливостями. У свою чергу, за умови, якщо відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), придбання може здійснюватись шляхом укладання договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей. Про деталі здійснення запиту ціни пропозиції читайте в матеріалі «Три питання-відповіді щодо запиту ціни пропозиції після прийняття Постанови № 1178».
5. Щодо ціни тендерної пропозиції, яка є вищою очікуваної вартості предмета закупівлі, Мінекономіки роз’яснює:
«Пунктом 28 Особливостей передбачено право замовника встановити у тендерній документації можливість для учасника подавати тендерну пропозицію з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі. Якщо замовник дозволяє подавати учасникові таку тендерну пропозицію, то він повинен зазначити в тендерній документації про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Прийнятний відсоток перевищення розраховується самостійно замовником, з урахуванням можливостей для здійснення подальшої оплати закупівлі (виділення додаткових коштів або перерозподілу зекономлених коштів тощо).
Зазначене положення передбачене Особливостями для забезпечення можливості здійснення закупівлі з огляду на зростання цін на відповідному ринку під впливом об’єктивних обставин, що можуть відбуватись під час проведення відкритих торгів замовником.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу п’ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей».
Коментар: тобто якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та / або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником у тендерній документації, замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу п’ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей.
6. Щодо кваліфікаційних критеріїв Мінекономіки роз’яснює таке:
«Пунктом 29 Особливостей установлено, що у разі проведення відкритих торгів згідно з Особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
Отже, у наведеному випадку замовник не встановлює та не вимагає від учасників процедури закупівлі наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід як кваліфікаційних критеріїв. Інші кваліфікаційні критерії, такі як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, що визначені пунктами 3 і 4 частини другої статті 16 Закону, можуть застосовуватись за рішенням замовника.
Водночас пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.
У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Отже, постановою № 1178 визначено особливий підхід до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника та надано право замовнику самостійно визначати потребу в необхідності їх застосування у випадку придбання товару (крім передбачених пунктом 29 Особливостей).
Коментар: для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії замовник не встановлює та не вимагає від учасників процедури закупівлі наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, як кваліфікаційних критеріїв. Інші кваліфікаційні критерії, такі як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, що визначені пунктами 3 і 4 частини другої статті 16 Закону, можуть застосовуватись за рішенням замовника.
Під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.
У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону. Рекомендуємо ознайомитися з матеріалом «Деякі аспекти закупівель бензину та дизельного палива після прийняття Особливостей».
7. Щодо вимог статті 17 Закону Мінекономіки зазначає:
«Виходячи з пункту 44 Особливостей документи вимагаються лише від переможця процедури закупівлі. Від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції вимагається підтвердити відсутність підстав, зазначених в частині першій статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), шляхом самостійного декларування, яке технічно реалізовано в електронній системі закупівель.
При цьому зазначаємо, що на Інфобоксі, який адмініструє Державне підприємство “Прозорро” за посиланням: https://cutt.ly/81cFszy розміщено матеріали щодо реалізації в електронній системі закупівель вимог статті 17 Закону.
Так, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої статті 17 Закону.
При цьому замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Довідково: на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://surl.li/dnlzj розміщено лист Мінекономіки від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв’язку із введенням воєнного стану”».
Коментар: документи для підтвердження відсутності підстав, які визначені у статті 17 Закону, вимагаються лише від переможця процедури закупівлі. Від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції вимагається підтвердити відсутність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), шляхом самостійного декларування, яке технічно реалізовано в електронній системі закупівель.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої статті 17 Закону.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. За нагоди рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Використання статті 17 Закону про закупівлі з 19.10.2022».
8. Щодо строку дії договору про закупівлю Мінекономіки вважає:
«Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої – п’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та Особливостей.
Згідно зі статтею 180 ГКУ господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно з статтею 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.
При цьому Законом та Особливостями строк дії договору не регулюється. Таким чином, строк дії договору встановлюється замовником самостійно, з дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому».
Коментар: Законом та Особливостями строк дії договору не регулюється, тобто строк дії договору встановлюється замовником самостійно, з дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому. Принагідно читайте «Договір про закупівлю: що змінилося після прийняття Особливостей».
9. Щодо звітування до 50 тис. гривень Мінекономіки висловлює таке:
«<…>У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Водночас згідно з пунктом 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Отже, для закупівель вартістю до 50 тис. гривень Законом та Особливостями не передбачене оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель».
Коментар: думка Мінекономіки полягає в тому, шо для закупівель вартістю до 50 тис. гривень Законом та Особливостями не передбачене оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас група компаній «Радник» нагадує, що листи Мінекономіки мають рекомендаційний характер, та радить для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких від 1 копійки до 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких від 1 копійки до 200 тис. гривень, робіт, вартість яких від 1 копійки до 1,5 млн гривень, у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель вносити інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Розміщення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, навіть якщо не потрібно було його розміщувати, не несе за собою подальшої відповідальності, що передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Детальніше — у статті «Чому до 100 тис. грн, 200 тис. грн та 1,5 млн грн краще публікувати звіт без ЕЗС».
10. Щодо переліку виключень Мінекономіки, зокрема, зазначає:
«Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом.
З огляду на викладене, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник може укласти прямий договір згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, якщо згідно Закону було відмінено (двічі або один раз) відкриті торги, проведені у відповідності до Закону, через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі).
Проте Особливості не передбачають можливості для укладання прямого договору у разі, якщо не відбулася застосована згідно з постановою № 169 спрощена закупівля.
У свою чергу, за потреби, підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо).
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно».
Коментар: Мінекономіки вважає, що замовник може укласти прямий договір згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, якщо згідно з Законом було відмінено (двічі або один раз) відкриті торги, проведені відповідно до Закону, через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. Однак Особливості не передбачають можливості для укладання прямого договору у разі, якщо не відбулася застосована згідно з Постановою № 169 спрощена закупівля. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно. З підставами для закупівлі за виключеннями згідно з пунктом 13 Особливостей можете ознайомитися у статті «Огляд підстав для закупівлі без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу з 19.10.2022».
Підсумуємо коротко основні тези, визначені в листі Мінекономіки № 3323-04/78667-06 від 08.12.2022:
- Щодо здійснення закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19: замовники керуються Постановою № 1012 або здійснюють закупівлю в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель, залежно від способу, передбаченого для відповідного випадку. За нагоди ознайомтеся з матеріалами «Перелік товарів, які звільняються від сплати ПДВ та ввізного мита, доповнений, зокрема, генераторами змінного струму та двигунами внутрішнього згоряння» та «Усе, що треба знати про придбання генераторів та акумуляторів».
- Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані думка Мінекономіки така: якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним уже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена. Маєте можливість ознайомитися зі статтями по цій темі «Планування закупівель „за Особливостями“» та «Плануємо зараз закупівлі на 2023 рік у річному плані + приклад протоколу».
- Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами), то інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. За нагоди можете ознайомитися зі статтею «Чотири найчастіші запитання зі спільнот Радника: реєстрація зобов’язань на 2023 рік; закупівлі відокремленими підрозділами та підприємствами критичної інфраструктури».
- Щодо закупівель за запитом ціни пропозиції: у разі якщо закупівля товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, не відбулася шляхом запиту ціни пропозиції постачальника, замовник може повторно здійснити запит ціни пропозиції постачальника або застосувати відкриті торги, порядок проведення яких визначено Особливостями. За умови, якщо відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), придбання може здійснюватись шляхом укладання договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей. Читайте також «Відкриті торги з урахуванням Особливостей, коли лише один учасник або жодного».
- Щодо ціни тендерної пропозиції, яка є вищою очікуваної вартості предмета закупівлі: якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу п’ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей. Доцільно завантажити та переглянути приклад Методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, розроблений редакцією порталу RADNUK.COM.UA.
- Щодо кваліфікаційних критеріїв: Особливостями визначено особливий підхід до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника та надано право замовнику самостійно визначати потребу в необхідності їх застосування у випадку придбання товару (крім передбачених пунктом 29 Особливостей). Детально про кваліфікаційні критерії з урахуванням Особливостей читайте у статті «Використання статті 16 Закону з 19.10.2022».
- Щодо вимог статті 17 Закону: документи вимагаються лише від переможця процедури закупівлі. Від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції вимагається підтвердити відсутність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), шляхом самостійного декларування, яке технічно реалізовано в електронній системі закупівель. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої статті 17 Закону.
Замовник враховує норму щодо публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах. Корисно ознайомитися зі статтею «Чи потрібно вимагати документи по статтях 16 і 17 Закону, коли укладається прямий договір, якщо відкриті торги за Особливостями не відбулися». - Щодо строку дії договору про закупівлю: строк дії договору встановлюється замовником самостійно, з дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому. Доцільно ознайомитися зі статтею «Продовження строку дії договору про закупівлю на початок 2023 року в межах 20 % початкової ціни».
- Щодо звітування до 50 тис. гривень: для закупівель вартістю до 50 тис. гривень Законом та Особливостями не передбачене оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас група компаній «Радник» дотримується іншої точки зору, з якою можете ознайомитися в матеріалі «Чому до 100 тис. грн, 200 тис. грн та 1,5 млн грн краще публікувати звіт без ЕЗС».
- Щодо переліку виключень Мінекономіки вважає, що замовник може укласти прямий договір згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, якщо згідно з Законом було відмінено (двічі або один раз) відкриті торги, проведені відповідно до Закону, через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. Однак Особливості не передбачають можливості для укладання прямого договору в разі, якщо не відбулася застосована згідно з Постановою № 169 спрощена закупівля. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно. З підставами для закупівлі за виключеннями згідно з пунктом 13 Особливостей можете ознайомитися у статті «Огляд підстав для закупівлі без застосування відкритих торгів та / або електронного каталогу з 19.10.2022».
Щоб не припуститися помилок при проведенні відкритих торгів з урахуванням Особливостей, використовуйте:
- Приклад Тендерної документації (товар);
- Приклад Додатка 1 до тендерної документації (товар) (кваліфікаційні критерії, вимоги статті 17 Закону та інші вимоги);
- Приклад Додатка 2 до тендерної документації (технічні вимоги до предмета закупівлі);
- Приклад Додатка 3 до тендерної документації (проєкт Договору).
Як завжди, текст рекомендаційного листа вже розміщено на порталі RADNUK.COM.UA в розділі «Правова база» – «Листи Мінекономіки».
Більше важливої інформації про закупівлі під час війни читайте на порталі RADNUK.COM.UA у розділі «Воєнний стан».
google 