Під час здійснення оборонних закупівель замовники у сфері оборони звикають до умов і порядку, який зафіксовано в особливостях здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, що затверджено постановою Уряду від 11.11.2022 № 1275 (далі — Особливості оборонних закупівель, Постанова № 1275 відповідно). Після їх детального аналізу у нас виникли такі запитання:
Радник. Знаючи цінові пороги для процедур та спрощених закупівель, в особливо уважних замовників у сфері оборони виникло таке питання: чи потрібен річний план закупівель у разі закупівлі до 50 тис. грн?
Таке питання слідує із аналізу пункту 8 Особливостей оборонних закупівель, яким установлено, що державні замовники здійснюють закупівлі без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель (закупівлі до 50 тис. грн не можна віднести ні до процедур, ні до спрощених). Ще трішечки збиває пункт 6 Особливостей оборонних закупівель, де йдеться про планування. При цьому за Законом про публічні закупівлі (стаття 4 Закону) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Надія Бігун. Вітаю! Останнім часом закупівлі, які виконують замовники у сфері оборони, стали дуже актуальною темою. І перш за все я хочу подякувати журналу “Радник” за те, що ви приділяєте увагу цьому питанню й допомагаєте замовникам виконувати свою роботу ефективно та правильно.
Щодо планування. У Постанові № 1275 не міститься вимога щодо публікації річного плану закупівель. Так, пунктом 6 дійсно передбачено, що замовники визначають переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для планування закупівель та їх подальшого звітування. У цьому пункті йдеться не про формування річного плану закупівель, а про організацію процесів всередині організації/підприємства замовника.
Радник. Також назріло питання щодо калькуляції. Постановою Уряду від 20.03.2022 № 335, зокрема, встановлено, що на оборонні закупівлі в період воєнного стану ціна встановлюється на підставі калькуляції витрат. З практики під час деяких закупівель (наприклад, коли закуповуємо в монополіста) отримати таку калькуляцію від виконавця державного контракту (договору) вкрай важко.
Чи плануються “поблажки” в цій частині? Чи все ж таки наразі є можливість не готувати такі калькуляції? Чи, може, на певні договори варто робити калькуляцію, а деякі цього просто не потребують?
Надія Бігун. Постанова № 335 формувалася перш за все для регулювання закупівель послуг з ремонтів військової техніки, постачання зброї та боєприпасів. У цих категоріях також часто немає конкуренції, але для цих випадків формування ціни на підставі калькуляції є нормальною практикою.
Ми збираємо пропозиції та готуємо пакет змін до Постанови № 335. Поки офіційно до нас не надходили листи щодо проблематики закупівель, наприклад, у монополістів чи інших суб’єктів ринку. Звертаюся до вашої аудиторії з проханням описати цю ситуацію детальніше, аби ми змогли цей досвід врахувати.
Радник. Дякуємо, це питання вияснили. Зважаючи, що ми зачепили тему договірних відносин, варто зауважити, що громаду цікавлять умови внесення змін до істотних умов державного контракту (договору). Наразі Постановою № 335 встановлено три випадки, за яких можна змінювати істотні умови контракту (продовження строку дії державного контракту (договору) та строку виконання зобов’язань; зміни в частині оподаткування та зміни регульованих тарифів / середньозважених цін / біржових котирувань / показників Platts, ARGUS / індексу споживчих цін / зміни курсу іноземної валюти).
При цьому статтею 180 ГКУ встановлено, що істотними умовами господарського договору є предмет (найменування (номенклатура, асортимент), кількість продукції (робіт, послуг), вимоги до їхньої якості), ціна та строк дії договору.
Як тоді державному замовнику змінити об’єм закупівлі після укладення контракту, не порушуючи законодавство? Чи можете навести приклади того, що може змінити в контракті державний замовник окрім тих, що вичерпно зазначені в Постанові № 335?
Надія Бігун. Якщо ми говоримо про істотні умови договору, то вже згадана норма, передбачена статтею 180 ГКУ, також містить таке формулювання: “а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода”. Тобто до істотних умов відносяться всі умови договору, що потребують згоди сторін.
Зараз Постанова № 335 містить імперативну норму, у яких випадках можна вносити зміни в істотні умови договору. У наступні декілька тижнів до Постанови № 335 будуть прийняті зміни, і цей перелік буде суттєво доопрацьований (фактично ми перенесемо туди норми статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”).
Радник. Останнє запитання, яке хотілось би сьогодні обов’язково порушити, також стосується контракту: як державному замовнику правильно встановити строк дії договору та строк виконання зобов’язань? Наприклад, чи може державний замовник отримувати і платити за товар по чинному контракту, але вже після завершення воєнного стану? Чи все ж таки краще встановити в контракті, що зобов’язання за контрактом припиняються разом із припиненням воєнного стану?
Питання обумовлено тим, що Особливості оборонних закупівель чинні лише в період дії правового режиму воєнного стану.
Надія Бігун. Постанова № 1275 не містить обмеження щодо строку дії договору та/або виконання зобов’язань. Ми, на жаль, не знаємо і, відповідно, не можемо запланувати остаточне завершення воєнного стану. Тому моя порада — укладати договори на той строк, який ви вважаєте за доцільне (це може бути місяць, квартал або до кінця року).
Основна логіка, якою ви маєте керуватися під час формування строку контракту, — це забезпечення безперебійного постачання та найкращих умов по ціні. Не завжди контракт на рік дасть вам найкращу ціну. Інколи більш вигідно робити менші контракти, аби постачальники могли прогарантувати вам гарні умови поставки.
Радник. Щиро дякуємо за Вашу працю та допомогу державним замовникам!
Також запрошуємо всіх дотичних до сфери оборонних закупівель до безкоштовного телеграм-каналу (просимо приєднуватись лише тих, хто закуповує для потреб оборони), бо ми маємо на меті об’єднати однодумців та представників замовників у сфері оборони для взаємодопомоги, обміну досвідом та вирішення проблемних питань щодо застосування чинних нормативних актів для здійснення закупівель у сфері оборони:
Для тих, хто бажає дізнатись більше про оборонні закупівлі, доступний для перегляду вебінар:
google 