Уповноважена особа може зіштовхнутись з такою ситуацією, що під час реєстрації договору Казна відмовляє в реєстрації, аргументуючи, що замовник не обґрунтував підставу застосування пункту 13 Особливостей. Чи правомірні дії Казначейства?
Уповноважені особи закуповують за особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Особливості встановлюють обов’язок замовника під час звітування в електронній системі за пунктом 13 Особливостей оприлюднити обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Замовники, які залежать від державного бюджету, також повинні подати договір та інші відповідні документи по такій закупівлі до органів Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) для реєстрації бюджетних зобов’язань. Завантажте шпаргалку УО щодо строків реєстрації зобов’язань в органах казначейського обслуговування.
Задля отримання фінансування за договором потрібно дотримуватись Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309).
Для реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 309 у процесі реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників і одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, відповідно до законодавства може застосовуватися система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство» (з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України).
У разі застосування системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство» між розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів) та органами Казначейства здійснюється обмін документами в електронному вигляді, у тому числі електронними документами.
Підтвердні документи, які надсилаються замовниками в електронному вигляді до органів Казначейства через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство», додатково у паперовому вигляді подавати не потрібно. Більше — у статті «Реєстрація бюджетних зобов’язань: які підтвердні документи потрібно надати до органів Казначейства?».
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону органи Казначейства до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряють наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перевірка наявності зазначених документів проводиться шляхом їх перегляду в електронній системі закупівель.
Водночас для реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів замовникам необхідно подавати й інші документи, які підтверджують придбання товарів (виконання робіт або надання послуг). Зокрема, такі документи встановлені наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 № 68, яким затверджено Методичні рекомендації щодо орієнтовного переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів залежно від економічної сутності платежу.
Зауважимо, що ці Методичні рекомендації не містять обов’язку перевірки Казною обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівель за пунктом 13 Особливостей, як і Порядок № 309.
Наочні приклади реєстрації договору ми також розписували в статті «Реєстрація „прямих“ договорів в органах Казначейства по-новому: аналіз наказу Мінфіну від 16.12.2022 № 439 на прикладах».
Перелік документів, що підтверджують взяття бюджетних зобов’язань, як залежно від економічної сутності платежу, так і залежно від умов оплати може різнитися. Проте основним документом, який перевіряється за будь-яким КЕКВ та видом публічної закупівлі, є договір.
Висновок
Проаналізовані вище норми говорять про те, що наразі жоден нормативно-правовий акт не встановлює права / обов’язку в частині надання Казні паперового обґрунтування чи перевірки наявності/достатньої аргументованості обґрунтування підстави застосування пункту 13 Особливостей.
Тому якщо ви як замовник опинились у такій ситуації, ви можете спробувати аргументувати свою позицію у письмовому зверненні з проханням надання аргументованої відповіді щодо відмови в реєстрації договору про закупівлю.
Враховуючи, що обґрунтування підстави за пунктом 13 Особливостей обов’язково має бути в замовника, то доцільно обрати найменший шлях супротиву — надати таке обґрунтування. Тоді замовник може не тільки зберегти лояльні відносини з органами казначейського обслуговування, але й зекономити час та ресурси на зазначені спори.
Під час роботи з Казначейством користуйтесь електронною книгою «Робота УО з казною. Реєстрація договору в Казначействі»:
google 