Чому до 100 тис. грн, 200 тис. грн та 1,5 млн грн краще публікувати звіт без ЕЗС

З набранням чинності 19 жовтня поточного року постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178 (далі — Постанова № 1178) у закупівельній спільноті з’явилися суперечки, від якої вартості по допорогових сумах звітувати і в які строки. Тому далі вирішила викласти свою позицію щодо таких спірних питань.

У пункті 11 Постанови № 1178 зазначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3⁸ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

По-перше, зверніть увагу на вираз «товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень». Вважаю, оскільки в Постанові № 1178 не встановлено нижньої межі, значить, рахуємо з 1 копійки.

По-друге, зверніть увагу на вираз «та оприлюднює відповідно до пункту 3⁸ розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону» — норма Постанови № 1178 відсилає нас до Закону саме в частині оприлюднення.

А в пункті 3⁸ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в частині оприлюднення установлено, що замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Тому роблю такий висновок, узагальнюючи норми Постанови № 1178 та Закону, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та / або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та / або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та / або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Відповідальність

Розміщення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, навіть якщо не потрібно було його розміщувати, не несе за собою подальшої відповідальності, що передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Завантажте собі шпаргалку уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність.

Водночас за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі існує різна практика притягнення до відповідальності. А саме вищенаведені дії, передбачені частиною 1 статті 164¹⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), тягнуть за собою накладення штрафу органом державного фінансового контролю (зазвичай Держаудитслужбою) на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).

Дії, передбачені частиною 1 статті 164¹⁴ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу органом державного фінансового контролю на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн).

Звертаю увагу, що штраф накладається за кожне порушення. Наприклад, якщо замовник провів три закупівлі, у кожній з яких допустив однакові порушення (наприклад, не оприлюднив звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), то це три різні порушення, за які встановлено три різні штрафи. 

Розумію, що позиція Уповноваженого органу може відрізнятися від вищенаведеної, але завжди рекомендую пам’ятати, що листи Уповноваженого органу носять рекомендаційний характер.

Рекомендую такі статті за темою:

• «Як бути із закупівлями до 50 тис. грн з 19.10.2022 з урахуванням Особливостей?»;
• «Чи можна закуповувати за Законом після 19.10.2022? Чи виключно за Особливостями?»;
• «Відповіді на шість популярних запитань за Постановою про особливості від 12.10.2022 № 1178».

Далі розміщено схематично етапи закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень: