Наявність фінансової спроможності учасника, а саме наявність чистого доходу не менше 5 млн грн

Анна Селютіна
1252
20 Травня 2019
Наявність фінансової спроможності учасника, а саме наявність чистого доходу не менше 5 млн грн
1252
20 Травня 2019
Рішення № 1783-р-пз від 19.02.2019 року. Оголошення № UA-2019-01-04-001747-c

Зміст порушення

Скаржник зазначає, що додатком 1 документації передбачено, що на підтвердження відповідності технічним і якісним характеристикам предмета закупівлі, а саме фінансової спроможності, учасник повинен мати чистий дохід (без ПДВ) за 2017 рік не менше 5 млн грн.

Скаржник вважає, що зазначена умова документації є дискримінаційною й такою, що порушує права та законні інтереси скаржника як учасника торгів, що підтверджується нижчевикладеним. Вимога щодо розміру доходу учасника жодним чином не пов’язана з технічними характеристиками послуг, що є предметом закупівлі. Так само наявність або відсутність в учасника 2017 року чистого доходу не менше 5 млн грн жодним чином не може впливати на якість послуг, що надають 2019 року. На даний час жодним нормативно-правовим документом України не передбачено будь-яких обмежень на надання послуг з оцінювання майна залежно від розміру чистого доходу надавача послуг.

На думку скаржника, така вимога є дискримінаційною щодо інших суб’єктів ринку оціночної діяльності, у тому числі й скаржника, який 2017 року мав чистий дохід у розмірі 4,1022 млн грн, та позбавляє його можливості взяти участь у процедурі закупівлі

Позиція органу оскарження

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення зазначеної умови в документації. За таких умов зазначену вимогу зможуть виконати лише суб’єкти господарювання, які мають чистий дохід (без ПДВ) за 2017 рік не менше 5 млн грн, що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання, зокрема скаржника. Дії замовника стосовно встановлення наведених вище умов документації порушують один з принципів здійснення закупівель (недискримінація учасників) (у тому числі скаржника) та вимоги частини четвертої статті 22 Закону**, згідно з якою тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Зважаючи на викладене, а також згоду замовника на внесення змін до документації, замовник має усунути зазначені порушення в результаті внесення змін до документації в цій частині

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» захист конкуренції в рамках публічних закупівель має відбуватися через реалізацію принципів здійснення закупівель, а це — добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Як ми бачимо із зазначеного прикладу, замовник, на думку Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не має доводів та документального підтвердження необхідності встановлення вищезазначених вимог. І можемо дійти висновку, що на момент складання тендерної документації замовник не мав чіткого розуміння, які саме вимоги є необхідними та важливими для даної закупівлі, зважаючи на принцип недискримінації, встановлений Законом.

У розглянутих прикладах учасник довів, що встановлені замовником вимоги є дискримінаційними, оскільки порушують саме його права та законні інтереси як потенційного учасника торгів. На сьогодні, виходячи з практики рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо оскарження умов тендерної документації, при чіткому формуванні та документальному підтверджені учасник має всі шанси на задоволення своєї скарги.

 Коментар

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» захист конкуренції в рамках публічних закупівель має відбуватися через реалізацію принципів здійснення закупівель, а це — добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Як ми бачимо із зазначеного прикладу, замовник, на думку Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не має доводів та документального підтвердження необхідності встановлення вищезазначених вимог. І можемо дійти висновку, що на момент складання тендерної документації замовник не мав чіткого розуміння, які саме вимоги є необхідними та важливими для даної закупівлі, зважаючи на принцип недискримінації, встановлений Законом.

У розглянутих прикладах учасник довів, що встановлені замовником вимоги є дискримінаційними, оскільки порушують саме його права та законні інтереси як потенційного учасника торгів. На сьогодні, виходячи з практики рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо оскарження умов тендерної документації, при чіткому формуванні та документальному підтверджені учасник має всі шанси на задоволення своєї скарги.

Отже, бажаємо учасникам успішного оскарження в разі виявлення дискримінаційних вимог у тендерній документації, а замовникам при розробці тендерної документації та включенні до неї відповідних вимог варто зважати на принципи здійснення закупівель та причино-наслідковий зв’язок між предметом закупівлі та вимогами тендерної документації.

Практика оскарження закупівель

Показові рішення органу оскарження та ексклюзивні коментарі голови АМКУ , що обов’язково стануть у нагоді кожному учаснику