Чи чинна Постанова № 169 і хто може нею користуватися крім державних замовників у сфері оборони

Постанова Кабміну від 28.02.2022 № 169 (далі — Постанова № 169) чинна, ба більше, до початку листопада 2022 року в Постанову № 169 уже протягом воєнного стану десять разів було внесено зміни. 

У статті детально обговоримо останні зміни до Постанови № 169, відповідно до яких суттєво змінилася можливість для багатьох замовників використовувати цю постанову.

Огляд змін щодо назви Постанови № 169

19 жовтня набрала чинності постанова від 12.10.2022 № 1178, якою було внесено суттєві зміни до Постанови № 169. У першу чергу змінилася назва:

Робимо висновок, що за Постановою № 169 можна здійснювати саме оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.

Оборонні закупівлі

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі — Закон про оборонні закупівлі) оборонні закупівлі — здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Крім того, в Законі про оборонні закупівлі розписано детально, що належить до товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

У пункті 24 частини 1 статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено, що послуги оборонного призначення — послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, у тому числі:

• розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;
• розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;
• формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об’єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;
• послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Далі у пункті 25 частини 1 статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено, що під поняттям «роботи оборонного призначення» розуміються:

• фундаментальні наукові, прикладні дослідження та експериментальні розробки для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
• науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи або їх окремі етапи із розроблення, виробництва, використання, підтримки, вилучення товарів оборонного призначення та спеціальної техніки, розроблення спеціальних технологій, матеріалів та стандартів;
• будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення;
• створення нових та модернізація, ремонт, реконструкція, розширення та переобладнання існуючих виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення;
• роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

І в пункті 29 частини 1 статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено, що відноситься до товарів оборонного призначення: озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Отже, можемо зробити висновок, що усі товари, роботи і послуги, які закуповуються державними замовниками  для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, можна віднести до оборонних закупівель.

Хто може користуватися Постановою № 169

Знову спочатку порівняємо попередню редакцію Постанови № 169 до внесених змін щодо замовників, які могли її використовувати.

Звертаю увагу! До замовників, визначених частиною дев’ятою статті 3 Закону про публічні закупівлі, належать: Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України та інші військові формування та / або частини.

Саме тому, наприклад, військові частини до 19.10.2022 могли спокійно здійснювати закупівлі за Постановою № 169. Але, як видно з порівняльної таблиці, ситуація різко змінилася. З 19.10.2022 в Постанові № 169 залишились лише державні замовники у сфері оборони та служби державного замовника.

Далі розберемось, хто саме належить до державних замовників у сфері оборони та служб державного замовника.

Державні замовники у сфері оборони

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону про оборонні закупівлі державні замовники у сфері оборони (далі — державні замовники) — визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.

Отже, постановою КМУ «Питання оборонних закупівель» від 03.03.2021 № 363 визначено центральні органи виконавчої влади, які є державними замовниками у сфері оборони:

• Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості;
• Міністерство оборони;
• Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національна гвардія, Національна поліція, Державна спеціальна служба транспорту, Державне бюро розслідувань, Державна судова адміністрація, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Крім того, звертаю увагу, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» військове формування — створена відповідно до законодавства України сукупність військових об’єднань, з’єднань і  частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії,  збройного  конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Отже, з державними замовниками сфери оборони розібралися. Далі розглянемо служби державного замовника.

Служба державного замовника

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону про оборонні закупівлі служба державного замовника — суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Отже, для того щоб замовнику стати службою державного замовника (приміром, з метою правомірного використання Постанови № 169 в чинній редакції), він:

• у першу чергу повинен належати до сфери управління державного замовника або бути структурним підрозділом державного замовника. Державних замовників ми розглянули вище;
• далі повинен уповноважитись державним замовником на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Щодо повноважень, це може бути, наприклад, наказ, розпорядження, доручення або інший розпорядчий документ державного замовника.

Висновок

Постанова № 169 чинна, і нею з 19.10.2022 можуть користуватися державні замовники у сфері оборони та служби державного замовника, які за Постановою № 169 здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом України «Про оборонні закупівлі».

Стосовно військових формувань та / або частин додатково зауважимо, що в закупівельній громаді «гуляє» думка, що з дня на день мають прийняти новий нормативно-правовий акт (постанову), який має віднести військові формування та / або частини до державних замовників у сфері оборони. Утім, станом на 03.11.2022 офіційна інформація щодо цього відсутня. Очікуйте на новини разом із порталом RADNUK.COM.UA — ми обов’язково вас повідомимо!

Щоб закріпити отриману інформацію, обов’язково пройдіть тест на цю тему:

Рекомендую такі статті за темою:

• «Набули чинності Особливості: вносити зміни до Положення про уповноважену особу? Призначити наново уповноважену?»;
• «Чи потрібний перелік з обсягами закупівель, якщо закуповуємо по Особливостях?»;
• «Мінекономіки про визначення замовників у сфері оборони, які здійснюють „прямі“ закупівлі».