Правильність визначення предмета закупівлі щодо придбання товарів, виконання робіт і надання послуг є актуальним питанням для замовників. Крім того, замовникам, а особливо тим, що залежать від Державного бюджету України, варто зважати, що економічна характеристика предмета закупівлі повинна відповідати сутності напряму видатків, який визначається згідно з кодами економічної класифікації видатків (далі — КЕКВ). У цій статті розглянемо приклади визначення сутності предмета закупівлі за КЕКВ та хто контролює таку відповідність.
Обсяги коштів, за рахунок яких розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, тобто замовники, здійснюють видатки, затверджуються кошторисом. Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України кошторис — це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподілу бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, кошторис містить розподіл видатків (прим. ред.: під «видатками» маються на увазі кошти, які витрачають підприємства / організації / установи у процесі господарської / виробничої діяльності) за повною економічною класифікацією видатків бюджету (КЕКВ).
Економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Перелік КЕКВ та вимоги щодо їх застосування встановлюються Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (далі — Інструкція № 333). Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 333 видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу (наприклад, за КЕКВ: послуги, товари, роботи і т. д.).
У разі виникнення потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон), замовники визначають найменування та вид предмета закупівлі відповідно до порядку, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок № 708), у межах бюджетних призначень, встановлених кошторисами в розрізі КЕКВ на певний бюджетний період.
Згідно з вимогами Порядку № 708 предмет закупівлі визначається із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі — ДК 021:2015).
Отже, сутність предмета закупівлі, визначеного згідно з вимогами, встановленими Порядком № 708, має відповідати економічній сутності КЕКВ, за яким виділено кошторисні призначення на відповідний бюджетний рік замовнику для проведення закупівель.
Наприклад
Відповідність сутності предмета закупівлі КЕКВ
Замовники для правильного визначення предмета закупівель товарів, робіт і послуг використовують різні класифікатори, стандарти й будівельні норми, визначені Порядком № 708. Крім цього, замовники використовують Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Умовно КЕКВ можна розділити залежно від виду предмета закупівлі на три групи: товари, послуги і роботи (Рис. 1).
Наведемо приклад застосування необхідного класифікатора та Інструкції № 333 для встановлення відповідності між визначенням предмета закупівлі та КЕКВ.
Приклад 1
У цьому випадку для закупівлі автомобіля доцільно вибрати код 34110000-1 «Легкові автомобілі» за ДК 021:2015. Відповідно до Інструкції № 333 придбання транспортних засобів, автомобілів, приладів, машин, механізмів, верстатів, виробничого обладнання необхідно здійснювати за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».
Отже, при оприлюдненні річного плану закупівель (або змін до нього), відповідно до вимог статті 4 Закону, інформація про предмет закупівлі буде вказана таким чином (Рис. 2).
Контроль за визначенням КЕКВ на стадії реєстрації зобов’язань
У документах замовника, які підтверджують проведення процедур закупівель (річний план, договір про закупівлю та звіт про результати проведення процедури закупівлі), сутність предмета закупівлі повинна відповідати економічній характеристиці та сутності КЕКВ, за яким заплановано кошти для здійснення видатків з оплати товарів (робіт або послуг), зазначених у договорі про закупівлю.
Отже, замовникам потрібно самостійно контролювати чіткість та правильність зазначення в усіх підтвердних документах предмета закупівлі та відповідність його КЕКВ.
Для реєстрації бюджетних зобов’язань та здійснення платежів замовники подають підтвердні документи до органів Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства), які, керуючись нормами Бюджетного кодексу України, здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів шляхом перевірки відповідності бюджетних зобов’язань (договорів про закупівлю) бюджетним асигнуванням та паспорту бюджетної програми.
Це означає, що саме органи Казначейства на стадії попереднього контролю перевіряють, щоб сутність найменування предмета закупівлі відповідала тому КЕКВ, за яким у кошторисі видатків замовника заплановано видатки для здійснення оплати за конкретним договором про закупівлю. Однак визначення предмета закупівлі належить виключно до повноважень замовників.
Наостанок нагадаємо, що з 14.07.2022 закупівельна громада отримала нову підставу для визнання договору про закупівлю нікчемним — якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. Тому будьте обачні та ознайомтесь зі статтею «Будьмо уважні: з 14.07.2022 діє нова підстава для визнання договору про закупівлю нікчемним».
Крім того, усі передплатники цього порталу можуть завантажити шпаргалку щодо застосування замовником норм статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Під час аналізу Закону України «Про публічні закупівлі» виникає багато питань? Реєструйтесь на навчання Академії Радник та отримуйте тільки вичерпні та практичні відповіді: https://radnyk.academy/
Більше матеріалів читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях:
google 