7 листопада 2018 року набув чинності оновлений Закон «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі — Закон № 2155-VIII), яким введено поняття нового, більш захищеного електронного підпису — КЕП (кваліфікований електронний підпис) та скасовано поняття ЕЦП. Зокрема, частина 4 статті 18 Закону № 2155-VIII містить положення про те, що КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. А також має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Про особливості накладення КЕП пропонуємо розглянути роз’яснення Мінекономіки.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено, що учасники (резиденти та нерезиденти) усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівель на рівних умовах.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 26 та частини 9 статті 14 Закону, тендерна пропозиція / пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі — система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
Водночас під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (частина 3 статті 12 Закону).
У свою чергу, згідно з пунктом 3 Порядку, розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю, зокрема, шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису.
Для кращого розуміння деяких особливостей накладення КЕП на практиці звернемось до роз’яснення Мінекономіки, яке є Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель.
Розглянемо на офіційному сайті Мінекономіки електронний запит № 671/2020 від ТОВ «У» наступного змісту: «Доброго дня! Просимо надати роз’яснення, чи потрібно учаснику накладати КЕП на кожен документ в тендерній пропозиції чи буде достатньо загально КЕП, що може бути накладений в електронному кабінеті? Звертаємо увагу, що формування електронного документу завершується накладанням КЕП конкретно на документ».
Відповідь Мінекономіки щодо даного запитання наступна: «Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому пунктом першим частини другої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція — пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність / відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону».
Коментар редакції:
1. З 7 листопада 2020 відповідно до Закону № 2155-VIII електронні підписи більше не прирівнюватимуться до КЕП.
2. КЕП має бути на захищеному носієві ключової інформації, отже, радимо закупівельній спільноті заздалегідь враховувати дану вимогу під час його формування.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно захищені носії особистих ключів.
4. При встановленні вимог у тендерній документації щодо завантаження необхідних документів учасником слід уникати посилань на ЗУ «Про електронний цифровий підпис», який втратив свою чинність, натомість слід посилатись на новий ЗУ «Про електронні довірчі послуги», а також на чинний ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
Із прикладом встановлення вимоги щодо накладення КЕП у тендерній документації знайомтесь на порталі RADNUK.COM.UA у статті «КЕП на захищеному носієві з листопада! Зміна ЕЦП на КЕП уже скоро».
google 