Зміст
Участь у процедурі закупівлі для учасника — це не лише змагання за конкретний договір, а й, так би мовити, інструмент стратегічного розвитку бізнесу. Кожна подана тендерна пропозиція — можливість заявити про себе на ринку, продемонструвати власну надійність, професійний рівень та відповідність вимогам публічного сектору. Навіть у випадках, коли участь не завершується перемогою, учасник фактично інвестує у власну репутацію та накопичує досвід взаємодії з замовниками.
Перемога в процедурі закупівлі відкриває для учасника можливості співпраці, адже виконання договору стає підґрунтям для формування як портфеля досвіду виконання аналогічних договорів, так і підтвердження ділової спроможності. У цьому контексті публічні закупівлі можуть виступити не лише джерелом доходу, а й каналом залучення нових клієнтів, розширення географії діяльності та закріплення позицій на конкурентному ринку.
Саме тому належна підготовка до участі в торгах і уважне ставлення до вимог документації та нюансів закупівельного процесу мають для учасника не менш важливе значення, ніж безпосереднє виконання майбутнього договору.
Що таке тендерна пропозиція
Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Тим самим першим кроком щодо підготовки пропозиції слід виокремити аналіз вимог тендерної документації.
Що таке тендерна документація
Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону тендерна документація — це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Вміст тендерної документації передбачається статтею 22 Закону та пунктом 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Виходячи з цих положень, тендерна документація містить такі відомості, що, зокрема, встановлюють вимоги до учасника:
- один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень Особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
- підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення;
- інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі);
- вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника / співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю — у разі закупівлі робіт або послуг.
Враховуючи приписи пункту 15 частини 2 статті 22 та частини 1 статті 25 Закону, замовник має право передбачити вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції, у тому числі розмір та умови його надання.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
За пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Тобто застосування або незастосування нецінових критеріїв разом із ціною.
Також за пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону до тендерної документації додається проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Тож під час проведення аналізу перелічених умов закупівлі учаснику слід визначитись щодо можливості їх виконання або ж виокремити вимоги, які обмежують його участь.
Звернення / вимоги / скарги
Для виключення вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, чи просто для тлумачення деяких умов можна виділити додатковий крок алгоритму — звернення за роз’ясненням або з вимогою до замовника, або оскарження умов закупівлі, рішень, дій чи бездіяльності замовника до Антимонопольного комітету.
За потреби в порядку пункту 54 Особливостей потенційний учасник має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Крім того, згідно з пунктом 59 Особливостей потенційний учасник у строки, визначені цим пунктом, до закінчення строку подання тендерних пропозицій може подати до органу оскарження скарги, що стосуються тендерної документації, прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання пропозицій.
Законодавством про публічні закупівлі не передбачено, проте за реаліями публічних закупівель під час проведення процедур закупівель усталилось негласне правило, за яким «якщо вимога дискримінує — оскаржуй, а якщо не оскаржуєш — виконуй або не бери участі».
Звичайно, частиною 11 статті 26 Закону визначено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції / пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції / пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Проте практика застосування цієї норми зводиться до того, що вона працює виключно у випадках, коли певний документ дійсно не існує в природі (не передбачений законодавством як такий) для конкретної категорії суб’єктів. Але навіть і щодо такого твердження в органу оскарження інша думка.
Тому такий допоміжний крок під час підготовки тендерної пропозиції є актуальним і практично необхідним інструментом захисту інтересів майбутнього учасника, оскільки своєчасне звернення за роз’ясненнями або оскарження умов закупівлі дозволяє усунути дискримінаційні чи нечіткі вимоги ще до подання пропозиції, мінімізувати ризик її відхилення та забезпечити рівні й прозорі умови участі у процедурі.
Доречно скачати собі шпаргалку щодо тарифу для участі в закупівлях для учасників.
Підготовка документів та інформації тендерної пропозиції
Відповідно до абзацу 11 пункту 28 Особливостей замовник повинен визначити перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в окремому додатку до тендерної документації.
Враховуючи позицію органу оскарження, для прикладу, яка опрацьована в публікації порталу RADNUK.COM.UA «У скількох додатках можуть міститися переліки документів? Позиція АМКУ», враховувати слід вимоги щодо витребування інформації чи документів не лише в конкретному додатку, що містить найменування «перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції», а й у інших додатках.
Тож не завжди такий додаток з таким переліком може слугувати таким собі реєстром вимог для підготовки пропозиції. За підсумками аналізу тендерної документації доцільно скласти власний чекліст умов, щоб логічно й послідовно формувати пакет пропозиції. Так, варто виділити:
- Перелік вимог та документів щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону.
Не варто забувати, що згідно з абзацом 3 частини 3 та частиною 5 статті 16 Закону, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій, такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників / співвиконавців.
У разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. - Інформація про відсутність підстав для відмови учаснику в участі, передбачених пунктом 47 Особливостей.
За абзацами 16 і 17 пункту 47 Особливостей учасник підтверджує відсутність підстав, зазначених у цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7 цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції, а замовник при цьому не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у пункті 47 Особливостей, крім самостійного декларування відсутності таких підстав.
Учасник-резидент може не доповнювати свій чекліст подібним розділом, адже крім самостійного декларування в системі від нього в цій частині нічого не вимагається.
Проте, беручи до уваги зміни до Особливостей від 31.01.2026 з урахуванням абзацу 9 пункту 28 Особливостей та оновленої підстави для відмови в участі підпункту 9 пункту 47 Особливостей, учасник-нерезидент повинен надати визначену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників. - Перелік вимог та документів щодо відповідності тендерної пропозиції учасника умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Частиною 5 статті 23 Закону передбачено, що замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. - Забезпечення тендерної пропозиції.
У цій частині слід взяти до уваги позицію органу оскарження, що опрацьована в публікації порталу RADNUK.COM.UA «Позиція АМКУ щодо ненадання забезпечення тендерної пропозиції, коли воно не вимагалось згідно з додатком з переліком документів», за якою вимога щодо надання забезпечення є обов’язковою для виконання, навіть якщо вимога його надання не наведена в додатку з переліком документів. Тому й на виконання такої умови не буде поширюватись припис останнього абзацу пункту 44 Особливостей. - Інформація щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника / співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, — у разі закупівлі робіт або послуг.
У разі залучення співвиконавця чи субпідрядника тут потрібно враховувати визначений замовником спосіб висвітлення такої інформації, адже електронною системою виділено функціонал щодо заповнення інформації про субпідрядника чи співвиконавця саме в системі, який не виділено закупівельним законодавством. Тим самим обов’язковість його заповнення може бути визначена замовником. - Інші документи та/або інформація, зокрема вимоги щодо наявності яких передбачені законодавством та встановлені замовником в рамках частини 3 статті 22 Закону.
Сюди можна додати передбачену частиною 10 статті 26 Закону умову: у разі якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.
На етапі підготовки тендерної пропозиції учаснику потрібно визначитись із ціною тендерної пропозиції, враховуючи ризики конкурентного ринку, умови щодо перевищення чи неперевищення ціни пропозиції очікуваної вартості, зважаючи на приписи абзаців 2-4 пункту 28 та пункту 32 Особливостей та умови визначення ціни пропозиції аномально низькою, що наводиться в термінах пункту 3 частини 1 статті 1 Закону або останнього абзацу пункту 37 Особливостей залежно від вибору замовника проводити закупівлю з чи без використання електронного аукціону.
Крім того, потрібно звернути увагу на застосування інших критеріїв оцінки крім ціни та, відповідно, на методику оцінки пропозиції, щоб визначити приведену ціну, враховуючи питому вагу кожного з нецінових критеріїв, оскільки вона визначає ступінь їх впливу на визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Подання пропозиції через електронну систему закупівель
Згідно з пунктом 31 Особливостей тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин 1, 4, 6 та 7 статті 26 Закону.
Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність / відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
За частиною 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Частиною 2 статті 26 Закону визначено, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).
Враховуючи припис частини 8 статті 26 Закону, учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
І головне. При підготовці тендерної пропозиції важливо зважати як на визначений замовником строк підготовки тендерної пропозиції, так і на визначені Особливостями строки звернень чи оскарження, адже потрібно встигнути подати пропозицію та за необхідності уточнити умови чи навіть їх оскаржити.
У підсумку:
Участь у відкритих торгах з Особливостями вимагає від потенційного учасника не лише формального завантаження документів, а системного підходу до підготовки тендерної пропозиції. Аналіз вимог тендерної документації, своєчасне використання механізмів звернень та оскарження, формування власного чекліста документів, коректний розрахунок ціни з урахуванням критеріїв оцінки та дотримання встановлених строків є ключовими елементами успішної участі у процедурі закупівлі.
Належна підготовка тендерної пропозиції з урахуванням наведеного алгоритму та строків дозволяє мінімізувати ризики відхилення, забезпечити відповідність вимогам замовника та значно підвищує шанси учасника на формування конкурентної й виграшної пропозиції.
Потенційному учаснику будуть ще в пригоді зразки документів, розроблені редакцією порталу RADNUK.COM.UA спеціально для учасників з урахуванням положень Особливостей, що розміщені в розділі «Зразки учасникам за Особливостями».
Читайте також:
google 