Умови проведення експертизи проєктної документації на будівництво визначаються законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», а також Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.
Метою проведення експертизи проєктів будівництва є визначення якості проєктних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог законодавства України у сфері будівництва, будівельних норм, стандартів і правил щодо:
- міцності, надійності та довговічності об’єктів будівництва (у тому числі за рішенням сторін шляхом виконання перевірочних розрахунків), їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
- санітарного та епідеміологічного благополуччя населення;
- охорони праці;
- екології;
- пожежної безпеки;
- техногенної безпеки;
- ядерної та радіаційної безпеки;
- енергозбереження;
- кошторисної частини проєктної документації.
Результатом проведеної експертизи проєктної документації на будівництво є експертний звіт. У яких випадках та на підставі чого здійснюється експертиза проєктів будівництва, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Експертиза проектів будівництва та експертиза після коригування проекту: у яких випадках та на підставі чого».
Насамперед слід звернути увагу на мету здійснення експертизи проєкту будівництва:
- експертиза проєкту здійснюється виключно з метою визначення та перевірки якості проєктних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;
- без позитивного експертного звіту не може бути затверджений проєкт на будівництво. Тобто експертиза проєкту підтверджує його відповідність законодавству та державним будівельним нормам і правилам.
Розмежування понять «роботи» та «послуги»
Роботи — це діяльність, результати якої мають матеріальний вираз і можуть бути реалізовані для задоволення потреб юридичних і фізичних осіб, а послуги — це діяльність, результати якої не мають, як правило, матеріального виразу, вони реалізуються та споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) роботи — розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Тобто законодавець не надав чіткого переліку робіт, що можуть закуповуватись замовником. Крім того, слід звернути увагу, що здійснення експертизи проєкту будівництва чітко не передбачене пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону, втім цілком може вважатись «супровідними послугами» чи «іншими послугами, що включаються до кошторисної вартості робіт».
Водночас, згідно зі статтею 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, предметом договору підряду виступає індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває матеріальної форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і з’являється у вигляді, придатному для оцінки. Робота за наслідками укладення договору підряду не містить матеріальної цінності, поки немає матеріального предмета, в якому вона втілена. Результат роботи підрядника завжди виражається в тій чи іншій матеріальній формі, тобто є матеріальним.
Важливо: робота як вид діяльності підрядника передбачає результат у вигляді виготовлення, наприклад, товару чи об’єкта або зміну його властивостей, при цьому такий результат роботи (діяльності) є матеріальним.
Водночас, згідно з пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону, послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проєктної документації.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Також характерними ознаками послуги є:
- споживча вартість;
- споживання в процесі її надання, тобто при здійсненні певних дій;
- непомітність та невидимість, тобто її не можна взяти в руки, зберегти, транспортувати, складувати;
- нематеріальність, тобто не можна продемонструвати замовникові до моменту надання послуги;
- диференційованість якості послуги (якщо кінцевий результат не настав, то це не свідчить про неякісне надання послуги);
- тісно пов’язана із конкретним суб’єктом правовідносин — виконавцем, а оскільки всі виконавці є різними, то властивість невіддільності зумовлює специфічну ознаку послуги — її ексклюзивність;
- неможливість зберігання (послугу не можна зберегти з метою її подальшої реалізації чи використання).
Предметом договору про надання послуг є сам процес надання послуги, а не досягнення матеріального результату. Крім того, результат при наданні послуг виражається у нематеріальній формі, однак має економічну цінність і корисний ефект для замовника.
Хто має право виступати замовником експертизи проєктної документації на будівництво?
Відповідно до пункту 12 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, замовником експертизи є:
- замовник будівництва;
- проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.
Зважаючи на зазначене, замовник може прийняти рішення про включення до проєкту договору про закупівлю умови щодо покладення обов’язку саме на учасника стосовно проведення експертизи проєктної документації на будівництво.
Висновок
Основний критерій відмінності роботи від послуги — майновий результат роботи і його відсутність у послуги. Враховуючи зазначене та згідно пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону, проведення експертизи проєктної документації на будівництво — це «роботи». За умови, що експертиза проєктної документації включена до кошторисної вартості робіт та не перевищує вартість самих робіт.
Слід звернути особливу увагу, що затвердження (схвалення) проєктів будівництва здійснюється на підставі позитивного експертного звіту. Таким чином, експертиза проєкту здійснюється виключно з метою визначення та перевірки якості проєктних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.
Ще більше інформації щодо закупівель робіт читайте на порталі RADNUK.COM.UA в таких статтях:
- «Гарантійні строки будівельного підряду менше 10 років: практика ДАСУ»;
- «Додаткові аналогічні роботи чи послуги за переговорною процедурою: сім умов»;
- «Будівельні роботи, що (не) потребують отримання дозвільних документів»;
- «Додаткові роботи як підстава для укладення ‟прямого” договору»;
- «Загальний алгоритм закупівлі робіт».
google 