Бути чи не бути закупівлі робіт з будівництва об’єктів разом з розробленням проєктної документації

Любава Стефанюк
4686
17 Серпня 2021
Бути чи не бути закупівлі робіт з будівництва об’єктів разом з розробленням проєктної документації
4686
17 Серпня 2021

Однією з новацій, привнесених редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» № 1530-IX від 03.06.2021 (далі — Закон), стала зміна визначення поняття «роботи». Його доповнено окремим видом робіт «роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації» (пункт 27 частини 1 статті 1 Закону). Треба сказати, що в будівельній спільноті заклики щодо узаконення в Україні можливості реалізації впровадження цього сучасного та поширеного у світі методу укладання будівельних контрактів за схемою «проєктування-будівництво», або як його ще називають «Design-Вuild» (англ. «Проєктуй-Будуй»), лунали уже давно.

Адже до цього моменту закупівля робіт в Україні могла відбуватися лише за однією схемою, яка передбачає поетапність дій замовника: спочатку закупівля робіт з розробки проєкту будівництва та кошторисної документації, здійснення їх експертизи, а лише потім окремою закупівлею — придбання самих будівельних робіт. Основною проблемою, яка виникає при такому загальноприйнятому методі будівництва, є розмежування інтересів проєктувальника та підрядника. І типовою ситуацією, з якою стикаються замовники, є виявлення підрядником, який не був дотичний до розробки проєктної документації, уже після того, як він приступив до робіт, дефектів та недоопрацювань у проєктній документації. При цьому корегування документації потребує додаткового часу та коштів, подекуди навіть необхідності проведення додаткових закупівель.

Натомість закупівля за схемою «проєктування-будівництво» передбачає комплексну закупівлю виконання проєктно-вишукувальних та будівельних робіт. Уся відповідальність за спорудження об’єкта  покладається на одну організацію, проєктант і виконавець працюють в одній команді, що дозволяє їм оперативно вирішувати питання, що виникають під час реалізації проєкту будівництва.

Світовий досвід використання такого методу закупівлі підтверджує його позитивні сторони, такі як скорочення часу на розроблення проєктів будівництва, більша продуктивність робіт, частіше впровадження підрядниками інноваційних рішень, скорочення фінансових витрат, поліпшення якості проєкту.

Проте попри очевидні переваги широкому розповсюдженню закупівель в Україні за схемою «проєктування-будівництво» перешкоджає ціла низка труднощів. Адже те, що в Законі передбачили можливість проведення закупівлі повного циклу від проєктування до будівництва — позитивний крок, але лише перший із багатьох наступних, які ще потрібно зробити на шляху вдосконалення нормативно-правового регулювання такої схеми будівництва. Поки що норми законодавства підлаштовані лише під ситуацію закупівлі будівництва об’єкта за наявності проєктної документації, яка розроблена та затверджена в установленому порядку та пройшла експертизу.

Але шлях зможе пройти лише той, хто ризикне на нього ступити. Тому в цій статті спробуємо розглянути варіанти розв’язання типових проблем, з якими стикнуться замовники цього нового виду закупівель робіт.

Проблема визначення технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі

Перші труднощі у замовників виникають з формуванням опису предмета закупівлі — інформації про його технічні, якісні та кількісні характеристики, яку, як відомо, потрібно надати в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для того, щоб потенційні учасники могли розрахувати вартість своєї тендерної пропозиції / пропозиції.

Основна проблема в тому, що при закупівлі робіт з будівництва об’єктів разом з розробленням проєктної документації об’єднуються одразу два традиційно окремі предмети — проєктування і виконання робіт. Із технічним завданням на проєктування все більш-менш зрозуміло. Замовник готує вихідні дані відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», серед яких містобудівні умови та обмеження, технічні умови  та  завдання на проєктування. І саме завдання на проєктування, складене відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45З та вимог ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», надає як технічне завдання.

А от з наданням вихідних даних для розрахунку вартості наступного етапу — виконання будівельних робіт — уже складніше. Адже традиційно для цього замовники використовували інформацію з проєктно-кошторисної документації, яку в даному випадку ще тільки належить розробити. Як визначити очікувану вартість та вибрати вид закупівлі, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Практичні аспекти визначення очікуваної вартості та вибору виду закупівлі при закупівлі робіт, наглядів та експертизи».

У Порядку визначення предмета закупівлі, регламентованому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 708 від 15.04.2020, зазначено, що предмет закупівлі робіт визначають згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затвердженими наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

У свою чергу, у пункті 6.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 зазначено: для розрахунку ціни пропозиції учасника торгів замовник надає підряднику відомість обсягів робіт, що закуповуються замовником, відомість ресурсів до неї з відповідними кошторисними цінами або без цін або затверджену проєктну документацію.

Проте зрозуміло, що у випадку закупівлі за схемою проєктування-будівництво цю вимогу замовники виконати не зможуть. То що ж надавати замовникам як технічне завдання?

Ми проаналізували закупівлі за схемою «проєктуй-будуй», уже оголошені в Україні, на предмет того, як з проблемою формування технічних специфікацій справлялися замовники-першопрохідці.

Закупівля № UA-2017-05-31-001077-a (ГБН Г.1-218-182:2011, ДСТУ Б Д.1.1-1-2013, ДК 021:2015 (45000000-7) Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-14-01 КПП «Смільниця» — Старий Самбір км 14+950 — км 17+950, Львівської області за моделлю «проєктування-будівництво»);

Закупівля № UA-2017-05-31-001046-a (ГБН Г.1-218-182:2011, ДСТУ Б Д.1.1-1-2013, ДК 021:2015 (45000000-7) Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-14-18 Нижанковичі — Самбір — Дрогобич — Стрий км 0+000 – км 46+435, Львівської області за моделлю «проєктування-будівництво»);

Закупівля № UA-2017-05-30-000892-b (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, ГБН Г.1-218-182:2011 Роботи з проектування та капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне на ділянці км 0+420 – 13+420 за моделлю «проєктування-капітальний ремонт» (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)

Технічна специфікація була розділена на дві частини:

 1 — завдання на розроблення проєктно-кошторисної документації;

 2 — подані попередні й основні техніко-економічні показники об’єкта з уточненням, що обсяги та види робіт будуть уточнені після проходження державної експертизи та затвердження проєкту по даному об’єкту

Закупівля № UA-2019-03-07-000602-b (Будівництво обходу м. Решетилівка на ділянці км 159+965 – км 168+110 при реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка, Полтавська область)

Для проведення цієї закупівлі замовником обрано процедуру конкурентного діалогу. На першому етапі учасники повинні були надати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі відповідно до технічного завдання, що було завданням на проєктування. На другому етапі як технічне завдання замовник уже надав детальний перелік видів та обсягів робіт, відповідно до якого учасники повинні були розрахувати свої остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Закупівля № UA-2020-10-21-004909-c (Будівництво автомобільної дороги загального користування державного значення Н-08 Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя (через м. Кременчук) — Маріуполь на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро в м. Кременчук, Полтавська область)

Перед проведенням закупівлі замовником було замовлено розробку техніко-економічного обґрунтування. Як технічне завдання були надані Зведені відомості обсягів робіт, визначені та передбачені техніко-економічним обґрунтуванням разом із завданням замовника на розробку проєктної документації для наступної стадії проєктування «проєкт».

У закупівлі № UA-2021-04-23-000832-c  (ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт») Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-21 Виступовичі — Житомир — Могилів-Подільський (через м. Вінницю) на ділянці км 148+000 – км 152+203, Житомирська область (з розробкою проєктної документації) (45230000-8. Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)

Як технічне завдання надано завдання на проєктування та зведену відомість обсягів робіт із приміткою, що обсяги та перелік робіт з поточного ремонту для кожної ділянки дороги та елементів дороги зафіксовані за результатами візуальних обстежень. Форма акта дефектів (зведеної відомості обсягів робіт) є довідковою і може змінюватися відповідно до стадії виконання робіт (послуг), а саме як на стадії проєктування (складання кошторисів), так і на стадії виконання робіт (послуг).

Таким чином, спільним для всіх замовників є подання в технічній специфікації завдання на проєктування. А от уже з технічними вимогами для другого етапу кожен визначався по-своєму. Найбільш оптимальним виглядає визначення обсягів робіт на підставі попередньо розробленого техніко-економічного обґрунтування.

Проблема з визначенням очікуваної вартості закупівлі

У наказі Мінекономіки № 275 від 18.02.2020 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», зокрема, передбачено і примірну методику розрахунку очікуваної вартості робіт, а саме:

  • визначення очікуваної вартості проєктних та проєктно-вишукувальних робіт проводиться з урахуванням видів та обсягів робіт, що планується закупити, відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374;
  • очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проєктно-кошторисної документації.

Отже, відповідь на питання, як визначити очікувану вартість проєктних робіт, методика нам дає, але проблему, як оприлюднити очікувану вартість комплексної закупівлі проєктування разом з будівництвом, вона не роз’яснює. Радує те, що вищезазначена методика є лише примірною, а не обов’язковою до застосування, і насправді Закон не містить конкретних правил щодо визначення очікуваної вартості та повністю віддає прерогативу в цих діях замовнику.

Проте питання, як усе-таки визначати очікувану вартість у таких випадках, залишається. Якщо ми звернемося до світового досвіду, то, як правило, для визначення очікуваної вартості замовники звертаються до бази об’єктів-аналогів або розраховують очікувану вартість на підставі укрупнених кошторисних цін. Проте наразі така база в Україні відсутня, отже, цей спосіб не підходить.  

Якщо звернутися до практики уже проведених закупівель, для більшості з них чітко відповісти на питання, як замовники визначають їх очікувану вартість, не є можливим, адже ця інформація в межах тендеру не оприлюднюється. Лише в закупівлі № UA-2020-10-21-004909-c, відповідаючи на поставлене у межах моніторингу питання ДАСУ, яким чином та на підставі яких документів замовником було здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та визначено його очікувану вартість, замовник відповів: «Очікувана вартість визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 № 293 (із змінами), на підставі розрахунків інвесторської кошторисної вартості будівництва, складених у поточних цінах генеральною проектною організацією в ТЕО зазначеного будівництва». Що цікаво, у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначено, що порушення не виявлено.

Таким чином, замовник визначає очікувану вартість на свій розсуд, але мінімізувати ризики помилкового визначення очікуваної вартості можна, якщо замовник попередньо замовить розробку в незалежної проєктної організації документації, передбаченої для стадії проєктування, такої як  техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) для будівництва великих і складних об’єктів або техніко-економічний розрахунок (ТЕР), або навіть, як варіант, замовить розробку «проєкту» будівництва (у такому випадку замовник доручає підряднику за умовами закупівлі розробку наступної стадії проєктування — «Робоча документація» та будівництво об’єкта).

На підставі розрахунків в отриманій інвесторській кошторисній документації замовник може визначитися з очікуваною вартістю будівельних робіт.

Звичайно, це ще не всі труднощі і проблеми, з якими з великою ймовірністю зіткнуться замовники під час планування та проведення таких закупівель, адже придбання робіт за схемою «Design-Вuild» (англ. «Проєктуй-Будуй») — це ще непроторений шлях.

Формування вимог до учасників та проєкту договору про закупівлю

Замовнику потрібно буде докласти масу зусиль, щоб правильно прописати умови тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, зокрема кваліфікаційні критерії та інші вимоги до учасників, продумати проєкт комплексного договору про закупівлю, який водночас буде і враховувати всю специфіку таких робіт, і нівелювати всі ризики, і відповідати як Загальним умовам укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабміну від 01.08.2005 № 668, так і містити елементи договору на виконання проєктних робіт.

Авторський нагляд здійснює особа, підконтрольна генпідряднику

Специфікою такого роду контрактів є те, що авторський нагляд, який здійснюється з метою контролю за відповідністю будівельних робіт проєктній документації при закупівлі за схемою «проєктування-будівництво», фактично здійснює переможець тендеру, який є водночас і проєктувальником — автором проєкту, і виконавцем робіт з будівництва. Тому в таких закупівлях усе навантаження на контроль за відповідністю дій підрядника лягає на замовника та найняту ним організацію, яка буде здійснювати технічний нагляд.

Велика ймовірність виникнення додаткових непередбачуваних робіт та помилок учасників при формуванні ціни пропозиції

Зрозуміло, що, коли учасники формують свою тендерну пропозицію / пропозицію за відсутності проєктного рішення по об’єкту будівництва та чітко визначених видів та обсягів робіт для розрахунку їх вартості, під час реалізації проєкту з великою ймовірністю виникне потреба в корегуванні ціни чи закупівлі додаткових робіт. І тут замовник може стикнутися з проблемами, серед яких надміру формальне регулювання ціноутворення під час здійснення процесу будівництва з боку держави і, звичайно, обмежена можливість внесення змін у договір про закупівлю, передбачена частиною 5 статті 41 Закону.

Висновок

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що здійснення закупівель за методом «проєктуй-будуй» має безліч плюсів. Коли предметом закупівлі є нове будівництво масштабного та нетипового об’єкта, а в пріоритеті замовника — економія часу, коштів та застосування інноваційних підходів для покращення якості проєкту, йому доцільно розглянути варіант закупівлі за таким методом. Але все ж рішення щодо обрання такої закупівлі потрібно приймати зважено, після повного аналізу усіх можливих переваг та з огляду на всі ризики. Адже попри всі позитивні сторони такий спосіб закупівлі ще не зовсім адаптований до національного законодавства і тягне за собою невизначеність у багатьох аспектах витрат.

Статті на порталі RADNUK.COM.UA за темою:

Закупівля робіт

Публікації, тематикою яких особливості здійснення закупівель робіт

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО