У процесі організації та здійснення діяльності замовники повинні дотримуватись ефективності та раціональності використання бюджетних коштів, передбачених їм для утримання своїх установ. Кабінетом Міністрів України встановлено вимоги, відповідно до яких замовникам необхідно оприлюднювати інформацію щодо предмета закупівлі. Натомість не всім без виключення замовникам необхідно виконувати вищезазначені вимоги.
У цій статті розкриємо поняття «замовник», з’ясуємо, яким саме замовникам необхідно оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та яким чином це краще робити.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 (далі — постанова № 710) визначено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Вимоги до оприлюднення інформації про закупівлю
Відповідно до пункту 41 постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів доручено забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель (далі — обґрунтування предмета закупівлі).
Більше про відповідальність за неоприлюднення та порядок оприлюднення інформації на вебсайті читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «З 19.12.2020 Уряд посилює вимоги щодо прозорого та ефективного використання коштів».
Хто такі «замовники»?
Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать:
- органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади) та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;
- Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі — органи соціального страхування);
- юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини), та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
— юридична особа є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів;
— органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
— у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків; - юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених частиною 2 статті 2 Закону.
Хто із замовників зобов’язаний оприлюднювати обґрунтування предмета закупівлі
У пункті 41 постанови № 710 наведено перелік замовників, яким необхідно оприлюднювати обґрунтування до предмета закупівлі. Однак необхідно з’ясувати детальніше, хто такі головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки.
Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України (далі — БКУ):
- головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень;
- розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 22 БКУ Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
- за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, — установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
- за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, — місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 БКУ та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини 2 статті 22 БКУ.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на офіційній вебсторінці Казначейства в розділі «Казначейство інформує» — «Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» або за посиланням.
Крім цього, інформацію про розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в розрізі областей України, їх підпорядкування та іншу інформацію можна знайти на офіційному сайті Державного вебпорталу бюджету для громадян у розділі «Розпорядники» або за посиланням.
Візьмемо для прикладу установу Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації. Із Єдиного реєстру розпорядників скопіюємо код за ЄДРПОУ (02143614) цієї установи та знайдемо інформацію про розпорядника в сайті Державного вебпорталу бюджету для громадян. Для цього необхідно ввести код за ЄДРПОУ в наступну форму на сторінці (Рис. 1).
Отримаємо наступні дані (Рис. 2).
Отже, як бачимо, у мережі державного бюджету Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації є розпорядником нижчого рівня, а його головний розпорядник — Київська обласна державна адміністрація. Водночас у мережі місцевих бюджетів Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації є головним розпорядником, а його розпорядниками нижчого рівня є Ірпінський державний коледж економіки та права, Білоцерківський будинок художньої творчості та інші.
Потрібно зазначити, що в розумінні Закону до замовників належать також органи місцевого самоврядування, серед яких, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є: об’єднана територіальна громада; сільська, селищна, міська рада; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Органи місцевого самоврядування, відповідно до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів, також є розпорядниками бюджетних коштів. Візьмемо для прикладу Монастирську міську раду (Рис. 3).
Як бачимо, міські ради також можуть бути як головними розпорядниками (для підприємств по місцевому бюджету), так і розпорядниками нижчого рівня (по державному бюджету).
Суб’єкти господарювання державного сектору економіки
Відповідно до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання державного сектору економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) можна знайти на офіційному вебсайті Фонду державного майна України у розділі «Єдиний реєстр об’єктів державної власності» — «Суб’єкти господарювання» або за посиланням.
Висновки
Виходячи зі змісту пункту 41 постанови № 710, вимога щодо оприлюднення обґрунтування стосовно предмета закупівлі не стосується одержувачів бюджетних коштів за умови, якщо такі підприємства не є розпорядниками (див. приклад 2), оскільки їх немає у переліку цього пункту.
Замовникам, які належать до розпорядників (перелік яких визначено згідно з Єдиним реєстром розпорядників бюджетних коштів) та суб’єктів господарювання державного сектору (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Фонду державного майна України), потрібно оприлюднювати інформацію, визначену пунктом 41 постанови № 710.
З метою дотримання замовниками вимог щодо ефективного та раціонального використання державних коштів необхідно чітко визначити, до якої категорії належить підприємство або установа або організація, та дотримуватися вимог законодавства.
Пропонуємо переглянути вебінар на тему: Обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення.
Корисні посилання:
- Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
- Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.
- Суб’єкти господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків).
- Якщо у вас виникають питання щодо внутрішньої організації виконання вимоги щодо оприлюднення обґрунтування стосовно предмета закупівлі, вартує взяти на замітку статтю на порталі RADNUK.COM.UA «Два варіанти організації виконання Постанови № 1266 (оприлюднення обґрунтування)».
- Бажаєте ознайомитися з прикладами обґрунтувань? Уже опубліковано на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Ділимося цікавими обґрунтуваннями закупівель».
- А щодо наслідків невиконання зазначеної у статті постанови читайте на порталі RADNUK.COM.UA статтю «З 19.12.2020 Уряд посилює вимоги щодо прозорого та ефективного використання коштів».
Додатково пропонуємо переглянути вебінар на тему: Особливості визначення предмета закупівлі
google 